Населення Чечні
Населення Чеченської Республіки станом на 2013 рік становило 1 324 767 осіб.
Густота населення — 84,7 осіб/км² (2013).
Питома вага міського населення — 34,8 % (2013).
Панівна релігія — суннітський іслам.
Динаміка чисельності[ред. | ред. код]
| Населення, тис.[1] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Всього | Міського | Сільського | ||
| 2006 | 1152,3 | 401,3 | 34,8 % | 751 | 65,2 % |
| 2007 | 1172 | 409,8 | 35,0 % | 762,2 | 65,0 % |
| 2008 | 1196,9 | 428,9 | 35,8 % | 786,0 | 64,2 % |
| 2009 | 1224,4 | 439,0 | 35,9 % | 785,4 | 64,1 % |
| 2010 | 1249,9 | 460,3 | 36,8 % | 789,6 | 63,2 % |
| 2011 | 1275,1 | 445,2 | 34,9 % | 829,9 | 65,1 % |
| 2012 | 1302,2 | 454,4 | 34,9 % | 847,8 | 65,1 % |
| 2013 | 1324,8 | 461,2 | 34,8 % | 863,6 | 65,2 % |
Вікова структура[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віковими групами за даними перепису 2010 року[2]
| Чечня | Російська Федерація | |
| Молодше працездатного віку | 34,0 % | 16,2 % |
| Працездатного віку | 58,0 % | 61,6 % |
| Старше працездатного віку | 8,0 % | 22,2 % |
Рух населення[ред. | ред. код]
Населення Чечні характеризується високою народжуваністю (26,2 на 1000 у 2012 р., перше місце серед суб'єктів РФ), одним з найнижчих коефіцієнтів смертності (5,5 на 1000 у 2012 р., друге місце після Інгушетії) та найвищим коефіцієнтом природного приросту населення (+20,7 осіб на 1000 у 2012 р.)[3]
| Коефіцієнти (на 1000 осіб) |
Чечня | Російська Федерація |
|---|---|---|
| Народжуваності | 26,2 | 13,3 |
| Смертності | 5,5 | 13,3 |
| Природного приросту | +20,7 | 0 |
Коефіцієнти природного руху населення Чечні у 2007—2012 рр.[3]
| Коефіцієнти (на 1000 осіб) |
2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народжуваності | 26,2 | 29,0 | 30,0 | 29,1 | 29,3 | 27,1 |
| Смертності | 5,5 | 5,3 | 5,6 | 5,3 | 4,5 | 4,7 |
| Природного приросту | +20,7 | +23,7 | +24,4 | +23,8 | +24,8 | +22,4 |
Національний склад[ред. | ред. код]
Абсолютну більшість населення становлять чеченці, проживають також росіяни, кумики, аварці, ногайці, інгуші. До депортації чеченців і наступного їхнього повернення в північних районах республіки росіяни й російськомовні (терські козаки) становили абсолютну більшість населення, у місті Грозному й басейні Сунжі їхня кількість також була значна. Довоєнне російське й російськомовне населення було змушено покинути територію Чечні в період правління Джохара Дудаєва в 1991—1994 р., і значне число загинуло в період активних воєнних дій в 1994—1996 р.
На крайній півночі республіки розташовані історичні місця проживання ногайців, що утворюють із сусідніми районами в Ставропольському краї й Дагестані безперервний етнічний масив цього тюркського народу.
Історична динаміка національного складу Чечні[4]
| 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | 2021 | |
| чеченці | 293 298 | 360 598 | 238 331 | 499 962 | 602 223 | 715 306 | 1 031 647 | 1 206 551 | 1 456 792 |
| росіяни | 103 271 | 157 621 | 296 794 | 329 701 | 309 079 | 269 130 | 40 645 | 24 382 | 18 225 |
| кумики | 2 217 | 3 305 | 6 865 | 7 808 | 9 591 | 8 883 | 12 221 | 12 184 | |
| аварці | 830 | 2 904 | 4 196 | 4 793 | 6 035 | 4 133 | 4 864 | 4 079 | |
| ногайці | 162 | 86 | 5 503 | 6 079 | 6 885 | 3 572 | 3 444 | 2 819 | |
| інгуші | 798 | 4 336 | 3 639 | 14 543 | 20 855 | 25 136 | 2 914 | 1 296 | 1 100 |
| вірмени | 5 978 | 8 170 | 12 136 | 13 948 | 14 438 | 14 666 | 424 | 514 | 348 |
| українці | 11 474 | 7 071 | 11 947 | 11 608 | 11 334 | 11 884 | 829 | 415 | 154 |
| всього | 436 070 | 559 942 | 600 397 | 914 383 | 1 002 230 | 1 084 433 | 1 103 686 | 1 268 989 | 1 510 824 |
| 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | 2021 | |
| чеченці | 67,3 % | 64,4 % | 39,7 % | 54,7 % | 60,1 % | 66,0 % | 93,5 % | 95,1 % | 96,4% |
| росіяни | 23,7 % | 28,1 % | 49,4 % | 36,1 % | 30,8 % | 24,8 % | 3,7 % | 1,9 % | 1,2% |
| кумики | 0,5 % | 0,6 % | 0,8 % | 0,8 % | 0,9 % | 0,8 % | 1,0 % | 0,8% | |
| аварці | 0,2 % | 0,5 % | 0,5 % | 0,5 % | 0,6 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,3% | |
| ногайці | 0,0 % | 0,0 % | 0,6 % | 0,6 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,2% | |
| інгуші | 0,2 % | 0,8 % | 0,6 % | 1,6 % | 2,1 % | 2,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1% |
| вірмени | 1,4 % | 1,5 % | 2,0 % | 1,5 % | 1,4 % | 1,4 % | 0,0 % | ||
| українці | 2,6 % | 1,3 % | 2,0 % | 1,3 % | 1,1 % | 1,1 % | 0,1 % |
Перепис 2010[ред. | ред. код]
Національний склад районів та міст Чеченської республіки за даними перепису 2010 р.[5]
| населення | чеченці | росіяни | кумики | аварці | ногайці | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Грозний | 271 573 | 93,7 % | 3,3 % | 0,5 % | 0,3 % | |
| м. Аргун | 29 525 | 99,3 % | 0,2 % | 0,1 % | ||
| м. Гудермес | 45 631 | 95,3 % | 2,2 % | 1,0 % | 0,2 % | |
| Ачхой-Мартанівський район | 78 505 | 99,8 % | 0,1 % | |||
| Веденський район | 36 801 | 96,9 % | 0,9 % | 0,1 % | 0,5 % | |
| Грозненський район | 118 347 | 96,7 % | 0,2 % | 2,8 % | 0,1 % | |
| Гудермеський район | 78 108 | 94,6 % | 0,1 % | 5,2 % | ||
| Ітум-Калінський район | 5 483 | 92,7 % | 2,2 % | 0,4 % | 1,5 % | |
| Курчалоєвський район | 114 039 | 99,7 % | ||||
| Надтеречний район | 55 782 | 98,4 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,5 % | |
| Наурський район | 54 752 | 84,7 % | 8,0 % | 0,8 % | 0,6 % | 0,1 % |
| Ножай-Юртівський район | 49 445 | 97,9 % | 0,7 % | 0,2 % | 0,5 % | |
| Сунженський район | 20 989 | 99,1 % | 0,4 % | |||
| Урус-Мартанівський район | 120 585 | 98,3 % | 0,8 % | |||
| Шалінський район | 115 970 | 95,8 % | 2,3 % | 0,3 % | 0,2 % | |
| Шаройський район | 3 094 | 45,1 % | 54,5 % | |||
| Шатоєвський район | 16 812 | 78,7 % | 12,3 % | 1,2 % | 1,3 % | 0,1 % |
| Шолківський район | 53 548 | 81,2 % | 5,4 % | 3,1 % | 1,2 % | 6,1 % |
| Чечня | 1 268 989 | 95,1 % | 1,9 % | 1,0 % | 0,4 % | 0,3 % |
Перепис 2002[ред. | ред. код]
Національний склад районів та міст Чеченської республіки за даними перепису 2002 р.[4]
| населення | чеченці | інгуші | росіяни | українці | кумики | ногайці | аварці | вірмени | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Грозний | 210 720 | 95,7 % | 1,0 % | 2,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
| м. Аргун | 25 698 | 98,1 % | 1,1 % | 0,1 % | |||||
| м. Гудермес | 33 756 | 93,7 % | 4,5 % | 0,1 % | 1,1 % | ||||
| м. Урус-Мартан | 39 982 | 98,4 % | 1,2 % | 0,1 % | |||||
| м. Шалі | 40 356 | 88,7 % | 8,4 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,5 % | 0,1 % | ||
| Ачхой-Мартанівський район | 64 839 | 99,0 % | 0,1 % | 0,6 % | |||||
| Веденський район | 23 390 | 98,5 % | 1,0 % | 0,2 % | |||||
| Грозненський район | 126 940 | 85,9 % | 0,2 % | 9,5 % | 0,2 % | 2,2 % | 0,2 % | 0,1 % | |
| Гудермеський район | 71 082 | 94,7 % | 0,1 % | 5,0 % | 0,1 % | ||||
| Ітум-Калінський район | 6 083 | 62,8 % | 30,0 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | ||
| Курчалоєвський район | 101 625 | 99,6 % | 0,2 % | ||||||
| Надтеречний район | 51 755 | 97,9 % | 0,1 % | 0,8 % | 0,3 % | 0,6 % | |||
| Наурський район | 51 143 | 81,6 % | 0,1 % | 12,8 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | |
| Ножай-Юртівський район | 40 542 | 98,9 % | 0,7 % | 0,1 % | |||||
| Сунженський район | 20 108 | 97,8 % | 0,9 % | 1,0 % | |||||
| Урус-Мартанівський район | 61 181 | 99,6 % | 0,1 % | 0,1 % | |||||
| Шалінський район | 68 862 | 99,8 % | 0,1 % | ||||||
| Шаройський район | 2 236 | 35,4 % | 64,2 % | ||||||
| Шатоєвський район | 13 155 | 70,4 % | 24,6 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,1 % | |||
| Шолківський район | 50 233 | 75,1 % | 0,1 % | 7,9 % | 0,1 % | 3,4 % | 7,0 % | 3,1 % | 0,1 % |
| Чечня | 1 103 686 | 93,5 % | 0,3 % | 3,7 % | 0,1 % | 0,8 % | 0,3 % | 0,4 % | 0,1 % |
Перепис 1989[ред. | ред. код]
Національний склад районів та міст Чеченської республіки за даними перепису 1989 р.[4]
| населення | чеченці | інгуші | росіяни | українці | кумики | ногайці | аварці | вірмени | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Грозний | 397 258 | 30,5 % | 5,4 % | 52,9 % | 2,4 % | 0,2 % | 0,2 % | 3,6 % | |
| м. Гудермес | 37 402 | 59,4 % | 0,1 % | 33,6 % | 1,2 % | 2,7 % | 0,4 % | 0,2 % | |
| Ачхой-Мартанівський район | 59 328 | 96,6 % | 1,9 % | 1,0 % | 0,1 % | 0,0 % | 0,1 % | ||
| Веденський район | 33 142 | 97,2 % | 1,2 % | 0,7 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,5 % | ||
| Грозненський район | 99 880 | 86,1 % | 1,3 % | 8,7 % | 0,5 % | 2,4 % | 0,2 % | 0,1 % | |
| Гудермеський район | 44 836 | 91,3 % | 0,1 % | 1,4 % | 0,1 % | 6,6 % | 0,2 % | ||
| Надтеречний район | 35 499 | 94,3 % | 0,1 % | 4,1 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,7 % | ||
| Наурський район | 46 422 | 59,4 % | 0,5 % | 35,7 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,2 % | |
| Ножай-Юртівський район | 48 842 | 99,5 % | 0,2 % | 0,1 % | |||||
| Совєтський район | 15 165 | 87,2 % | 0,1 % | 0,3 % | 12,1 % | ||||
| Урус-Мартанівський район | 84 826 | 99,0 % | 0,2 % | 0,5 % | |||||
| Шалінський район | 136 822 | 96,2 % | 0,3 % | 2,4 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,3 % | ||
| Шолківський район | 45 011 | 37,5 % | 0,3 % | 31,5 % | 0,6 % | 4,0 % | 14,7 % | 4,1 % | 0,1 % |
| Чечня | 1 084 433 | 66,0 % | 2,3 % | 24,8 % | 1,1 % | 0,9 % | 0,6 % | 0,6 % | 1,4 % |
| Місто (район) | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Грозний | 17,4 % | 24,2 % | 30,5 % | 95,7 % | 93,7 % |
| м. Гудермес | 34,0 % | 46,8 % | 59,4 % | 93,7 % | 95,3 % |
| Ачхой-Мартановський район | 93,7 % | 95,5 % | 96,6 % | 99,0 % | 99,8 % |
| Веденський район | 97,3 % | 98,4 % | 97,2 % | 98,5 % | 96,9 % |
| Грозненський район | 76,3 % | 80,9 % | 86,1 % | 85,9 % | 96,7 % |
| Гудермеський район | 85,0 % | 88,5 % | 91,3 % | 94,7 % | 94,6 % |
| Надтеречний район | 85,4 % | 90,3 % | 94,3 % | 97,9 % | 98,4 % |
| Наурський район | 42,7 % | 52,0 % | 59,4 % | 81,6 % | 84,7 % |
| Ножай-Юртовський район | 98,7 % | 99,1 % | 99,5 % | 98,9 % | 97,9 % |
| Совєтський район[6] | 89,8 % | 88,7 % | 87,2 % | 70,4 % | 77,6 % |
| Урус-Мартановський район | 98,0 | 98,6 % | 99,0 % | 99,6 % | 98,3 % |
| Шалінський район | 92,1 % | 93,5 % | 96,2 % | 99,8 % | 95,8 % |
| Шелковський район | 19,4 % | 27,8 % | 37,5 % | 75,1 % | 81,2 % |
| Чечня | 54,7 % | 60,1 % | 66,0 % | 93,5 % | 95,1 % |
| Місто (район) | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Грозний | 67,1 % | 59,9 % | 52,9 % | 2,5 % | 3,3 % |
| м. Гудермес | 55,7 % | 46,6 % | 33,6 % | 4,5 % | 2,2 % |
| Ачхой-Мартановський район | 2,8 % | 2,5 % | 1,0 % | 0,6 % | 0,1 % |
| Веденський район | 1,2 % | 0,6 % | 0,7 % | 1,0 % | 0,9 % |
| Грозненський район | 18,1 % | 13,8 % | 8,7 % | 8,1 %[7] | 0,2 % |
| Гудермеський район | 6,7 % | 4,1 % | 1,4 % | 0,1 % | 0,1 % |
| Надтеречний район | 12,1 % | 7,7 % | 4,1 % | 0,8 % | 0,2 % |
| Наурський район | 51,7 % | 43,2 % | 35,7 % | 12,8 % | 8,0 % |
| Ножай-Юртовський район | 0,7 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,7 % | 0,7 % |
| Совєтський район[6] | 1,4 % | 0,7 % | 0,3 % | 23,6 %[7] | 8,6 %[7] |
| Урус-Мартановський район | 1,4 % | 0,8 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,8 % |
| Шалінський район | 5,6 % | 4,6 % | 2,4 % | 0,1 % | 2,3 %[7] |
| Шелковський район | 53,7 % | 43,5 % | 31,5 % | 7,9 % | 5,4 % |
| Чечня | 36,1 % | 30,8 % | 24,8 % | 3,7 % | 1,9 % |
Населені пункти[ред. | ред. код]
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тис. 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чисельність населення Чечні 2006 - 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ а б Природний рух населення Російської Федерації. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ а б в г д Населення Чечні за переписами. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2010 Том 4. Национальный состав и владение языками, гражданство [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б З 2002 р. — Ітум-Калінський, Шароєвський та Шатойський райони
- ↑ а б в г переважно військові або прикордонники
Посилання[ред. | ред. код]
- Територіальний орган державної статистики Росії у Республіці Чечня [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||
