Чеченська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чеченська мова
Нохчийн мотт, Noxçiyn mott,
Поширена в: Росія
Регіон: Чечня
Носії: бл. 1 500 тис. чол. у світі
Класифікація: Північно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестанська група
Вайнахська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна: Flag of the Chechen Republic.svg Чечня
Flag of Dagestan.svg Дагестан
Коди мови
ISO 639-1 ce
ISO 639-2 che
ISO 639-3 che

Чече́нська мо́ва (Нохчийн мотт / Nohçiyn mott; середньовіч. чечен.: نوًچین موت) — мова чеченців, нахського народу Північного Кавказу, який є основним населенням Республіки Чечня (суб'єкт РФ), а також Хасав'юртівського району Дагестану.

Носії[ред.ред. код]

У світі чеченською мовою розмовляють приблизно півтора мільйона осіб, із них 1,3 млн. — в Росії, решта — в країнах Близького Сходу і Туреччині (нащадки мухаджирів), Грузії (кістинці), Азербайджану, країнах Західної Європи, в т.ч. сучасні політичні емігранти та біженці, пострадянських країнах, зокрема бл. 2,9 тис. осіб в Україні[1].

Класифікація та діалекти[ред.ред. код]

Чеченська мова разом із інгуською та бацбійською (остання — неписемна) належить до вайнахської підгрупи нахської (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.

Основними діалектами чеченської мови є:

  • плоскостний — найбільша кількість носіїв, переважно рівнинної Чечні; ліг в основу літературної норми.
  • ітумкалінський або шатойський — діалект чеченців Шатою і прилеглих місцин; незначні фонетичні відмінності від плоскостного.
  • кістинський — діалект кістинців — субетносу чеченців, які проживають в Панкіській долині (Панкіссі), Грузія; має значний вплив грузинської мови.
  • мельхинський
  • аккінський або ауховський — діалект чеченців Хасав'юртівського району Дагестану; має деякі фонетичні, граматичні й лексичні (наявність давніх лексем і мовних запозичень) відмінності в порівнянні з літературною нормою[2].

Особливості[ред.ред. код]

Відмітними рисами чеченської мови є:

У морфології:

У синтаксисі:

У фонетиці:

Писемність[ред.ред. код]

Сторінка з чеченського букваря.

Найдавніші надписи, знайдені на території Чечні, викарбовано на камінні й виконано грузинським письмом.

Першу писемність власне чеченської мови ще в 2-й половині XIX століття розробляв чеченський вчений Петро Услар. На початку XX століття було здійснено спробу перевести чеченську писемність на арабську графічну основу. З утворенням СРСР 1925 року чеченську мову, як і більшість мов СРСР, було переведено на латинку (1938 року ця абетка стала єдиною для чеченської та інгуської мови), а з 1938 року — на кириличну основу. Під час підйому національно-визвольного руху в Чечні на початку 1990-х, у 1992 році, парламент Ічкерії ухвалив рішення про повернення до використання латинки в якості писемності для чеченської мови. Однак, після фактичної поразки Ічкерії наприкінці 1990-их впровадження латинки було призупинено.

Нині для чеченської мови використовують кириличну абетку. Характерною рисою чеченської кирилиці (як і багатьох інших кавказьких мов Росії) є наявність особливої літери — «палички» Ӏ ӏ. Її вживають як окремо, так і у диграфах. Через труднощі з набором «палички» на практиці її часто замінюють латинською I або цифрою 1 (в неформальному стилі).

Чеченська кирилична абетка:

А а Аь аь Б б В в Г г ГӀ гӀ Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Кх кх Къ къ КӀ кӀ Л л М м Н н
О о Оь оь П п ПӀ пӀ Р р С с Т т ТӀ тӀ У у Уь уь
Ф ф Х х Хь хь ХӀ хӀ Ц ц ЦӀ цӀ Ч ч ЧӀ чӀ Ш ш Щ щ
(Ъ) ъ (Ы) ы (Ь) ь Э э Ю ю Юь юь Я я Яь яь Ӏ Ӏ


Чеченська латинка на банкноті в один нахар (де-юре валюта ЧРІ).
Меморіальна таблиця в Таллінні, присвячена Джохару Дудаєву. Абзац посередині написано чеченською латинкою 1990-их років.

Чеченська латинська абетка (1991—1999):

A a Ä ä B b C c Ċ ċ Ç ç[4] Ç̇ ç̇ D d
E e F f G g Ġ ġ H h X x Ẋ ẋ I i
J j K k Kh kh L l M m N n Ꞑ ꞑ[5] O o
Ö ö P p Ph ph Q q Q̇ q̇ R r S s Ş ş
T t Th th U u Ü ü V v Y y Z z Ƶ ƶ[4]
Ə ə


Таблиця відповідності кирилиці до сучасної латинки:

Кирилиця Назва Латинка Назва IPA
А а а A a a /ə/, /ɑː/
Аь аь аь Ä ä ä /æ/, /æː/
Б б бэ B b be /b/
В в вэ V v ve /v/
Г г гэ G g ge /ɡ/
ГӀ гӀ гӀа Ġ ġ ġa /ɣ/
Д д дэ D d de /d/
Е е е E e e /e/, /ɛː/, /je/, /ie/
Ё ё ё yo /jo/ etc.
Ж ж жэ Ƶ ƶ[4] ƶe /ʒ/, /dʒ/
З з зэ Z z ze /z/, /dz/
И и и I i i /ɪ/
Ий ий Iy iy /iː/
Й й
(я, ю, е)
доца и Y y doca i /j/
К к к K k ka /k/
Ккх ккх Kk kk /kː/
Кх кх кх Q q qa /q/
Кхкх кхкх Qq qq /qː/
Къ къ къа Q̇ q̇ q̇a /qʼ/
КӀ кӀ кӀа Kh kh kha /kʼ/
Л л лэ L l el /l/
М м мэ M m em /m/
Н н нэ N n en /n/
О о о O o o /o/, /ɔː/, /wo/, /uo/
Оь оь оь Ö ö ö /ɥø/, /yø/
П п пэ P p pe /p/
Пп пп Pp pp /pː/
ПӀ пӀ пӀа Ph ph pha /pʼ/
Р р рэ R r er /r/
РхӀ рхӀ Rh rh /r̥/
С с сэ S s es /s/
Сс сс Ss ss /sː/
Т т тэ T t te /t/
Тт тт Tt tt /tː/
ТӀ тӀ тӀа Th th tha /tʼ/
У у у U u u /uʊ/
Ув ув Uu uu /uː/
Уь уь уь Ü ü ü /y/
Ф ф фэ F f ef /f/
Х х хэ X x xa /x/
Хь хь хьа Ẋ ẋ ẋa /ʜ/
ХӀ хӀ хӀа H h ha /h/
Ц ц цэ C c ce /ts/
ЦӀ цӀ цӀа Ċ ċ ċe /tsʼ/
Ч ч чэ Ç ç[4] çe /tʃ/
ЧӀ чӀ чӀа Ç̇ ç̇ ç̇e /tʃʼ/
Ш ш шэ Ş ş şa /ʃ/
Щ щ щэ
(Ъ) ъ чӀогӀа хьаьрк Ə ə ç̇oġa ẋärk /ʔ/
(Ы) ы ы
(Ь) ь кӀеда хьаьрк
Э э э E e e /e/ etc.
Ю ю ю yu /ju/ etc.
Юь юь юь /jy/ etc.
Я я я ya /ja/ etc.
Яь яь яь /jæ/ etc.
Ӏ Ӏ Ӏа J j ja /ʡ/, /ˤ/

Статус[ред.ред. код]

Табличка з написом чеченською мовою на поліклініці в Грозному.

Чеченська мова має офіційний статус у Чечні, нею проводять радіо- та телемовлення, видають книжки та періодичну пресу. Одним з основних і найстаріших національних ЗМІ є газета «Сердало́» («світло»).

Втім попри те, що чеченська мова домінує в усному спілкування серед чеченців, в письмовому вигляді її представлено дуже мало. Наприклад, у Грозному, де 95,7% населення складають чеченці, більшість вивісок і написів — лише російською мовою (здебільшого виняток становлять двомовні російсько-чеченські вивіски на офіційних установах).

Подібна ситуація в інтернеті: всі[6] офіційні сайти Чечні існують лише в російській версії.

Найвідомішими чеченомовними сайтами є zhaina.com, присвячений літературі чеченською мовою, а також radiomarsho.com — чеченська версія радіо «Свободи».

Серед інших сайтів чеченською мовою:

  • g-daymohk.ru — сайт газети «Даймохк».
  • dinulislam.org та islamannur.org — сайти, присвячені ісламу.
  • st-atagi.ru — неофіційний сайт села Старі Атаги (частина матеріалів сайту чеченською мовою).
  • syrtash.com — нахська галерея.

Приклад[ред.ред. код]

  • Ласкаво просимо! Марша догӏийла!
  • Вітаю вас! Маршалла хуьлда!
  • Доброго ранку! Ӏуьйре дика хуьлда!
  • Скажіть, будь ласка... Алахьа, алийша...
  • Дякую Баркалла.
  • Стривайте/заждіть/зачекайте Собар де.
  • Хвильку КӀеззиг собар де, хӏинцца.
  • Чи ви знаєте? Хаьий те шуна?
  • Вибачте Бехк ма билла.
  • Так ХӀаъ.
  • Ні — ХӀан-хӏа
  • Ви розмовляєте українською/чеченською мовою? Хьуна, украинийн/нохчийн мотт хаьий?
  • Я не розмовляю українською/чеченською мовою. Ас украинийн/нохчийн маттахь ца дуьйцу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  2. Стаття Арсаханова про аккінський діалект чеченської мови на сайті «Нахська бібліотека»
  3. Ергативна конструкція речення — стаття Енциклопедії Круґосвєт (рос.)
  4. а б в г На практиці траплялися також інші варіанти: Ч — Č, Ж —Ž
  5. Дет. див. en:N with descender
  6. Каталог сайтов Чечни

Джерела і література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]