Ментальна карта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта думок намальована вручну.
Застосунки mindmap

Ка́рти ро́зуму, або ка́рти па́м'яті, думо́к (англ. Mind map, нім. Mind Map, рос. Карты памяти) — діаграма на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і в якості допоміжного засобу під час навчання, організації, розв'язання проблем, прийняття рішень, та написання документів.

Ця діаграма зосереджена навколо представлення, і подає семантичні або інші зв'язки між фрагментами інформації. Завдяки поданню цих зв'язків в радіальній, нелінійній формі, вона сприяє підходу в стилі мозкового штурму до будь-якого організаційного завдання, усуваючи необхідність створення детальної концептуальної системи перед початком роботи.

Карти розуму подібні до семантичних мереж, або когнітивних карт, але без формальних обмежень на типи можливих зв'язків.

Елементи розташовуються в інтуїтивному порядку, відповідно до їхньої важливості, і організовуються в групи, гілки, або окремі площини. Узагальнене графічне представлення семантичної структури інформації під час отримання знань може допомагати пригадувати вже отримані знання.

Робота з картами розуму[ред.ред. код]

Тоні Б'юзан одним із перших запропонував застосування англ. Mind map.[Джерело?]

Основна, центральна тема розташовується в середині карти пам'яті. Вона формулюється як можна більш точно, та/або представляється у вигляді зображення. Назовні відходять розгалуження до різних найголовніших підрозділів, від яких, в свою чергу відходять розгалуження до інших під-підрозділів, які представляють відповідну інформацію. В кінцевих розгалуженнях (листі) наводяться ключові слова. Під час укладання карти розуму, можна застосовувати кольори, зображення тощо, задля полегшення роботи мозку та аналізу карти розуму.

З формальної точки зору, карти розуму складаються з діаграм дерев (разом із пов'язаними примітками). Якщо поняття мають між собою складні зв'язки, такі карти вже є картами концепцій (англ. Concept Map), семантичні мережі або онтологіями. До всіх цих різновидів карти розуму мають сильні зв'язки. Однак, онтології, на противагу картам розуму, мають визначену семантику, тобто, описані у вигляді вершин та ребер зв'язки між поняттями мають визначене значення.

На відміну від мозкового штурму, під час якого отримується множина невпорядкованих ідей, які згодом впорядковуються, застосування карт розуму сприяє утворенню мережевих структур від самого початку. Карти ідей можуть також бути документацією результатів мозкового штурму.

Застосування карт розуму[ред.ред. код]

Карти розуму знаходять різне застосування.

Збирання ідей та мозковий штурм[ред.ред. код]

Карти розуму добре підходять для збирання ідей та мозкового штурму, оскільки кожне ключове слово може мати асоціації з іншими. Завдяки таким асоціаціям можна створювати великі та розгалужені карти розуму.

Мозковий штурм (метод мозкового штурму) — форма творчої, колективної роботи для пошуку рішень поставлених проблем. Цей метод широко застосовується в різних сферах діяльності. За назвою «мозковий штурм» поєднують варіанти колективної роботи в ході якої створюються нові ідеї або просто зіставляються відомі факти.

Часто, що зустрічаються ситуації, для яких застосовується метод мозкового штурму це генерування різних ідей у короткий відрізок часу, розробка нестандартних ідей, знаходження рішень у ситуації, коли рішення не може бути отримано логічним шляхом, систематизація інформації, коли вона безладна й розподілена між декількома джерелами, об'єднання й зімкнення команди учасників мозкового штурму.

Найбільше ефективно мозковий штурм працює саме в групах, при колективній роботі, тому що в цьому випадку проявляється ефект взаємодії учасників групи. Розмір групи має значення, тому що якщо група буде занадто мала, те деякі взаємодії можуть бути загублені. Якщо група буде занадто більша, то це може привести до хаосу.

Порядок проведення мозкового штурму[ред.ред. код]

1. Визначається проблема, що вимагає рішення. Проблема повинна бути сформульована ясно, точно й не допускати двозначного тлумачення.

2. Призначається (визначається) куратор сесії мозкового штурму. Для цієї ролі вибирається людина обладающий навичками організації колективної роботи, що має чітке розуміння поставленої проблеми й здатний бути лідером групи, що виконує мозковий штурм. При необхідності, може призначатися окрема особа для ведення записів по ходу сесії (або ці записи може робити куратор).

3. Формується група чисельністю від 5 до 8 чоловік, зацікавлених у рішенні проблеми. Для групи необхідно підбирати фахівців різного профілю. Небажано включати до складу команди людей, що мають взаємне негативне відношення один до одного, тому що в ході роботи вони будуть заважати команді створювати нові ідеї.

4. Учасники групи розташовуються так, щоб всі вони дивилися в одному напрямку — на фліпчарт або дошку. На дошці пишеться проблема, що вимагає рішення. Таким чином, учасники команди будуть дивитися на проблему, а не один на одного. Це дозволить створити більше комфортну психологічну атмосферу для роботи й ефективніше провести мозковий штурм.

5. Під час сесії куратор групи повинен стежити, щоб учасники групи дотримувалися основних чотирьох правил мозкового штурму. Ці правила допомагають управляти роботою групи:

  • ніякої критики або дискусій під час генерування ідей. Не допускається ніяких негативних висловлень із приводу пропонованих рішень. Учасники повинні зосереджувати на проблемі, а не на критику пропонованих рішень. Оцінка рішень виконується після завершення «генерації» ідей;
  • немає ніяких обмежень. Вітаються будь-які, навіть самі абсурдні ідеї;
  • кількість краще, ніж якість. Чим більше ідей буде запропоновано, тим вище шанси на успішне рішення проблеми;
  • комбінування й удосконалювання. Для того щоб одержати нові ідеї необхідно комбінувати й змінювати зроблені пропозиції. Припустимі навіть самі незначні зміни й неправильні тлумачення представлених ідей.

Куратор повинен підтримувати психологічно комфортне оточення під час мозкового штурму. У його обов'язку входить строге дотримання правила «ніякої критики», а також попередження ситуацій, що перешкоджають висловленню ідей. Також, необхідно уникати перерв у роботі групи, тому що вони заважають вільному генеруванню нових ідей.

6. Виконується групова робота, у ході якої учасники команди пропонують свої ідеї за рішенням проблеми. Куратор повинен стежити, щоб всі учасники групи ввімкнулися в мозковий штурм. Для цього, наприклад, слово може передаватися по колу. Потім, коли всі втягнуться в роботу ідеї можна висловлювати у вільній послідовності. Учасникам команди необхідно представляти одну ідею за один раз і уникати повернення до вже озвучених ідей.

7. У міру того як будуть пропонуватися ідеї відповідальний за ведення записів повинен реєструвати кожну з них на дошці або флипчарте, таким чином, щоб всі учасники групи могли їх бачити. Мозковий штурм завжди повинен супроводжуватися записами.

8. Коли потік нових ідей почне скорочуватися, можна скористатися наступними діями для продовження роботи:

  • кожний з учасників групи може заздалегідь скласти свій власний список ідей і представити їх, коли закінчаться ідеї створені колективно;
  • на час зупинитися й провести перегляд ідей запропонованих раніше. Пошукати можливості по комбінуванню й зміні представлених ідей;
  • зробити перерва. Дати можливість учасникам команди відпочити, відволіктися від розв'язуваної проблеми. Можна навіть відкласти мозковий штурм на кілька днів. Це дозволить людям додати нові ідей, що прийшли на розум у цей період;
  • провести сесію «божевільних ідей» коли метою стає створення самих божевільних ідей;
  • поліпшити найбільш перспективні ідеї за рахунок їхнього обговорення;
  • використовувати комбінацію варіантів із представлених вище дій.

9. Після завершення «генерування» ідей проводиться обговорення рішень, для того щоб відібрати найкращі. Ці ідеї необхідно проаналізувати, з огляду на можливі обмеження, наприклад, такі як час і вартість.

10. Якщо команді не вдається прийти до згоди у виборі найкращих ідей або якщо учасники команди не готові віддати перевагу тим або іншим ідеям, то для відбору ідей використовується метод консенсусу (система голосування).

Після того, як найкращі ідеї будуть відібрані, куратор повинен підтвердити, що ухвалене рішення є колективним і всіма учасниками команди із цим рішенням згодні. На цьому мозковий штурм може вважатися завершеним.

Переваги мозкового штурму[ред.ред. код]

Мозковий штурм володіє рядом переваг у порівнянні з іншими методами колективної роботи. Зокрема, для створення нових ідей не потрібно залучати висококваліфікованих фахівців або експертів, метод є простим для розуміння й не вимагає спеціальної підготовки учасників, дозволяє швидко «згенерувати» нові ідеї, надає можливості для участі в рішенні проблем фахівцям різних областей діяльності.

Недоліки мозкового штурму[ред.ред. код]

Недоліки методу мозкового штурму пов'язані з організацією роботи групи. Якщо куратор не зможе контролювати групу, то група буде відхилятися від установлених правил і робота може виявитися довгої й марною. Іншим недоліком може бути «генерування» ідей, які виявиться або важко, або неможливо реалізувати.

Посилання[ред.ред. код]

Пошук рішень методом мозкового штурму

Структура текстів[ред.ред. код]

Карти розуму можна застосовувати, для охоплення структури великих (або складних) текстів, оскільки вони дозволяють явно відмічати найголовніші елементи в тексті, але, завдяки докладним розгалуженням не втрачають зміст.

Протоколи[ред.ред. код]

Зміст телефонних розмов, перемовин, угод, інтерв'ю може бути задокументований картами розуму. Часові дані можуть, при цьому, наприклад, бути відображені у вигляді годинників.

Навчання, підготовка до іспитів[ред.ред. код]

Управління знаннями[ред.ред. код]

Використання карт розуму для управління знаннями є можливим, оскільки карти розуму можуть докладно представляти знання завдяки глибоким відгалуженням. Також, ПЗ для роботи з картами розуму дозволяє прив'язувати електронні документи, зображення, тощо до вершин дерева. Графічне відображення загальної структури карти сприяє полегшенню доступу до інформації.

Веб-сервіси

  • Mindomo [1] — програмне забезпечення створення інтелект-карт за допомогою Інтернету
  • MAPMYself [2] — також відомий як Mapul — інтернет-сервіс для створення інтелект-карт, намальованих від руки, побудований на SilverLight.
  • MindMeister [3] — Веб 2.0 додаток для побудови інтелект-карт, підтримує експорт в pdf, FreeMind (. Mm), MindManager 6 (. mmap), а також у документ. rtf або у вигляді зображення (. jpg,. gif,. png)
  • Spinscape [4] — потужне веб-додаток для створення інтелект-карт. Має власний формат. Smap, а також підтримує імпорт з MindManager / Excel / CSV / HTML і експорт в Mindmanager / PDF / HTML / Word. Має дуже багато корисних функцій: спільне редагування в реальному часі; індивідуальне налаштування доступу до карти і окремих її частин; режим презентації (за аналогією з GoToMeeting), можливість вбудовувати YouTube-відео через HTML-розмітку ролика; різні концепції зображення; вставка карти (або її презентації) на веб-ресурсі прямим посиланням або через <embed>-код; імпорт в карту даних з плагінів відомих веб-сервісів (Google, Wikipedia); можливість завантажувати свої плагіни; чат і багато іншого.
  • Comapping [5] — Веб 2.0 додаток для побудови інтелект-карт, підтримує автоматичну розкладку і спільне редагування
  • Mind42 [6] — простий, без особливих надмірностей, але дуже акуратно зроблений сервіс, за допомогою якого користувач може створювати інтелект-карти.
  • Text2MindMap [7] — перетворює текстовий список у інтелект-карту, яку можна зберегти як JPEG-файл.
  • Ekpenso [8] — інтернет-сервіс для створення інтелект-карт, що спрощує процес публікації.
  • Bubbl.us [9] — інтернет-сервіс спільного створення інтелект-карт.
  • XMind [10] — інтернет-сервіс публікації карт пам'яті.
  • VivaMind [11] — інтернет-сервіс для створення і публікації інтелект-карт. Ключова особливість сервісу — дозволяє створити презентацію усередині вузла — асоціювати текст, відео, картинки з будь-яким вузлом.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси інтернет[ред.ред. код]


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.