Чеченці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чеченці Нохчи / Noxçi
Делегати З'їзду з проголошення Чеченської АО, 1923 рік.
Загальна кількість	бл. 1,5 млн. чол.
Найбільші розселення	Росія: Чечня
Мова	чеченська мова
Релігія	мусульмани-суніти
Близькі етнічні групи	інгуші

Чече́нці (самоназва нохчій) — нахський народ на Північному Кавказі.

[ред.] Територія проживання, чисельність і віросповідання

Чеченці живуть у республіці Чечня (суб'єкт РФ), країні на Північному Кавказі. Живуть також у прилеглих російських адміністративних одиницях — республіка Інгушетія, Дагестан тощо; також у Грузії (субетнічна група Панкіської долини — кістинці), невеликі групи в Йорданії, Туреччині здавна, у Саудівській Аравії, країнах Західної Європи віднедавна.

Загальну чисельність чеченців вирахувати складно, за оцінкою — приблизно 1,5 мільйона чоловік, з них понад 1,2 млн. чоловік у Чечні.

За віросповіданням чеченці — мусульмани-суніти.

[ред.] Історія

Історично є автохтонами своєї землі (про пращурів сучасних чеченців та інгушів згадують ще вірменські джерела VII століття). Чеченці, завдяки своїй твердій національній самосвідомості, розвивались практично автономно аж до 1859 року, коли Чечня була приєднана до Російської Імперії. Втім і надалі чеченці не раз повставали проти національного гніту.

У 1922 році у складі РФ була утворена Чеченська АО, з 1934 року об'єднана разом з Інгуською АО в Чечено-Інгуську АО. Під час Другої світової війни чеченці стали жертвами національної політики СРСР і були звинувачені в пособництві німецьким загарбникам, внаслідок чого у 1944 році автономію скасовано, а тисячі представників чеченської нації депортовані з рідних земель. Реабілітація чеченців відбулась після смерті Сталіна; у 1957 році поновлено Чечено-Інгуську АРСР, чеченці почали вертатися додому.

З розпадом СРСР у Чечні активізувався національно-визвольний рух за відновлення незалежності, жорстоко придушений російськими військами. В результаті розв'язаних двох чеченських війн, у республіці відновлено тривкий мир, проте чимало чеченців, незгодних з кремлівською позицією щодо майбутнього рідної країни, вимушені були емігрувати з батьківщини.

[ред.] Фольклор

У чеченців дуже оригінальний фольклор. За СРСР його зразки публікувалися як у Москві (в тому числі класичне видання у серії СМНВ), так і «на місці» — в Чечено-Інгуській СРСР. Українською маємо українське видання «Чечено-інгуські народні казки», Київ, 1985 (переклади з російської Станіслава Тельнюка)

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.