Чеченська мова
| Чеченська мова Нохчийн мотт, Noxçiyn mott, |
|
|---|---|
| Поширена в: | Росія |
| Регіон: | Чечня |
| Носії: | бл. 1 500 тис. чол. в світі |
| Класифікація: | Північно-кавказька сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна: |  Чечня Дагестан |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ce |
| ISO 639-2 | che |
| ISO 639-3 | che |
Чече́нська мо́ва (Нохчийн мотт / Nohçiyn mott; середньовіч. чечен.: نوًچین موت) — мова чеченців, нахського народу Північного Кавказу, який є основним населенням Республіки Чечня (суб'єкт РФ), а також Хасав'юртівського району Дагестану.
Зміст |
[ред.] Носії
У світі чеченською мовою розмовляють приблизно півтора мільйона осіб, із них 1,3 млн. — в Росії, решта — в країнах Близького Сходу і Туреччині (нащадки мухаджирів), Грузії (кістинці), Азербайджану, країнах Західної Європи, в т.ч. сучасні політичні емігранти та біженці, пострадянських країнах, зокрема бл. 2,9 тис. осіб в Україні[1].
[ред.] Класифікація та діалекти
Чеченська мова разом із інгуською та бацбійською (остання — неписемна) належить до вайнахської підгрупи нахської (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.
Основними діалектами чеченської мови є:
- плоскостний — найбільша кількість носіїв, переважно рівнинної Чечні; ліг в основу літературної норми.
- ітумкалінський або шатойський — діалект чеченців Шатою і прилеглих місцин; незначні фонетичні відмінності від плоскостного.
- кістинський — діалект кістинців — субетносу чеченців, які проживають в Панкіській долині (Панкіссі), Грузія; має значний вплив грузинської мови.
- мельхинський
- аккінський або ауховський — діалект чеченців Хасав'юртівського району Дагестану; має деякі фонетичні, граматичні й лексичні (наявність давніх лексем і мовних запозичень) відмінності в порівнянні з літературною нормою[2].
[ред.] Особливості
Відмітними рисами чеченської мови є:
У морфології:
-
- іме́нникові властиві категорії числа, відмінка, іменні класи.
- аглютинація поєднується із внутрішньою флексією.
У синтаксисі:
У фонетиці:
-
- голосні довгі і короткі.
- наявність дифтонгів.
- гортанні і двозімкнені приголосні.
[ред.] Писемність
Найдавніші надписи, знайдені на території Чечні, викарбовано на камінні й виконано грузинським письмом.
Першу писемність власне чеченської мови ще в 2-й половині ХІХ століття розробляв чеченський вчений Петро Услар. На початку ХХ століття було здійснено спробу перевести чеченську писемність на арабську графічну основу. З утворенням СРСР 1925 року чеченську мову, як і більшість мов СРСР, було переведено на латинку (1938 року ця абетка стала єдиною для чеченської та інгуської мови), а з 1938 року — на кириличну основу. Під час підйому національно-визвольного руху в Чечні на початку 1990-х, у 1992 році, парламент Ічкерії ухвалив рішення про повернення до використання латинки в якості писемності для чеченської мови. Однак, після фактичної поразки Ічкерії наприкінці 1990-их впровадження латинки було призупинено. Нині для чеченської мови використовують кириличну абетку.
Чеченська кририлична абетка:
| А а | Аь аь | Б б | В в | Г г | ГӀ гӀ | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Кх кх | Къ къ | КӀ кӀ | Л л | М м | Н н |
| О о | Оь оь | П п | ПӀ пӀ | Р р | С с | Т т | ТӀ тӀ | У у | Уь уь |
| Ф ф | Х х | Хь хь | ХӀ хӀ | Ц ц | ЦӀ цӀ | Ч ч | ЧӀ чӀ | Ш ш | Щ щ |
| (Ъ) ъ | (Ы) ы | (Ь) ь | Э э | Ю ю | Юь юь | Я я | Яь яь | Ӏ Ӏ |
Чеченська латинська абетка (1991—1999):
| A a | Ä ä | B b | C c | Ċ ċ | Ç ç[4] | Ç̇ ç̇ | D d |
| E e | F f | G g | Ġ ġ | H h | X x | Ẋ ẋ | I i |
| J j | K k | Kh kh | L l | M m | N n | Ꞑ ꞑ | O o |
| Ö ö | P p | Ph ph | Q q | Q̇ q̇ | R r | S s | Ş ş |
| T t | Th th | U u | Ü ü | V v | Y y | Z z | Ƶ ƶ[4] |
| Ə ə |
Таблиця відповідності кирилиці до сучасної латинки:
| Кирилиця | Назва | Латинка | Назва | IPA |
|---|---|---|---|---|
| А а | а | A a | a | /ə/, /ɑː/ |
| Аь аь | аь | Ä ä | ä | /æ/, /æː/ |
| Б б | бэ | B b | be | /b/ |
| В в | вэ | V v | ve | /v/ |
| Г г | гэ | G g | ge | /ɡ/ |
| ГӀ гӀ | гӀа | Ġ ġ | ġa | /ɣ/ |
| Д д | дэ | D d | de | /d/ |
| Е е | е | E e | e | /e/, /ɛː/, /je/, /ie/ |
| Ё ё | ё | yo | /jo/ etc. | |
| Ж ж | жэ | Ƶ ƶ[4] | ƶe | /ʒ/, /dʒ/ |
| З з | зэ | Z z | ze | /z/, /dz/ |
| И и | и | I i | i | /ɪ/ |
| Ий ий | Ii ii | /iː/ | ||
| Й й (я, ю, е) |
доца и | Y y | doca i | /j/ |
| К к | к | K k | ka | /k/ |
| Ккх ккх | Kk kk | /kː/ | ||
| Кх кх | кх | Q q | qa | /q/ |
| Кхкх кхкх | Qq qq | /qː/ | ||
| Къ къ | къа | Q̇ q̇ | q̇a | /qʼ/ |
| КӀ кӀ | кӀа | Kh kh | kha | /kʼ/ |
| Л л | лэ | L l | el | /l/ |
| М м | мэ | M m | em | /m/ |
| Н н | нэ | N n | en | /n/ |
| О о | о | O o | o | /o/, /ɔː/, /wo/, /uo/ |
| Оь оь | оь | Ö ö | ö | /ɥø/, /yø/ |
| П п | пэ | P p | pe | /p/ |
| Пп пп | Pp pp | /pː/ | ||
| ПӀ пӀ | пӀа | Ph ph | pha | /pʼ/ |
| Р р | рэ | R r | er | /r/ |
| РхӀ рхӀ | Rh rh | /r̥/ | ||
| С с | сэ | S s | es | /s/ |
| Сс сс | Ss ss | /sː/ | ||
| Т т | тэ | T t | te | /t/ |
| Тт тт | Tt tt | /tː/ | ||
| ТӀ тӀ | тӀа | Th th | tha | /tʼ/ |
| У у | у | U u | u | /uʊ/ |
| Ув ув | Uu uu | /uː/ | ||
| Уь уь | уь | Ü ü | ü | /y/ |
| Ф ф | фэ | F f | ef | /f/ |
| Х х | хэ | X x | xa | /x/ |
| Хь хь | хьа | Ẋ ẋ | ẋa | /ʜ/ |
| ХӀ хӀ | хӀа | H h | ha | /h/ |
| Ц ц | цэ | C c | ce | /ts/ |
| ЦӀ цӀ | цӀа | Ċ ċ | ċe | /tsʼ/ |
| Ч ч | чэ | Ç ç[4] | çe | /tʃ/ |
| ЧӀ чӀ | чӀа | Ç̇ ç̇ | ç̇e | /tʃʼ/ |
| Ш ш | шэ | Ş ş | şa | /ʃ/ |
| Щ щ | щэ | |||
| (Ъ) ъ | чӀогӀа хьаьрк | Ə ə | ç̇oġa ẋärk | /ʔ/ |
| (Ы) ы | ы | |||
| (Ь) ь | кӀеда хьаьрк | |||
| Э э | э | E e | e | /e/ etc. |
| Ю ю | ю | yu | /ju/ etc. | |
| Юь юь | юь | yü | /jy/ etc. | |
| Я я | я | ya | /ja/ etc. | |
| Яь яь | яь | yä | /jæ/ etc. | |
| Ӏ Ӏ | Ӏа | J j | ja | /ʡ/, /ˤ/ |
[ред.] Статус
Чеченська мова має офіційний статус у Чечні, нею проводять радіо- та телемовлення, видають книжки та періодичну пресу. Одним з основних і найстаріших національних ЗМІ є газета «Сердало́» («світло»).
Втім попри те, що чеченська мова домінує в усному спілкування серед чеченців, в письмовому вигляді її представлено дуже мало. Наприклад, у Грозному, де 95,7% населення складають чеченці, більшість вивісок і написів — лише російською мовою (здебільшого виняток становлять двомовні російсько-чеченські вивіски на офіційних установах).
Подібна ситуація в інтернеті: всі[5] офіційні сайти Чечні існують лише в російській версії. Чеченська Вікіпедія[6] містить менше тисячі статей, її наповнення відбувається дуже повільно[7], оскільки сьогодні в ній є фактично один активний учасник.
Один із небагатьох чеченомовних сайтів присвячений літературі чеченською мовою[1].
[ред.] Приклад
- Ласкаво просимо! Марша догІийла!
- Вітаю вас! Маршалла хуьлда!
- Доброго ранку! Іуьйре дика хуьлда!
- Скажіть, будь ласка... Алахьа, алийша...
- Дякую Баркалла.
- Стривайте/заждіть/зачекайте Собар де.
- Хвильку КІеззиг собар де, хІинцца.
- Чи ви знаєте? Хаьий те шуна?
- Вибачте Бехк ма билла.
- Так ХІаъ.
- Ні — ХІан-хІа
- Ви розмовляєте українською/чеченською мовою? Хьуна, украинийн/нохчийн мотт хаьий?
- Я не розмовляю українською/чеченською мовою. Ас украинийн/нохчийн маттахь ца дуьйцу.
[ред.] Примітки
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- ↑ Стаття Арсаханова про аккінський діалект чеченської мови на сайті «Нахська бібліотека»
- ↑ Ергативна конструкція речення — стаття Енциклопедії Круґосвєт (рос.)
- ↑ а б в г На практиці траплялися також інші варіанти: Ч — Č, Ж —Ž
- ↑ Каталог сайтов Чечни
- ↑ Вікіпедія чеченською мовою
- ↑ Чеченська Вікіпедія: Останні редагування
[ред.] Джерела і література
- Алироев И.Ю. Сравнительно-сопоставительный словарь отраслевой лексики чеченского и ингушского языков и диалектов., Грозний, 1975 (рос.)
- Вагапов А.Д. Славяно-нахские лексические параллели., Грозний, 1994. (рос.)
- Дешерієв Ю.Д. Чеченська мова // Языки народов СССР, Т.4, М., 1967, стор. 190-209 (рос.)
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985., Том 12, К., 1985, стор. 313
[ред.] Посилання
- Нахська бібліотека (чеч.), (рос.), (англ.), (нім.)
- Мациєв А.Г. Короткий граматичний нарис чеченської мови — скан книги (рос.)
- Самовчитель чеченської мови Аліроєва І.Ю — «Нахська бібліотека» (рос.)
- Російсько-чеченський словник (на сайті «Вільна Чечня») і Чеченсько-російський словник
- Уроки чеченської мови на сайті «Вільна Чечня» (рос.)
- Чеченський словник і розмовник Ніколаса Оуді (Nicholas Awde) (англ.)
- Російсько-чеченський розмовник на сайті «Вільна Чечня» (рос.)
- Чеченська латинська і кирилична абетка
- Збірка лінгвістичних статей з чеченської мови Арбі Вагапова (чеч.), (рос.)
- Стаття Арсаханова про аккінський діалект чеченської мови на сайті «Нахська бібліотека» (чеч.), (рос.)
- Стаття З.Х. Хамідової «Проблеми становления й розвитку чеченської мови — «Нахська бібліотека» (рос.)
