Міцар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міцар
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я Ursa Major
Пряме піднесення 13h 23m 55,54s
Схилення +54° 55′ 31,3″
Видима величина (V) 2,23[1]
Характеристики
Спектральний клас A2 V/A2 V/A1 V
U-B показник кольору 0,00
B яскравість 2,290±0,002[2]
B-V показник кольору 0,057±0,004[2]
V яскравість 2,227±0,003[2]
Тип змінної  ?
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір 0,00
m1 індекс 0,17
c1 індекс 1,05
Hβ індекс 2,91[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 2,220[2]
Мінімальна яскравість 2,360[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −9 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 121,23± 0,48[2] мас/рік

за схиленням: -22,01± 0,48[2] мас/рік

Паралакс (π) 41,73 ± 0,61[2] мас
Відстань 78,16 світлових років
23,96 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
Міцар, Мірза, Васісса, 79 Великої Ведведиці,
  • ze UMa A,

HD 116656, HIP 65378, HR 5054, BD+55 1598,

GSC 3850-1385, SAO 28737, FK5 497.
Посилання
SIMBAD дані для HD116656

Мі́цар —(Zeta Ursae Majoris, Zeta UMa, ζ Ursae Majoris, ζ UMa, HD116656) — хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A2 у сузір'ї Великої Ведмедиці. Видима зоряна величина - 2,23m. Знаходиться на відстані 78,2 світлових років (24 парсек) від Сонця.[2] від Землі. Назва походить від араб. ميزر‎‎ (мі:зар), що означає пояс чи фартух.

Під час спостережень у телескоп Міцар виглядає як подвійна зоря, що складається з Міцара A та Міцара B. Міцар B має зоряну величину 4.0m та спектральний клас A7, відстань між Міцаром A та Міцаром B — 380 а.о., період обертання — кілька тисяч років.

Міцар А у свою чергу також є спектрально-подвійною зорею[3].

Міцар та Алькор у сузір'ї Великої Ведмедиці

Поруч із Міцаром знаходиться Алькор, зоря 4-ї зоряної величини. Разом їх іноді називають «Кінь та Вершник». Можливість побачити на небосхилі ці зорі окремо одна від одної є традиційним методом перевірки гостроти зору. Існує легенда, що за допомогою такого тесту добирали юнаків до елітних військ египетських фараонів. У версіях цієї легенди іноді фігурують грецькі лучники чи індіанські мисливці. Щоправда, документально такі факти не підтверджено. Насправді ж, розрізнити ці зорі може навіть людина із пересічною гостротою зору.

Сучасні астрономи вважають, що Алькор та Міцар утворюють спільну зоряну систему[4].

Пекулярний хімічний склад[ред.ред. код]

Зоряна атмосфера HD116656 має підвищений вміст Si .[1]

Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 89,8± 73,2 Гаус.[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Міцар А у базі SIMBAD
  4. Историческая двойная звезда оказалась шестикратной (рос.) Преревірено 2010-05-27
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631