Шолохов Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шолохов Михайло Олександрович
Михайло Шолохов
Михайло Шолохов
Дата народження: 11 (24) травня 1905(1905-05-24)
Дата смерті: 2 лютого 1984(1984-02-02) (78 років)
Громадянство: СРСР СРСР
Magnum opus: «Тихий Дон»
Премії:

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1965)

Nobel prize medal.svg

Михайло Шолохов (рос. Михаил Александрович Шолохов; 11 (24) травня 1905(19050524), хутор Кружилінський — 2 лютого 1984, станиця Вєшенська) — російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року. Найвідомішими його творами є «Тихий Дон» та «Доля людини».

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Ростовській області (тоді частина Катеринославщини) в селянській родині. Його мати була українкою з Чернігівщини — Анастасія Данилівна Чорняк. Згодом, на III-му з'їзді письменників України 1954 року Шолохов сказав: «Моя мати з дитинства прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні — однієї з наймилозвучніших у світі».

Навчався в церковно-приходській школі, згодом у гімназії, де через початок революції і громадянської війни обірвав навчання на четвертому класі. Шолохов служив у станичному ревкомі, добровольцем вступив до продовольчого загону.

В кінці 1922 року приїхав до Москви, де мав намір продовжити навчання. Тут познайомився з письменниками групи «Молода гвардія». Одночасно підпрацьовував. 1923 року в газеті «Юношеская правда» було надруковано перший фейлетон «Испытание», наступного року світ побачило його перше оповідання «Родинка».

1925 року відбулася зустріч із О. Серафимовичем, що «сказав схвалення і визнання». Згодом М. Шолохов вважав О. Серафимовича одним із перших своїх учителів. В газетах і журналах того часу з'являються оповідання Шолохова, пізніше об'єднані в збірки «Донські оповідання» та «Вогневий степ». В кінці 1926 почав писати роман «Тихий Дон», першу книгу якого було опубліковано на початку 1928. Вона одразу здобула визнання і позитивні відгуки Максима Горького та Олександра Серафимовчиа. 1929 року вийшла друга книга «Тихого Дону».

Під час Другої світової війни М. Шолохов був військовим кореспондентом газет «Правда» та «Красная звезда», часто виїжджав на фронт. В післявоєнні роки віддавав багато часту громадській діяльності, зокрема брав участь у роботі Всесвітнього конгресу діячів науки та культури на захист миру. 1965 року Шолохову було присуджено Нобелівську премію з літератури за роман «Тихий Дон».

1984 року помер у рідній станиці Вєшенській.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.