Нарізна зброя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нарізнá зброя — артилерійські установки (гармати, гаубиці і ін.) і стрілецька зброя (гвинтівки, пістолети, автомати і ін.), в каналі люфи яких є наріз (ґвинтові канавки) для додання снаряду (кулі) обертального руху, забезпечення стійкості в повітрі, підвищення дальності і купчастої стрільби.

Перший зразок ручної нарізної зброї з'явився у Німецькому Аугсбурзі, наприкінці п'ятнадцятого століття. Згодом, у 1520 році Нюрнберзький збройовик Коттер поліпшив цю технологію. І хоча до середини 16-го століття технологія вже була більш-менш відпрацьована, вона не отримала значного поширення аж до 19-го століття.

Див. також[ред.ред. код]