Моралес Роберто Карлосович
| Роберто Моралес | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Роберто Карлосович Моралес Муньйос |
| Народився |
23 березня 1976 (48 років) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Чилі Україна |
| Національність | Чилієць |
| Місце проживання |
Запоріжжя Чилі Київ |
| Діяльність | журналіст, спортивний коментатор |
| Alma mater | Факультет історії та міжнародних відносин ЗНУ (1998) |
| Знання мов | іспанська і українська |
| Заклад | Інтер, Новий канал, Мега, Футбол 1 і Megogo.net |
| Учасник | Війна на сході України і російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| |
Робе́рто Мора́лес (повне ім'я: Робе́рто Ка́рлосович Мора́лес Му́ньйос; нар. 23 березня 1976, Запоріжжя, СРСР) — український спортивний журналіст та коментатор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько Карлос Беніто Моралес — чилієць, мати Любов Олексіївна — українка. Коли у 1973 році батько Роберто приїхав до СРСР у місячне відрядження, в Чилі стався державний переворот, в результаті чого до влади в країні прийшов Авґусто Піночет. Оскільки Карлос Моралес був членом профспілки заводу Мадеко, яка до останнього захищала законного президента Сальвадора Альєнде, на батьківщині йому загрожував розстріл, тож він лишився в СРСР[1]. Нині живе в Запоріжжі й працює перекладачем з іспанської, португальської та італійської мов.
З 1990 по 1991 рік Роберто Моралес мешкав та навчався в Чилі[2]. У 1998 році Роберто закінчив історичний факультет Запорізького університету з курсу «Новітня історія України», після чого якийсь час працював на обласному телебаченні. Перший досвід коментатора здобув саме там ще під час навчання: коментував гру Бельгія — Франція 27 березня 1996 року (0:2).
До 2005 року мав чилійське громадянство. Працював на «Новому каналі», «Інтері», «Мегаспорті» («Відверто про футбол» разом з Ігорем Цигаником). З 2010 по 2019 рік працював на телеканалі «Футбол».[3] Згодом перейшов на роботу у відеосервіс Megogo[4].
З липня 2015 по осінь 2016 року служив у війську в зоні АТО[5][6][7]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружений. Разом з дружиною Оксаною виховують сина Даніеля та доньку Марійку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Відео-конференція з Роберто Моралесом. Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 31 травня 2010.
- ↑ 2014 року почалася справжня Україна. Зараз відмирає пострадянська система — Роберто Моралес [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] «Gazeta.ua»
- ↑ РОБЕРТО МОРАЛЕС. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
- ↑ Роберто Моралес покинул телеканалы «Футбол 1/2». Tribuna.com (рос.). Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
- ↑ Роберто Моралес: Хлопці, їдете грати у Росію, то потім не ображайтеся, коли вас називатимуть гумовими виробами [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] «Чемпіон», 28 червня 2017
- ↑ Роберто Моралес: Сьогодні прийняв присягу на вірність народові України. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
- ↑ Роберто Моралес: "Росія — це ворог. Жодних компромісів із «совковим вурдалакою». Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вебконференція з Роберто Моралесом
- Комментатор украинского ТВ Роберто Моралес: Поначалу все думали, что я взял себе псевдоним(рос.)
- Конференція Роберто Моралеса на Tribuna.com [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Блог Роберто Моралеса на Tribuna.com [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Серія інтерв'ю Роберто Моралеса на Vidiscope.net
