Вітрувій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вітру́вій, Марк Вітру́вій Полліон (лат. Marcus Vitruvius Pollio) — римський архітектор та інженер 2-ї пол. I ст. до н.е..
[ред.] Біографія
Достеменно відомим є лише прізвище архітектора Vitruvius, решта ж біографічних відомостей черпаються з праць самого Вітрувія, відтак є непідтвердженими.
Отже, за припущеннями, Вітрувій був вільним римським городянином, що походив із Кампанії. Отримав освіту, в т.ч. і тогочасні знання з архітектури.
Під час громадянської війни на чолі з Цезарем брав участь у будівництві воєнних машин.
Дата смерті Вітрувія не відома.
[ред.] Творчість і здобутки
З відомих визначних будівель Вітрувія — базиліка Фанума і конструкції римського акведука.
Вітрувій відомий не тільки як практик, а й як теоретик будівництва. Він — автор «Десяти книг про архітектуру» — античного трактату з будівництва й архітектури.
У ньому висвітлено інженерно-технічні й художньо-естетичні питання містобудування, узагальнено теоретичний і практичний досвід архітекторів Стародавніх Греції та Риму.
Вважається, що Вітрувій заклав основу пропорційності в образотворчому мистецтві й архітектурі, що мала значний вплив і була використана у мистецтві доби Ренесансу й згодом ця концепція отримала назву Вітрувіанської людини.
[ред.] Джерела і посилання
- Українська радянська енциклопедія, Том 2., К., 1978, стор. 327
- Михайлов Б.П. Витрувий и Эллада., М., 1967 (рос.)

