Міцар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міцар
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ursa Major
Пряме піднесення 13h 23m 55.5s
Схилення +54° 55′ 31″
Видима зоряна величина (V) 2.23
Характеристики
Спектральний клас A2 V/A2 V/A1 V
Показник кольору (B-V) 0.13
Показник кольору (U-B) 0.09
Тип змінної  ?
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −9 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 121.23 мас/р
Схил.: −22.01 мас/р
Паралакс (π) 41.73 ± 0.61 мас
Відстань 78 ± 1 св. р.
(24 ± 0.4 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0.33
Інші позначення
Міцар, Мірза, Васісса, 79 Великої Ведведиці, HR 5054, BD +55 1598A, HD 116656, SAO 28737, FK5 497, HIP 65378.

Мі́цар —(Zeta Ursae Majoris, Zeta UMa, ζ Ursae Majoris, ζ UMa), зоря у сузір'ї Великої Ведмедиці. Видима зоряна величина - 2,23m. Знаходиться на відстані 78 світлових років (24 парсек) від Землі. Назва походить від араб. ميزر‎‎ (мі:зар), що означає пояс чи фартух.

Під час спостережень у телескоп Міцар виглядає як подвійна зоря, що складається з Міцара A та Міцара B. Міцар B має зоряну величину 4.0m та спектральний клас A7, відстань між Міцаром A та Міцаром B — 380 а.о., період обертання — кілька тисяч років.

Міцар А у свою чергу також є спектрально-подвійною зорею[1].

Міцар та Алькор у сузір'ї Великої Ведмедиці

Поруч із Міцаром знаходиться Алькор, зоря 4-ї зоряної величини. Разом їх іноді називають «Кінь та Вершник». Можливість побачити на небосхилі ці зорі окремо одна від одної є традиційним методом перевірки гостроти зору. Існує легенда, що за допомогою такого тесту добирали юнаків до елітних військ египетських фараонів. У версіях цієї легенди іноді фігурують грецькі лучники чи індіанські мисливці. Щоправда, документально такі факти не підтверджено. Насправді ж, розрізнити ці зорі може навіть людина із пересічною гостротою зору.

Сучасні астрономи вважають, що Алькор та Міцар утворюють спільну зоряну систему[2].

Примітки[ред.ред. код]