Марчел Чолаку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марчел Чолаку
рум. romania
Прем'єр-міністр Румунії
Нині на посаді
На посаді з 15 червня 2023
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Ніколає Чуке
Кетелін Предою (в. о.)
Голова Палати депутатів
23 листопада 2021 — 15 червня 2023
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Сорін Гріндяну (в. о.)
Наступник Альфред Сімоніс[ro] (в. о.)
27 травня 2019 — 19 травня 2020
Президент Клаус Йоганніс
Попередник Лівіу Драгня
Наступник Людовік Орбан
Лідер Соціал-демократичної партії
Нині на посаді
На посаді з 26 листопада 2019
Попередник Віоріка Денчіле
Народився 28 листопада 1967(1967-11-28) (56 років)
Бузеу, Румунія
Відомий як політик, адвокат
Країна Румунія
Alma mater Ecological University of Bucharestd і National School of Political and Administrative Studiesd
Політична партія Фронт національного порятунку (1992)[1], Democratic National Salvation Frontd (1993), Party of Social Democracy in Romaniad (2001) і Соціал-демократична партія (Румунія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Йон-Марчел Чолаку (рум. Ion-Marcel Ciolacu; нар. 28 листопада 1967, Бузеу, Соціалістична Республіка Румунія[2]) — румунський політик, Прем'єр-міністр Румунії з 15 червня 2023 року. До цього двічі обіймав посаду голови Палати депутатів (2019—2020, 2021—2023). Лідер Соціал-демократичної партії з 2019 року.

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Народився в родині кадрового військового, командира у відставці Йона Чолаку, льотчика, нагородженого Почесним знаком Військово-повітряних сил[2]. Закінчив юридичний факультет Екологічного університету Бухареста 1995 року попри те, що факультет отримав тимчасову ліцензію на діяльність після того, як Чолаку закінчив навчання, у травні 1995 року[2][3]. Упродовж 2008—2009 років проходив курс з безпеки та національної оборони в Національному коледжі оборони в Бухаресті, відомому у пресі як «фабрика дипломів для політиків»[2]. 2012 року здобув ступінь магістра з основ управління державним сектором та державними фінансами в Національній школі політичних та адміністративних досліджень[en][4].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Брав участь у Румунській революції 1989 року в Бузеу[3][5]. 1990 року приєднався до Фронту національного порятунку[6], на основі якого згодом утворились Соціал-демократична та Демократична ліберальна партії. З 1996 до 2000 року обіймав посаду віцепрезидента молодіжного осередку Соціал-демократичної партії в Бузеу. У 2000—2010 рр. був віцепрезидентом муніципальної (міської) та окружної організації СДП.

Упродовж кількох місяців 2005 року тимчасово виконував обов'язки префекта повіту Бузеу[7]. З 2008 до 2010 року був заступником мера Бузеу Костянтина Бошкодела[6].

2012 року обраний членом Палати депутатів від 7-го одномандатного виборчого округу, перемігши лідера місцевого осередку ДЛП Цезара Преду[7][6]. З 2010 до 2015 року — президент муніципальної організації СДП у Бузеу[7]. У березні 2013 року тодішній прем'єр-міністр Віктор Понта призначив Чолаку почесним радником з питань регіоналізації та державного управління, а 2014 року Чолаку став секретарем Палати депутатів[8].

2015 року став президентом окружної організації СДП у Бузеу, замінивши Бошкодела, який пішов з посади через звинувачення у використанні коштів місцевої адміністрації для фінансування місцевої футбольної команди, а також деяких компаній, акціонером яких він був. Висувався проти сенатора Йона Василе, який зрештою зняв свою кандидатуру і звинуватив його у фальсифікації внутрішніх виборів[9]. 2016 року переобраний депутатом, цього разу — від 10-го виборчого округу Бузеу[7].

Через скандал, спричинений фото, на яких він був зображений на полюванні з Омаром Хайсамом, сирійським бізнесменом, на той момент ув'язненим за тероризм, 2015 року прем'єр-міністр Віктор Понта звільнив його з посади почесного радника прем'єр-міністра[6].

З червня 2017 до січня 2018 року обіймав посаду віцепрем'єр-міністра в кабінеті Міхая Тудосе[10].

29 травня 2019 року обраний головою Палати депутатів після того, як попереднього голову Лівіу Драгня було засуджено та ув'язнено[11].

Після поразки Віоріки Денчіле на президентських виборах 2019 року, 26 листопада 2019 року став тимчасовим лідером Соціал-демократичної партії[12][13]. 22 серпня 2020 року офіційно обраний лідером соціал-демократів, здобувши 1310 голосів проти 91 в його суперника Еугена Орландо Теодоровича[14].

2020 року знову переобраний членом Палати депутатів[7].

23 листопада 2021 року обраний головою Палати депутатів[15].

У листопаді 2021 року Національна ліберальна партія, Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії погодили формування уряду зі змінюваним прем'єр-міністром на чолі. Відповідно до угоди, до 25 травня 2023 року прем'єром мав бути Ніколає Чуке, член Національної ліберальної партії, а відтоді — представник соціал-демократів[16]. У зв'язку зі страйком вчителів, запланована ротація прем'єр-міністрів відбулась пізніше; Ніколає Чуке подав у відставку 12 червня 2023 року після досягнення домовленості з вчителями, а тимчасовим прем'єр-міністром до формування уряду Чолаку став Кетелін Предою[17]. 15 червня 2023 року Парламент Румунії затвердив уряд Чолаку; «за» проголосували 290 депутатів, «проти» — 95[18].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Одружений, має сина[10]. Володіє англійською та французькою мовами[4][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://romania.europalibera.org/a/marcel-ciolacu-supravietuitorul-mentorilor-sai-de-la-ion-vasile-si-victor-ponta-la-liviu-dragnea/30293212.html
  2. ↑ а б в г Secretul rușinos al lui Marcel Ciolacu. Ce studii are, de fapt, președintele PSD și cu ce se ocupă soția lui. Capital (румунською) . 12 лютого 2020. Процитовано 18 червня 2023.
  3. ↑ а б Tot ce trebuie să știți despre Marcel Ciolacu. Primul portret de politician realizat pe baza datelor strânse de noul ANI din umbră Citeşte întreaga ştire: Tot ce trebuie să știți despre Marcel Ciolacu. Primul portret de politician realizat pe baza datelor strânse de noul ANI din umbră. Libertatea (румунською) . 28 січня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  4. ↑ а б Ion-Marcel CIOLACU Prim-ministru al României Președinte al Partidului Social Democrat [pdf] (PDF). Уряд Румунії (румунською) . Процитовано 18 червня 2023.
  5. ↑ Dosarul privind certificatul de revoluționar al președintelui PSD, Marcel Ciolacu, clasat. Europa Liberă România (румунською) . 24 березня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  6. ↑ а б в г Cine este Marcel Ciolacu, noul președinte interimar al PSD. Care e cel mai controversat aspect al carierei sale. Libertatea (румунською) . 27 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2023.
  7. ↑ а б в г д е Curriculum Vitae. Палата депутатів Румунії (англійською) . Процитовано 18 червня 2023.
  8. ↑ Cine este Marcel Ciolacu, noul preşedinte al Camerei Deputaţilor/ În urmă cu 20 de ani apărea într-o poză, la vânătoare, cu Omar Hayssam. Mediafax (румунською) . 29 травня 2019. Процитовано 18 червня 2023.
  9. ↑ Marcel Ciolacu, supraviețuitorul tuturor patronilor săi politici, de la Ion Vasile și Victor Ponta, la Liviu Dragnea. Europa Liberă România (румунською) . 26 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2023.
  10. ↑ а б Social democratic leader Marcel Ciolacu nominated as new prime minister of Romania. Romania Insider (англійською) . 13 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  11. ↑ Marcel Ciolacu este noul președinte al Camerei Deputaților. Digi24 (румунською) . 29 травня 2019. Процитовано 18 червня 2023.
  12. ↑ Marcel Ciolacu devine președinte interimar al PSD, după ce Viorica Dăncilă și-a dat demisia. Antena 3 (румунською) . 27 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2023.
  13. ↑ Oficial. Viorica Dăncilă a demisionat din fruntea PSD. Noul preşedinte interimar e Marcel Ciolacu. „Partidul nu va mai fi condus de un tătuc. E o resetare totală“. Adevărul (румунською) . 26 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2023.
  14. ↑ Marcel Ciolacu a câștigat alegerile pentru șefia PSD în fața lui Orlando Teodorovici: „Îl invit să se alăture acestei echipe” Citeşte întreaga ştire: Marcel Ciolacu a câștigat alegerile pentru șefia PSD în fața lui Orlando Teodorovici: "Îl invit să se alăture acestei echipe". Libertatea (румунською) . 22 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2023.
  15. ↑ Marcel Ciolacu este noul preşedinte al Camerei Deputaţilor: 217 voturi „pentru”. Mediafax (румунською) . 23 листопада 2023. Процитовано 19 червня 2023.
  16. ↑ У Румунії вдруге доручили формування уряду в.о. міністра оборони. Європейська правда (українською) . 22 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2023.
  17. ↑ Romanian Prime Minister Transfer Moves Forward Following Settlement Of Teacher Strike. Radio Free Europe/Radio Liberty (англійською) . 12 червня 2023. Процитовано 19 червня 2023.
  18. ↑ У Румунії затвердили новий уряд після ротації прем’єрів. Європейська правда (українською) . 15 червня 2023. Процитовано 19 червня 2023.
 
Голови
країн
Голови
урядів
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марчел_Чолаку&oldid=40220398