Чеченська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чеченська мова Нохчийн мотт, Noxçiyn mott |
|
|---|---|
| Поширена в: | Росія |
| Регіон: | Чечня |
| Носії: | бл. 1 500 тис. чол. в світі |
| Класифікація: | Північно-кавказька сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна: | Чечня |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ce |
| ISO 639-2 | che |
| ISO 639-3 | che |
Чеченська мова — мова чеченців, нахського народу Північного Кавказу, який є основним населенням Республіки Чечня (Ічкерія), на даний час суб'єкт РФ, а також Хасав'юртівського району Дагестану.
Зміст |
[ред.] Класифікація, чисельність носіїв і діалекти
Чеченська мова, разом з інгуською та бацбійською (остання — неписемна), належить до вайнахської підгрупи нахської (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.
Розмовляють чеченською мовою в світі приблизно півтора мільйона осіб, з них 1,3 млн. чоловік — в Росії, решта — в країнах Близького Сходу і Туреччині (нащадки мухаджирів), Грузії (кістинці), Азербайджану, країнах Західної Європи, в т.ч.
сучасні політичні емігранти та біженці, пострадянських країнах, зокрема бл. 2,9 тис. осіб в Україні[1].
Основними діалектами чеченської мови є:
- плоскостний — найбільша кількість носіїв, переважно рівнинної Чечні; ліг в основу літнорми.
- ітумкалінський або шатойський — діалект чеченців Шатою і прилеглих місцин; незначні фонетичні відмінності від плоскостного.
- кістинський — діалект кістинців — субетносу чеченців, які проживають в Панкіській долині (Панкіссі), Грузія; має значний вплив грузинської мови.
- мельхинський
- аккінський або ауховський — діалект чеченців Хасав'юртівського району Дагестану; має деякі фонетичні, граматичні й лексичні (нявність давніх лексем і мовних запозичень) відмінності в порівнянні з літнормою[2].
[ред.] Характерні особливості чеченської мови
Відмітними рисами чеченської мови є:
- У морфології:
- іме́нникові властиві категорії числа, відмінка, іменні класи.
- аглютинація поєднується з внутрішньою флексією.
- У синтаксисі:
- ергативна конструкція речення[3].
- У фонетиці:
- голосні довгі і короткі.
- наявність дифтонгів.
- гортанні і двозімкнені приголосні.
[ред.] Писемність, абетка і застосування
Найдавніші надписи, знайдені на території Чечні, викарбовані на камінні й зроблені грузинським письмом.
Перша писемність власне чеченської мови, ще в 2-й половині ХІХ століття розроблялася чеченським вченом Петром Карловичем Усларом. На початку ХХ століття було здійснено спробу перевести чеченську писемність на арабську графічну основу. За СРСР спершу, у 1925 році, вона переведена на латинку (у 1938 році ця абетка стала єдиною для чеченської та інгуської мови), а з 1938 року — на кириличну основу. Під час підйому національно-визвольного руху в Чечні на початку 90-х років ХХ століття, у 1992 році, парламентом Ічкерії ухвалено рішення про повернення до використання латинки в якості писемності для чеченської мови. Однак, після російсько-чеченського конфлікту 1990-х років, впровадження латинки призупинено, кририличний варіат чеченської абетки є діючим в Чечні.
Чеченська кририлична абетка:
| А а | Аь аь | Б б | В в | Г г | ГӀ гӀ | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Кх кх | Къ къ | КӀ кӀ | Л л | М м | Н н |
| О о | Оь оь | П п | ПӀ пӀ | Р р | С с | Т т | ТӀ тӀ | У у | Уь уь |
| Ф ф | Х х | Хь хь | ХӀ хӀ | Ц ц | ЦӀ цӀ | Ч ч | ЧӀ чӀ | Ш ш | Щ щ |
| (Ъ) ъ | (Ы) ы | (Ь) ь | Э э | Ю ю | Юь юь | Я я | Яь яь | Ӏ Ӏ |
Чеченська мова має офіційний статус на території Чечні. Існує багата література чеченською мовою. Чеченською ведеться радіо- та телемовлення, видаються книжки і періодична преса. Одним з основних і найстаріших національним ЗМІ є газета «Сердало́» («світло»).
В Інтернеті чеченська досі представлена обмежено. Функціонує Чеченська Вікіпедія[4], яка містить станом на 12 травня 2008 року 358 статей.
[ред.] Виноски
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- ↑ Стаття Арсаханова про аккінський діалект чеченської мови на сайті «Нахська бібліотека»
- ↑ Ергативна конструкція речення — стаття Енциклопедії Круґосвєт (рос.)
- ↑ Вікіпедія чеченською мовою
[ред.] Джерела, література і посилання
- Дешерієв Ю.Д. Чеченська мова // Языки народов СССР, Т.4, М., 1967, стор. 190-209 (рос.)
- Українська радянська енциклопедія, Том 12, К., 1985, стор. 313
- Мациєв А.Г. Короткий граматичний нарис чеченської мови — скан книги (рос.)
- Нахська бібліотека (чеч.), (рос.), (англ.), (нім.)
- Самовчитель чеченської мови Аліроєва І.Ю — «Нахська бібліотека» (рос.)
- Російсько-чеченський словник (на сайті «Вільна Чечня») і Чеченсько-російський словник
- Уроки чеченської мови на сайті «Вільна Чечня» (рос.)
- Чеченський словник і розмовник Ніколаса Оуді (Nicholas Awde) (англ.)
- Російсько-чеченський розмовник на сайті «Вільна Чечня» (рос.)
- Чеченська латинська і кирилична абетка
- Збірка лінгвістичних статей з чеченської мови Арбі Вагапова (чеч.), (рос.)
- Стаття Арсаханова про аккінський діалект чеченської мови на сайті «Нахська бібліотека» (чеч.), (рос.)
- Стаття З.Х. Хамідової «Проблеми становления й розвитку чеченської мови — «Нахська бібліотека» (рос.)
- Алироев И.Ю. Сравнительно-сопоставительный словарь отраслевой лексики чеченского и ингушского языков и диалектов., Грозний, 1975 (рос.)
- Вагапов А.Д. Славяно-нахские лексические параллели., Грозний, 1994. (рос.)
