Мюнхен-Головний
Координати: 48°08′26″ пн. ш. 11°33′18″ сх. д. / 48.14083300002777577° пн. ш. 11.55500000002777838° сх. д.
Головний вокзал Мюнхена (нім. München Hauptbahnhof) — залізничний вокзал далекого та ближнього сполучення в центрі Мюнхена. Найбільший із трьох вокзалів міста. Побудований за принципом тупикового вокзалу. Вокзал має 32 наземні та 2 підземні колії та є найбільшим вокзалом Німеччини за кількістю колій. Пасажиропотік становить 350 000 пасажирів на день. Загальна площа вокзалу становить 760 000 м2[4].
Історія[ред. | ред. код]
Відкритий 1 вересня 1839 року як залізнична станція на лінії Мюнхен-Лохгузен. 4 жовтня 1840 року лінію було продовжено до Аугсбурга. Однак ця перша станція проіснувала недовго, оскільки 4 квітня 1847 року вона зазнала пожежі.
У 1847—1849 роках вокзал був перебудований за планами Фрідріха Бюрклейна і знову відкритий 22 вересня 1849 року. До станції швидко було додано інші лінії: до Ландсгута в 1858 році, Нюрнберга в 1859 році та Розенгайма у 1871 році. Щоб впоратися зі збільшенням руху, станція зазнала капітальної реконструкції між 1876 і 1884 роками.
У 1893 році була додана станційна прибудова для розміщення потягів зі Штарнберзької лінії. Ще один набір колій було додано на іншому кінці станції для поїздів з Гольцкірхена в 1915 році.
Станцію було перейменовано в Мюнхен-Головний (München Hauptbahnhof) у 1904 році. Вокзал зазнав серйозних пошкоджень під час бомбардувань союзників у 1945 році, а 1949 року воказльний гол був знесений.
З 1958 до 1960 року вокал був перебудований шляхом об'єднання кількох частин старої станції. Новий зал був побудований Круппом у сучасному стилі 1960-х років, охоплюючи колії з 11 до 26.
Тунелі S-Bahn і станція метро «München Hbf (tief)», розташовані безпосередньо під вокзалом, були відкриті 28 квітня 1972 року, напередодні літніх Олімпійських ігор 1972 року. Станції метро (U-Bahn) була відкрита у 1980 та 1984 роках.
Далеке сполучення[ред. | ред. код]
Лінії Intercity-Express пов'язують Головний вокзал Мюнхена з Гамбургом, Берліном, Кельном, Парижем, а також з іншими містами Німеччини та Європи. У Мюнхені беруть свій початок багато ліній нічних поїздів.
Регіональне сполучення[ред. | ред. код]
Регіональні поїзди сполучають Головний вокзал Мюнхена з багатьма іншими містами Баварії, а також із Прагою та Зальцбургом.
Громадський транспорт[ред. | ред. код]
На Головному вокзалі перетинаються дві гілки мюнхенського метрополітену (лінії U1, U2 та U4, U5), а також проходить основна гілка мюнхенської міської електрички (S1, S2, S3, S4, S6, S7, S8, S27). Зупинка кількох ліній трамвая (16, 17, 18, 19, 20, 21, 22) та автобусів (58, 100).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж register of infrastructure of Deutsche Bahn
- ↑ Korhammer K., Franzke A., Rudolph E. Drehscheibe des Südens. Eisenbahnknoten München / Hrsg.: P. Lisson — Ds: Hestra-Verlag, 1991. — S. 155. — ISBN 3-7771-0236-9
- ↑ а б https://www.bahnhof.de/bahnhof-de/bahnhof/M-C3-BCnchen-Hbf-1023144
- ↑ Відомості про вокзал на сайті Deutsche Bahn AG. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 1 березня 2008.
Література[ред. | ред. код]
- Markus Hehl: Verkehrsknoten München. EK-Verlag, Freiburg, ISBN 3-88255-255-7.
- Klaus-Dieter Korhammer, Armin Franzke, Ernst Rudolph: Drehscheibe des Südens. Eisenbahnknoten München. Hestra-Verlag, Darmstadt, ISBN 3-7771-0236-9.
- Wolfgang Süß: Die Geschichte des Münchner Hauptbahnhofes. Tellus-Verlag.
- Alex Gawlina: Chronik des Bahnhofs München-Hbf 1836-1976.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інформація про вокзал на сторінці Deutsche Bahn AG
|
