Менкар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
α Ceti

Location of α Ceti (circled)
Спостережувані дані
Епоха J2000      Рівнодення J2000
Сузір'я Кит
Пряме піднесення 03г 02х 16.77307с[1]
Схилення +04° 05′ 23.0596″[1]
Видима величина (V) 2.53[2]
Характеристики
Етап еволюції АГГ[3]
Спектральний клас M1.5 IIIa[4]
U−B Показник кольору +1.93[2]
B−V Показник кольору +1.64[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)−26.08±0.02[5] км/с
Власний рух (μ) RA: −10.41±0.51[1] мас/р
Dec.: −76.85±0.36[1] мас/р
Паралакс (π)13.09 ± 0.44[1] мас
Відстань249 ± 8 св. р.
(76 ± 3 пк)
Абсолютна величина (MV)−3.2±0.3[4]
Деталі
Маса2.3±0.2[6] M
Радіус89±5[6] R
Світність1,455±328[6] L
Гравітація на поверхні (log g)0.9±0.1[6] СГС
Температура3,795±70[6] K
Металічність [Fe/H]0.00±0.30[6] dex
Швидкість обертання (v sin i)6.9[7] км/с
Інші позначення
Menkar, 92 Ceti, HR 911, BD+03°419, HD 18884, SAO 110920, FK5 107, HIP 14135
Посилання на бази даних
SIMBADдані

Менкар (α Кита, Альфа Кита) — червоний гігант у сузір'ї Кита, спектрального класу M1.5 IIIa. Назва походить від арабського слова منخر (manħar, «ніздря»). У китайській астрономії позначалася, як перша зоря конфігурації Тянь-цзюнь («Небесні засіки») — кит. 天囷一[8].

Попри те, що за каталогом Баєра зоря має позначення α Кита, вона не є найяскравішою зорею сузір'я (видима зоряна величина α Кита — 2,53, β Кита — 2,04). Маса зорі більш ніж удвічі перевищує масу Сонця, причому її радіус більший від сонячного у 89 разів. Завдяки великій площі фотосфери зоря випромінює в 1455 разів більше енергії, ніж Сонце, хоча її ефективна температура становить лише 3795 K (у Сонця — 5778 K). Відносно низька температура надає зорі червоного відтінку, властивого зорям класу М.

Зоря зійшла з головної послідовності після вигоряння в її ядрі гелію. З початком горіння вуглецевого ядра зоря, ймовірно, стане надзвичайно нестабільною, аналогічно Мірі, і, скинувши зовнішні шари, сформує планетарну туманність, залишившись відносно великим білим карликом.

У планетній системі Альфа Кита відбуваються події 22-го епізоду «Зоряного шляху», 311-го епізоду «Південного парку» та 8-го епізоду третього сезону серіалу «Зоряний шлях: Ентерпрайз».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600
  2. а б в Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J
  3. Eggen, Olin J. (1992), Asymptotic giant branch stars near the sun, The Astronomical Journal, 104: 275, Bibcode:1992AJ....104..275E, doi:10.1086/116239
  4. а б Tsuji, T. (October 2008), Cool luminous stars: the hybrid nature of their infrared spectra, Astronomy and Astrophysics, 489 (3): 1271—1289, arXiv:0807.4387, Bibcode:2008A&A...489.1271T, doi:10.1051/0004-6361:200809869, S2CID 19007399
  5. Famaey, B. та ін. (January 2005), Local kinematics of K and M giants from CORAVEL/Hipparcos/Tycho-2 data. Revisiting the concept of superclusters, Astronomy and Astrophysics, 430 (1): 165—186, arXiv:astro-ph/0409579, Bibcode:2005A&A...430..165F, doi:10.1051/0004-6361:20041272, S2CID 17804304
  6. а б в г д е Wittkowski, M. та ін. (December 2006), Tests of stellar model atmospheres by optical interferometry. IV. VINCI interferometry and UVES spectroscopy of Menkar, Astronomy and Astrophysics, 460 (3): 855—864, arXiv:astro-ph/0610150, Bibcode:2006A&A...460..855W, doi:10.1051/0004-6361:20066032, S2CID 16525827
  7. Massarotti, Alessandro та ін. (January 2008), Rotational and Radial Velocities for a Sample of 761 HIPPARCOS Giants and the Role of Binarity, The Astronomical Journal, 135 (1): 209—231, Bibcode:2008AJ....135..209M, doi:10.1088/0004-6256/135/1/209, S2CID 121883397
  8. Анотований покажчик астрономічних термінів, назв зір і сузір'їв із їх європейськими аналогами (російською) . Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 7 жовтня 2015.