Мірна Зінаїда Валентинівна
| Мірна Зінаїда Валентинівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1875 Гродно |
| Померла |
1 квітня 1950 Прага |
| Громадянство |
 Російська імперія.svg){kind=small} УНР Гетьманат |
| Національність | Українка |
| Діяльність | Членкиня Української партії соціалістів-федералістів |
| Відома завдяки | Членкиня Української Центральної Ради |
| Посада | Членкиня ради Світового союзу українок |
| |
Зінаї́да Валенти́нівна (за іншими даними — Василівна) [1] Хильчевська, у шлюбі Мі́рна (1875, за іншими даними 12 жовтня 1878 — 1 квітня 1950, Прага) — українська громадська діячка, захисниця прав жінок, публіцистка, перекладачка.
Біографія[ред. | ред. код]
Зінаїда Хильчевська[2] (в іншому написанні — Хільчевська [3]) народилася 1875 року[4] (за іншими даними — 12 жовтня 1878 року [5]). Про її родину нічого не відомо. В середовищі української інтелігенції була думка, що Хильчевська мала польське походження. Це зазначали Віктор Приходько, який тривалий час проживав у родині Мірних, та Борис Мартос, дружина якого співпрацювала з Мірною. Так, Мартос у листі до Галини Лащенко, яка готувала спогади про Зінаїду Мірну, писав: «Чув я, що вона до того часу, як вийшла заміж, була католичкою і полькою, ім'я її правдоподібно було Болеслава. Я не раз чув, як Іван Іванович Мірний казав до неї Больця»[6].
1910 року Зінаїда Мірна вперше з'явилася в середовищі київської громади. Відображена у спогадах Катерини Антонович[7].
У Києві Зінаїда Мірна швидко ввійшла в товариські стосунки із Софією Русовою, Людмилою Старицькою-Черняхівською, Любов'ю Яновською, Марією Ішуміною, стала активною членкинею Українського клубу.
У 1910–1917 роках Мірна була однією з активісток Київського товариства оборони жінок, яке головним напрямком діяльності визначало боротьбу з торгівлею жінками та проституцією.
Була членкинею Української партії соціалістів-федералістів.
1917 року — членкиня Української Центральної Ради.
1919 року — співзасновниця та заступниця голови Української жіночої національної ради в Кам'янці-Подільському. Згодом голова її філії в Берліні.
Довголітня голова Українського жіночого союзу в Празі.
1937 року — членкиня ради Світового союзу українок.
Авторка статей у пресі, перекладів із французької мови.
Була одружена з Іваном Мірним.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідники по-різному вказують по батькові: «Діячі Української Центральної Ради» (1998) — Валентинівна, «Українки в історії» (2004) — Василівна.
- ↑ Див.: «Енциклоредія українознавства», «Діячі Української Центральної Ради».
- ↑ Див.: «Українки в історії».
- ↑ За даними «Енциклопедії українознавства» та довідника «Діячі Української Центральної Ради».
- ↑ Цю дату наведено в книзі «Українки в історії» (2004) з посиланням на статтю Галини Лащенко «Зінаїда Мірна» (1966), яка в свою чергу посилається на слова Ївги Лоської, яка співпрацювала з Мірною в Українському жіночому союзі в Празі: «12 жовтня 1878 року. ув м. Гродно, тодішньої Чернігівської губернії, народилась відома діячка жіночого руху — Зінаїда Мірна». Варто зауважити, що місто Гродно було губернським центром, тож не входило до Чернігівської губернії.
- ↑ Наше життя. — Нью-Йорк, 1966. — С. 40.
- ↑ Наше життя. — Нью-Йорк, 1955. — Липень — серпень. — С. 3.
Література[ред. | ред. код]
- Антонович К. Зінаїда Мірна // Наше життя. — Нью-Йорк, 1955. — Липень-серпень.
- Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 129—130.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1583. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Когуська Н. Чверть століття на громадській ниві 1926—1951 // Історія Союзу Українок Канади. — Вінніпег, 1952. — С. 115.
- Лащенко Г. Зінаїда Мірна // Наше життя. — Нью-Йорк, 1966. — Січень.
- Смоляр Л. Зінаїда Мірна // Українки в історії / За редакцією Валентини Борисенко. — К.: Либідь, 2004. — С. 130—135.