Ян Длугош
| Ян Длугош | |
| пол. Jan Długosz | |
 |
|
| Народився | 1 грудня 1415 Нова Бжезниця,  Королівство Польське |
|---|---|
| Помер | 19 травня 1480 Краків, Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | дипломат, історик |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Конфесія | католицизм |
 Герб Яна Длугоша — Венява |
|
Ян Длу́гош (пол. Jan Długosz; 1 грудня 1415, Нова Бжезниця — 19 травня 1480, Краків) — польський історик і дипломат, значний католицький ієрарх, автор «Історії Польщі» в 12 томах.
Зміст |
Біографія [ред.]
Ян Длугош народився у селі Нова Бжезниця Пажещанського повіту. Початкову освіту здобував в парафіяльній школі в Новому Місті Корчин (тепер село Nowy Korczyn в Свентокшиському воєводстві). Далі навчався у Краківському університеті (1428—1431), але жодних іспитів він тут не здавав, оскільки його не приваблювала "філософія", тобто тогочасна схоластика; краще джерело мудрості він бачив в вивченні історії, як власної країни так і в цілому світу.
Свій задум він зміг втілити на практиці при дворі одного з найвідоміших тогочасних державних діячів Краківського кардинала Збігнева Олесницького. Там з 1431 він працював нотаріусом, тобто писарем. З 1436 — краківський канонік; в 1439—1455 був секретарем кардинала Збігнева Олесницького. В канцелярії архідієцезії він проявив свої великі адміністративні здібності, добре управляв її маєтностями, готував інвентарі і нагромаджував акти, які пізніше використав в Liber Beriejiciorum, оберігав кардинала від матеріальних зазіхань його родичів.
На службі у кардинала він здійснив свої перші кроки у діпломатичній сфері. 1 жовтня 1449 року він привіз Олесницькому з Риму довгоочікуваний кардинальський капелюх. В кінці серпня - на початку вересня 1451 року в Самборі як делегат кардинала і панів малопольських він гостро виступив проти короля в справі приєднання Волині до Корони.
Король Польщі Казимир IV посилав Яна Длугоша в дипломатичні місії до Папського та Імперського дворів; Длугош був залучений до переговорів короля з Тевтонськими лицарями протягом Війни Тринадцяти Років (1454-1466) та численних мирних переговорів.
У 1450 році був посланий королевою Софією Гальшани та королем Казимиром IV на мирні переговори між регентом Королівства Угорщини Яношом Хуняді і Яном Іскрою, де за шість днів переконав їх підписати перемир'я.
В 1461 польська делегація, до якої входив Ян Длугош, зустрілась з емісарами чеського короля Їржі з Подебрад в Битомі. Після шестиденних розмов альянс між двома фракціями було укладено.
У 1467 Длугошу було довірено навчання сина короля.
Ян Длугош відхилив пропозицію стати архієпископом Праги, але незабаром був обраний львівським архієпископом. На цій посаді Длугош перебував до самої смерті (1480).
Твори [ред.]
Серед багатьох творів Яна Длугоша найвідомішим є «Annales seu cronicae incliti Regni Poloniae», так звана «Хроніка Длугоша». Це історія Польщі, доведена до 1480, в 12 книгах латинською мовою. У «Хроніці Длугоша» використані матеріали державних і церковних архівів, польські, чеські і угорські хроніки, руські і литовські літописи. Вона вважається вершиною польської середньовічної історіографії.
Частина хроніки перекладена російською мовою.
- Vita beatissimi Stanislai Cracoviensis episcopi (1511)
- Historia Polonica Ioannis Długossi (1615)
- Catalogus archiepiscoporum Gnesnensium
- Dzieje polskie Tom 1 (1841) Tom 2 (1841)
- Chronicon episcoporum Vratislaviensium continuatione variorum auctum (1847)
- Banderia Prutenorum oder die Fahnen des Deutschen Ordens und seiner Verbündeten (1849)
- Vitae episcoporum Poloniae (1887)
- Żywot świętego Stanisława biskupa krakowskiego (1865)
- Jana Długosza kanonika krakowskiego dzieła wszystkie Tom 1 (1867) Tom 2 (1867) Tom 3 (1868) Tom 4 (1869) Tom 5 (1869)
- Historiae Polonicae libri XII. T.1 (1873) libri XII. T.2 (1873) libri XII. T.3 (1876) libri XII. T. 4 (1877) libri XII. T. 5 (1878)
- Bitwa Grunwaldzka : (z historii Polski) (1920)
Література [ред.]
- Szujski J. Stanowisko Długosza w historiografii europ. (Dzieła ser. II, t. 8);
- Zeissbcrg H. Die poln. Gcschichtsschreibung im Mittelalter, 1873;
- Semkowicz Aleks. Krytyczny rozbiór dziejów pol. J. Długosza, 1887;
- Bobrzyński M. i Smolka St., Jan Długosz, 1893;
- Chrzanowski I. Jan Długosz, próba charakterystyki człowieka, 1938,
