Чеченці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чеченці
Нохчи / Noxçi
Chechen Delegates 1923.jpg
Делегати З'їзду з проголошення Чеченської АО, 1923 рік.
Загальна кількість бл. 1,5 млн чол.
Найбільші розселення Росія Росія:
Чечня
Близькі етнічні групи інгуші
Мова чеченська мова
Релігія мусульмани-суніти
Етно-лінгвістичні групи кавказького регіону

Чече́нці (самоназва нохчій) — нахський народ на Північному Кавказі.

Територія проживання, чисельність і віросповідання[ред.ред. код]

Чеченці живуть у республіці Чечня (суб'єкт РФ), країні на Північному Кавказі. Живуть також у прилеглих російських адміністративних одиницях — республіка Інгушетія, Дагестан тощо; також у Грузії (субетнічна група Панкіської долини — кістинці), невеликі групи в Йорданії, Туреччині здавна, у Саудівській Аравії, країнах Західної Європи віднедавна.

Загальну чисельність чеченців вирахувати складно, за оцінкою — приблизно 1,5 мільйона чоловік, з них понад 1,2 млн чоловік у Чечні.

За віросповіданням чеченці — мусульмани-суніти.

Частка чеченців у Росії за переписом 1989 р.


Дагестан[ред.ред. код]

Основні райони проживання чеченців у Дагестані за даними перепису 2010 р.[1]

населення
району
% чеченців
Хасавюрт 131 187 28,5%
Новолакський район 28 556 27,7%
Хасавюртівський район 141 232 25,8%
Казбеківський район 42 752 10,3%
Бабаюртівський район 45 701 6,1%
Кизилюртовський район 61 876 2,5%
Дагестан 2 910 249 3,2%

Історія[ред.ред. код]

Історично є автохтонами своєї землі (про пращурів сучасних чеченців та інгушів згадують ще вірменські джерела VII століття). Чеченці, завдяки своїй твердій національній самосвідомості, розвивались практично автономно аж до 1859 року, коли Чечня була приєднана до Російської Імперії. Втім і надалі чеченці не раз повставали проти національного гніту.

У 1922 році у складі РФ була утворена Чеченська АО, з 1934 року об'єднана разом з Інгуською АО в Чечено-Інгуську АО. Під час Другої світової війни чеченці стали жертвами національної політики СРСР і були звинувачені в пособництві німецьким загарбникам, внаслідок чого у 1944 році автономію скасовано, а тисячі представників чеченської нації депортовані з рідних земель. Реабілітація чеченців відбулась після смерті Сталіна; у 1957 році поновлено Чечено-Інгуську АРСР, чеченці почали вертатися додому.

З розпадом СРСР у Чечні активізувався національно-визвольний рух за відновлення незалежності, жорстоко придушений російськими військами. В результаті розв'язаних двох чеченських війн, у республіці відновлено тривкий мир, проте чимало чеченців, незгодних з кремлівською позицією щодо майбутнього рідної країни, вимушені були емігрувати з батьківщини.

Фольклор[ред.ред. код]

У чеченців дуже оригінальний фольклор. За СРСР його зразки публікувалися як у Москві (в тому числі класичне видання у серії СМНВ), так і «на місці» — в Чечено-Інгуській СРСР. Українською маємо українське видання «Чечено-інгуські народні казки», Київ, 1985 (переклади з російської Станіслава Тельнюка)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. — Том 3. Национальный состав и владение языками
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.