Облисіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Alopecia
Bald head.jpg
МКХ-10 L65.9
DiseasesDB 14765
MeSH D000505

Облисіння (алопеція) – посилене випадіння волосся та недостатній ріст нового, втрата волосяного покриву. Причини різні, часто алопеція має невстановлену етіологію. Облисіння може свідчити про різноманітні негаразди в організмі, а також є серйозною психологічною проблемою саме по собі. Є кілька видів цього захворювання – найпоширенішою є анндрогенетична, рідше зустрічаються дифузійна та гніздова алопеції.

Андрогенетична[ред.ред. код]

Це найпоширеніший вид захворювання на який припадає 90-95% усіх хворих. Причиною андрогенетичної алопеції – генетично зумовлена негативна дія тестостерону на волосся. Механізм наступний – у фолікулах є фермент 5-альфа-редуктаза під впливом якого тестостерон переходить в активної форму – дігідротестостерон, який в свою чергу проникає у клітини фолікул викликаючи їх дистрофію. Дистрофовані фолікули вже не можуть вирощувати нормальне волосся яке стає тонким, коротким, втрачає колір, а через 10-12 років такі фолікули заростають і волосся взагалі перестає рости.

Оскільки в чоловіків у організмі більше тестостерону, то андрогенетична алопеція поширеніша серед них, що видно вже з назви, але і тестостерон і 5-альфа-редуктаза і в жінок так що насправді ця хвороба широко розповсюджена і серед них. Однак треба зауважити, що чутливість фолікул до тестостерону в різних людей різна. В жінок та чоловіків андрогенетична алопеція відрізняється клінічною картиною. В чоловіків чутливі до тестостерону фолікули зосереджені на тімені вздовж межі росту волосся, а в жінок розкидані рівномірно, тому в чоловіків формуються характерні лисини та залисини, а в жінок рідшає волосся в цілому.

На противагу тестостерону естроген сприяє росту волосся, подовжує життєвий цикл фолікул. Під час вагітності коли вміст естрогену в організмі жінок збільшується одночасно зростає і кількість активних фолікул, а отже і волосся. Після родів поступово організм приходить в норму і вміст естрогену зменшується, а разом з цим і кількість активних фолікул це супроводжується випадання «надлишкового» волосся, що часто помилково сприймається як симптом захворювання або ознака виснаження.

Дифузійна[ред.ред. код]

У результаті загального збою циклів розвитку волосся воно починає сильно і рівномірно випадати на всій поверхні. В жінок подібне трапляється частіше ніж у чоловіків. Дифузійне облисіння є наслідком загальних негараздів у організмі та є їхнім симптомом, через що часом говорять про симптоматичну алопецію. Етіологія цього виду облисіння вкрай різноманітна від гормональних порушень до нервових зривів.

Є дві форми дифузійної алопеції – телогенова та анагенова. Перша поширеніша.

За телогенової алопеції більшість фолікул переходят в стан спокою (телогену) і перестають вирощувати волосся. Причинами цього можуть бути:

  • різноманітні гормональні порушення
  • нервове перевантанження, стреси
  • тривале вживання сильних ліків
  • гострі захворювання, хірургічні операції тощо
  • надміру суворі дієти

Анагенова алопеція виникає внаслідок отруєння, дії радіації тощо під впливом яких фолікули випадають ще в анагені не проходячи через катаген та телоген.

Оскільки за дифузійної алопеція фолікули не гинуть, то після зникнення причини захворювання за І-ІІІ квартали ріст волосся відновлюється.

Гніздова[ред.ред. код]

Це найрідкісніший різновид алопеції. Виникає одне, чи кілька округлих плям різного розміру, в яких випадає волосся. Ці зони зазвичай розташовані на волосистій частині голови, але трапляються і на бровах, підборідді, інших частинах тіла. Якщо хвороба розвивається, то такі плями збільшуються і часом з’єднуються утворюючи безволосу зону. Гніздова алопеція часто розвивається дуже стрімко, але нерідко так само швидко припиняється. Волосся на уражених місцях спершу росте тонким та депігментованим і лише пізніше — нормальним. Однак загалом гніздова алопеція у разі видужання зазвичай проходить без сліду, і волосяний покрив повністю відновлюється.

Етіологія захворювання незрозуміла. За спостереженнями можна виділити причини які частіше, ніж інші провокують гніздову алопецію: стрес, фізичні травми, інфекційні захворювання, генетична схильність. Деякі вчені вважають гніздову алопецію автоімунним захворюванням.

Джерела[ред.ред. код]