Марцелій Лапчинський
| Марцелій Лапчинський | |
|---|---|
| Народився |
6 листопада 1815 Ваньовичі, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер |
27 листопада 1873 (58 років) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Діяльність | педагог, чернець, архівіст, священник |
| Конфесія | католицька церква |
Марцелій Лапчинський (у світі Маркіян Лапчинський; 6 листопада 1815, Ваньовичі — 27 листопада 1873, Львів) — український педагог, архівіст, чернець-бернардинець, римо-католицький релігійний діяч. Архіваріус Бернардинського монастиря та адміністратор латинської парафії святого Андрея у Львові.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько — отець Іван Лапчинський, греко-католицький (унійний) священник, парох рідного села. Мати — дружина батька Розалія з Котовичів.
Закінчив школу в Самборі, після чого розпочав у 1834 році філософські студії ві Львові, пізніше перевівся на богословські. Під час навчання навів контакти з представниками «Стоваришеня Люду Польскєґо» з Львівської греко-католицької семінарії, брав участь у кольпортажі забороненої літератури. У липні 1840 року закінчив навчання, але через «політичну неблагонадійність» його не допустили до свячень.
До січня 1841 перебував у батьків, після викриття конспіративних списків 20 січня 1841 — арештований. Незважаючи на покази, якими обтяжував товаришів, отримав вирок смерти 1 січня 1845, який цісар скасував, і 20 січня вийшов на волю. Після цього почав працювати домашнім вчителем у родині Кратохвілів у Василеві (повіт Рава-Руська, нині Василів[1]).
2 грудня 1847 виїхав до Москви (мета невідома), повернувся до Василева 1 червня 1848. Після дозволу митрополичого консистора, незважаючи на перебування під поліційним наглядом, склав іспит, який дозволяв викладати у головних школах. Від червня 1850 до липня 1851 працював у Ходачкові (Великому,[2] повіт Тернопіль) у маєтку Казімежа Шеліського.
5 грудня 1851 став ченцем Бернардинського монастиря у Львові, у 1853 році отримав свячення.
Від 1855 року — архіваріус Бернардинського монастиря Львова, від 1860 — вікарій, потім адміністратор латинської парафії святого Андрея у Львові. 1864 року обраний кустошем монастиря, 20 липня того року став дефінітором Галицької провінції бернардинців.
Помер 27 листопада 1873 у Львові.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wasylów, al. Wasylów Wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 143. (пол.)
- ↑ Chodaczków 1.) wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 604. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Łopuszański B. Łapczyński Marcjan, imię zakonne Marceli (1815—1873) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII. — S. 209. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |