Ніколає Белческу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніколає Белческу


Нікола́є Белче́ску (рум. Nicolae Bălcescu; *29 червня 1819 — †19 листопада 1852) — румунський революціонер, історик і публіцист, один з керівників революції 1848 у Валахії і Трансільванії.

1840 брав участь у русі за об'єднання і незалежність Валахії і Молдови.

В революцію 1848 був членом Тимчасового уряду Валахії, відстоював загальне виборче право і розподіл землі серед селян.

Белческу був членом літературно-політичного товариства «Сочієтатя літераре», виступав за поширення освіти, редагував газети «Інвацатор дін сат» («Сільський учитель»).

Белческу видав багато історичних документів, в т. ч. валаські літописи, написав ряд біографій видатних румунських діячів, а також капітальну працю «Історія румунів за часів князя Міхая Хороброго». Белческу обстоював ідею об'єднання румунських земель і створення демократичної республіки.

У своїх працях Белческу висловив ряд цінних думок про закономірність прогресивного розвитку людського суспільства, пов'язуючи його з соціальною боротьбою, з визнанням ролі народних мас в історії.

Література[ред.ред. код]