Мартін Шевела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мартін Шевела
Особисті дані
Народження 20 листопада 1975(1975-11-20)[1] (48 років)
  Міст-при-Братиславі, Сенец, Братиславський край, Словаччина
Зріст 183 см
Громадянство  Словаччина
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Словаччина «Інтер» (Братислава)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–2001 Словаччина «Інтер» (Братислава) ? (?)
1998 → Словаччина «Озета Дукла» ? (?)
2002–2004 Словаччина «Дубниця» ? (?)
2004–2005 Чехія «Дрновиці» 20 (0)
2005–2006 Словаччина «Слован» (Братислава) ? (?)
2007–2008 Словаччина «Інтер» (Братислава) ? (?)
2009–2012 Словаччина «Тренчин» 92 (10)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012–2013 Словаччина «Тренчин» (асист.)
2013–2017 Словаччина «Тренчин»
2017–2019 Словаччина «Слован» (Братислава)
2019–2021 Польща «Заглембе» (Любін)
2021– Саудівська Аравія «Абха»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 21 червня 2022.

Мартін Шевела (словац. Martin Ševela, нар. 20 листопада 1975, Міст-при-Братиславі) — словацький футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Є вихованцем команди «Інтер» (Братислава), з 1995 року став виступати за першу команду і того ж року виграв з командою Кубок Словаччини. У сезоні 1999/00 році він виграв з «Інтером» «золотий дубль», національний чемпіонат і кубок, повторивши це досягнення і в наступному сезоні. Загалом виступав у братиславській команді до січня 2002 року, з невеликою перервою у 1999 році, коли грав за клуб «Озета Дукла» (Тренчин).

У 2002—2004 роках Мартін виступав за «Дубницю», після чого сезон 2004/05 провів у чеському клубі «Дрновиці»[2], з яким вилетів до другого дивізіону країни.

Влітку 2005 року він повернувся на батьківщину і підписав контракт з братиславським "Слованом ", якому допоміг повернутися до вищого дивізіону у першому ж сезоні. У

У зимове трансферне вікно сезону 2006/07 повернувся в братиславський «Інтер», з яким 2007 року вилетів до другого дивізіону, де провів ще один сезон.

Згодом там же виступав за «Тренчин» і у статусі капітана команди 2011 року вивів клуб до найвищого словацького дивізіону, вигравши Першу лігу. Влітку 2012 року завершив кар'єру гравця у віці тридцяти семи років.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

«Тренчин»[ред. | ред. код]

Тренерську кар'єру розпочав у 2012/13 у «Тренчині», де спочатку працював помічником головного тренера Адріана Гулі, а потім і його наступника Любомира Носицького. У вересні 2013 року, після звільнення Носицького, Шевела обійняв посаду головного тренера команди[3]. Проте офіційно головним тренером був представлений Іван Врабець, оскільки Шевела не мав необхідної тренерської ліцензії[4].

Дебютував у статусі головного тренера «Тренчина» у дев'ятому турі чемпіонату, зіграному 14 вересня 2013 року проти «Жиліни» (3:1)[5] і за підсумками сезону став з командою віце-чемпіоном Словаччини. У першому повному сезоні 2014/15 на чолі команди «Тренчин» вперше в своїй історії здобув Кубок Словаччини, у фіналі його гравці перемогли команду «Сениця» у серії пенальті[6]. У тому ж році він і його команда вперше виграли чемпіонат Словаччини і таким чином змогли здобути «золотий дубль»[7].

4 жовтня 2015 року Шевела підписав новий трирічний контракт з клубом[8]. У січні 2016 року закінчив навчання та отримав тренерську ліцензію УЄФА Pro, необхідну для виконання функцій головного тренера, а незадовго до цього пройшов стажування в голландському клубі АЗ (Алкмар)[4]. Навесні 2016 року Шевела захистив «золотий дубль» із командою «Тренчин», знову вигравши і чемпіонат, і Кубок Словаччини[9].

Влітку 2016 року його послугами зацікавився «Слован» (Братислава), але домовитись про перехід тренера не вдалося[10], втім у сезоні 2016/17 команда виступила невдало, ставши лише четвертою, а у кубку вилетіла вже на стадії 1/4 фіналу, після чого у вересні 2017 року керівництво «Тренчина» звільнило Мартіна з посади головного тренера[11]. Загалом він керував командою у 136 матчах чемпіонату, а також очолював її у матчах кваліфікації Ліги Європи та Ліги чемпіонів УЄФА.

«Слован» (Братислава)[ред. | ред. код]

У жовтні 2017 року «Слован» таки запросив тренера до своєї команди. Він підписав трирічний контракт зі столичною командою і замінив Івана Вукомановича на посаді головного тренера[10][12]

Дебют на чолі «Слована» у Шевели не вдалася, оскільки його підопічні програли у 15-му турі, зіграному 3 листопада 2017 року, команді «ДАК 1904» з рахунком 1:2[13]. 1 травня 2018 року його гравці перемогли «Ружомберок» (3:1) у фіналі Кубка Словаччини, який проходив у Трнаві, таким чином Мартін здобув перший трофей на чолі нового клубу[14]. Завдяки цьому успіху Шевела став третім тренером після тренера Вічана та Янкеха, який тричі виграв національний кубок[15].

Восени 2018 року його підопічні пройшли молдавський клуб «Мілсамі» (4:2[16], 5:0[17]) і команду «Бальцан» з Мальти (1:2[18], 3:1[19]), але в третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи УЄФА 2018/19, «Слован» після перемоги з рахунком 2:1 у першому матчі[20], програв матч-відповідь з рахунком 0:4[21] австрійському «Рапіду» (Відень) і вилетів з єврокубкових змагань. 14 квітня 2019 року, перемігши з рахунком 3:0 «Жиліну», він і його гравці достроково виграли чемпіонський титул за шість турів до кінця чемпіонату[22]. 25 травня 2019 року він був визнаний найкращим тренером чемпіонату Словаччини сезону 2018/19[23].

У липні 2019 року, після ганебного вильоту у першому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів УЄФА 2019/20 від чорногорського клубу «Сутьєска» (Никшич), керівництво клубу звільнило Шевелу разом із його помічником Іваном Врабецем[24].

«Заглембе» та «Абха»[ред. | ред. код]

16 вересня 2019 року Шевела став головним основним тренером польської команди «Заглембе» (Любін), з якою він уклав контракт до літа 2020 року з автоматичним продовженням у разі виходу до чемпіонської групи Екстракласи 2019/20. Як і на попередніх посадах, його помічником став Іван Врабець[25]. Дебютував на чолі нової команди у дев'ятому турі чемпіонату в грі проти «Шльонська» (Вроцлав), яка завершилась надрезультативною нічиєю 4:4[26]. За підсумками першого етапу чемпіонату клуб посів 11 місце і не вийшов до чемпіонської групи, тим не менш контракт зі словацьким тренером було продовжено.

У сезоні 2020/21 клуб посів 8-ме місце, відставши лише на 2 очки від зони єврокубків, після чого Шевела покинув «Заглембе», щоб очолити саудівський клуб «Абха»[27].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

«Інтер» (Братислава)

Як тренер[ред. | ред. код]

«Тренчин»
«Слован» (Братислава)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Martin Ševela - Fotbal. iDNES.cz (чес.). Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  3. ↑ Trenčín povedie Martin Ševela s poradcom a dvoma asistentami [Архівовано 2 січня 2018 у Wayback Machine.], teraz.sk, cit. 3. 9. 2013 (словац.)
  4. ↑ а б Dokončil štúdium. Tréner AS Trenčín získal UEFA pro licenciu. sportnet.sme.sk (словац.). Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  5. ↑ MŠK Žilina — FK AS Trenčín 1:3 [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], eurofotbal.cz, cit. 14. 9. 2013 (словац.)
  6. ↑ O premiérovom zisku Trenčína rozhodli penalty, Čögley: To sa stáva [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.], Profutbal.sk, cit. 1. 5. 2015 (словац.)
  7. ↑ Titul pre Trenčín, pomohlo mu zaváhanie Žiliny, Slovan do EL [Архівовано 14 листопада 2018 у Wayback Machine.], Profutbal.sk, cit. 21. 5. 2015 (словац.)
  8. ↑ Tréner Ševela podpísal novú zmluvu [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], astrencin.sk, cit. 4. 10. 2015 (словац.)
  9. ↑ "Dokonaly obrat, Trencin obhjalil triumf v Slovnaft Cup-e!" (словац.). profutbal.sk. 29.04.2016. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 21 червня 2022.
  10. ↑ а б Martin Ševela novým trénerom Slovana [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 30. 10. 2017 (словац.)
  11. ↑ Ševela skončil ako tréner AS Trenčín [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], astrencin.sk, cit. 12. 9. 2017 (словац.)
  12. ↑ Futbalový Slovan mení trénera, Vukomanoviča strieda Ševela. sportnet.sme.sk (словац.). Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  13. ↑ FC DAC 1904 Dunajská Streda — ŠK Slovan Bratislava 2:1 [Архівовано 22 серпня 2018 у Wayback Machine.], eurofotbal.cz, cit. 3. 11. 2017 (словац.)
  14. ↑ Slovan víťazom Slovnaft Cupu 2017/18! [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 1. 5. 2018 (словац.)
  15. ↑ Ševela: Sme šťastní, že si vezieme do Bratislavy víťaznú trofej [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 1. 5. 2018 (словац.)
  16. ↑ Zápasový report [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 12. 7. 2018 (словац.)
  17. ↑ Zápasový report [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 19. 7. 2018 (словац.)
  18. ↑ Zápasový report [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 26. 7. 2018 (словац.)
  19. ↑ Zápasový report [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 2. 8. 2018 (словац.)
  20. ↑ Zápasový report [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 9. 8. 2018 (словац.)
  21. ↑ Rapid Vídeň — ŠK Slovan Bratislava 4:0 [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], eurofotbal.cz, cit. 16. 8. 2018
  22. ↑ MAJSTRI! [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 14. 4. 2019 (словац.)
  23. ↑ Slovan ovládol Jedenástku sezóny + HLASY [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 25. 5. 2019 (словац.)
  24. ↑ Martin Ševela končí v pozícii trénera [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], skslovan.com, cit. 18. 7. 2019 (словац.)
  25. ↑ Martin Ševela w KGHM Zagłębiu Lubin! [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.], zaglebie.com, cit. 16. 9. 2019 (пол.)
  26. ↑ Śląsk Wrocław — Zagłębie Lubin 4:4 [Архівовано 21 червня 2022 у Wayback Machine.], eurofotbal.cz, cit. 21. 9. 2019
  27. ↑ رسميا: أبها يعلن التعاقد مع السلوفاكي مارتن سيفيلا - هاي كورة – النسخة السعودية. sa.hihi2.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 21 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Уріділь (1927–1929) · Браун (1934–1937) · Якубе (1937–1938) · Браун (1938) · Мазал-Шквайн (1939) · Ланак (1939) · Мюллер (1939–1940) · Діттріх (1941) · Даучик (1942–1946) · Снеддон (1947–1948) · Даучик (1948) · Штястний (1949–1951) · Бучко (1951–1952) · Булла (1953) · Штястний (1953–1957) · Балажі (1958) · Яч'янський (1958) · Ембер (1959) · Яч'янський (1960) · Ходак (1960) · Грешшо (1960–1961) · Булла (1961) · Боргий (1961–1962) · Булла (1962–1963) · Штястний (1963–1965) · Скива (1965) · Чургалий (1966) · Гуцко (1966–1968) · Вічан (1968–1971) · Гуцко (1971–1973) · Венглош (1973–1976) · Гуцко (1976) · Венглош (1977–1978) · Грдлічка (1978) · Малатинський (1978–1981) · Урбан (1981) · Вічан (1982–1983) · Пеце (1983–1984) · Гуцко (1984) · Швец (1985–1986) · Захар (1986–1988) · Янкех (1988–1990) · Галіс (1990–1995) · Драгунь (1995) · Йокл (1995) · Галіс (1996–1997) · Швеглік (1997) · Прохотський (1997–1998) · Швеглік (1998) · Грига (1998–1999) · Ярабек (1999–2001) · Драгунь (2001) · Венцель (2002) · Прохотський (2002) · Свобода (2002) · Радольський (2002–2003) · Валович (2003) · Таран (2003) · Фаш'янг (2003) · Адамець (2003–2004) · Гоффа (2004) · Затько (2004–2005) · Янкех (2005–2007) · Кітка (2007) · Пецко (2008–2009) · Угрін (2009) · Гіпп (2009) · Тіттел (2010) · Янкех (2010) · Яролім (2010–2011) · Вайсс (2011–2012) · Словак (2012–2013) · Галіс (2013–2014) · Страка (2014) · Тіттел (2014–2015) · Папавасілею (2015–2016) · Вукоманович (2016–2017) · Шевела (2017–2019) · Козак (2019–2020) · Миланич (2020–2021) · Вайсс (2021–)

«Тренчин» – Тренери

Куна (1995–1996) · Грига (1996–1998) · Палдан (1998–2000) · Бокій (2000–2001) · Альбрехт (2001) · Драгун (2001) · Палдан (2001–2002) · Юркович (2002–2003) · Драгун (2003) · Кісель (2003–2004) · Янош (2004–2005) · Гудець (2005) · Марко (2005) · Паличка (2006–2007) · Макдональд (2007–2008) · Стано (2008) · Галад (2008–2009) · Коник (2009) · Гуля (2009–2013) · Носицький (2013) · Шевела (2013–2017) · Цифранич (2017–2018) · Моніз (2018) · Цифранич (2018–2019) · Колер (2019) · Галад (2019) · Колер (2019) · Грнчар (2019–2020) · Анчиц (2020) · Вревен (2020–2021) · Анчиц (2021) · Глінка (2021) · Анчиц (2021–2022) · Гібалла (2022) · Зімен (2022–2023) · Страка (2023–)

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартін_Шевела&oldid=41327023