Нікола Радев
| Нікола Радев | ||||
|---|---|---|---|---|
| Никола Радев | ||||
| Народився |
23 грудня 1940 Левський (Варненська область), Третє Болгарське царство | |||
| Помер |
17 червня 2016 (75 років) Софія, Болгарія | |||
| Громадянство |
 Болгарія | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Членство | Спілка болгарських письменників | |||
|
| ||||
Нікола Радев, (болг. Никола Радев; 23 грудня 1940, Левський — 17 червня 2016, Софія) — болгарський письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1973 закінчив літературний інститут Максима Горького в Москві. Протягом семи років служив у воєно-морському флоті «Болгарський морський флот» першим помічником капітана та побував у всіх куточках світу. Потім працював журналістом та книговидавцем.
Десять років був директором видавництва «Профиздат», вісім років — видавництва «Земля». Від 1999 до 2003 — голова Спілки болгарських письменників.
Автор 12 книг, які разом мали 22 видання. Найвідоміші з них: «Істина без строку давності», «Коли Бог ходив по Землі», «Мірімані», «Море — другий батько», «Немає мертвої землі», «Сім джерел води». Його твори перекладено на німецьку, угорську та російську мови. В 2006 році виграв літературну премію країн СНД імені Михайла Шолохова, та став першим переможцем з країни, що не входить до союзу.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Книга с матроска снимка» — Нікола Радев про себе [Архівовано 18 вересня 2003 у Wayback Machine.], в-к «Българска армия»
- Интервю-портрет[недоступне посилання з липня 2019], в-к «Сега»
- Разкази на Никола Радев: «Ая» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], «Хамсин» [Архівовано 18 вересня 2003 у Wayback Machine.]
- Литературна критика от Никола Радев [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
|
