Габро
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Габро | |
|---|---|
| [[|200px]] | |
| Загальні відомості | |
| Генезис | |
| Мінеральний склад | |
| Кислотність | |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний, темно-зелений, рідше плямистий |
| Структура (петрографія) | |
| Текстура (петрографія) | масивна, однорідна |
| Форма залягання | |
| Окремість | |
| Різновиди | |
| Питома вага | 2,8—3,2 г/см³ |
| Практичне значення | |
Габро́ (рос.габбро, англ. gabbro, нім. Gabbro m) — глибинна плутонічна рівномірнозерниста порода, що складається з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну або рогової обманки.
Зміст |
[ред.] Мінеральний склад і властивості
Другорядні мінерали: титаномагнетит, біотит, нефелін і ін. фельдшпатоїди, іноді кварц і ортоклаз.
Характерні акцесорні мінерали: апатит, піротин, плеонаст, хроміт і пікотит.
Густина 2,8—3,2.
Текстура масивна, однорідна.
Колір чорний, темно-зелений, рідше плямистий.
Габро — глибинний аналог базальту.
[ред.] Різновиди
Габро анальцимове, — інтрузивна гірська порода, те ж, що й тешеніт.
[ред.] Поширення
Габро формує лаколіти, лополіти, інтрузивні поклади, дайки і штоки.
Масиви габро зустрічаються як в континентальних, так і в океанічних областях і мають різний вік починаючи з архейського.
В Україні є в межах Українського щита, зокрема Коростенського плутону; на Кіровоградському блоці — у Корсунь-Новомиргородському плутоні й на Приазовському блоці — долинах рр. Кальміусу та Кальчику. Родовища габра — в Житомирській обл. (Головинське, Турчинське та ін.).
[ред.] Використання
Використовується як облицювальний і штучний камінь, щебінь.
Різновид габра — лабрадорит — декоративний будівельний матеріал.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
