Норит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Норит (рос. норит, англ. norite, нім. Norit m) – магматична гірська порода, різновид габро. Гол. породотвірні мінерали: основний плагіоклаз (35-70%), ортопіроксен (20-60%), клінопіроксен (до 5%).

Зміст 1 Різновиди 2 Фізичні і хімічні характеристики 3 Розповсюдженість 4 Література

[ред.] Різновиди

Різновиди з вмістом клінопіроксену понад 5% назив. габроноритами, з вмістом олівіну 5-35 % –олівіновими норитами. У деяких різновидах Н. присутні (до 5%) біотит, кварц, мікроклін, рідко – кордієрит. З акцесорних мінералів зустрічаються титаніт, апатит, циркон. Іноді значний вміст ільменіту і титаномагнетиту.

[ред.] Фізичні і хімічні характеристики

Структура звичайно гіпідіоморфно-зерниста, текстура масивна або трахітоїдна.

Сер. хім. склад (%): SiO2 – 50,32; TiO₂ – 0,34; Аl₂О₃ – 16,71; Fe₂О₃ – 2,47; FeO – 9,41; MnO – 0,11; MgO – 8,63; CaO – 9,41; Na₂O – 1,93; К₂O – 0,36; Р₂O₅ – 0,06.

[ред.] Розповсюдженість

Зустрічається в складі великих розшарованих інтрузивів основних і ультраосновних порід, в анортозитових комплексах раннього докембрію, в анортозит-рапаківігранітних асоціаціях; іноді складає дрібні самостійні інтрузиви. З норитовими інтрузивами пов’язані родов. сульфідних мідно-нікелевих руд, що містять платиноїди, а також родов. апатит-магнетит-ільменітових руд.

В Україні є на Волині та у Приазов’ї. Н. використовується як будів. і облицювальний матеріал.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3