Кастрація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віл — кастрований бик

Кастра́ція (лат. castratio «оскоплення») — видалення статевих залоз хірургічним способом або виключення їхньої функції хімічним чи іншими методами (рентгенівським, іонізуючим опромінюванням тощо).

Внаслідок кастрації у людей і хребетних тварин або зовсім не розвиваються (якщо кастрацію здійснено до періоду статевого дозрівання; тоді вона веде до євнухоїдизму), або зникають вторинні статеві ознаки.

Кастрація людини[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Кастрація як середньовічне покарання

Кастрація відома в суспільстві здавна, здебільшого, як засіб покарання.

Так, ще в часи Римської імперії кастрування передбачалсь як покарання за злочини проти царя. Такі ж засоби покарання практикувалися й за Середньовіччя в Європі.

В країнах мусульманського Сходу (наприклад, у Османській імперії) побутувала кастрація для виховання безпечних і слухняних служників — євнухів у гаремах.

Іноді практикувалась добровільна кастрація членами релігійних сект (найчастіше нелегальних), наприклад, секта т.зв. скопців у Російській імперії, що проводили обряд т.зв. обіління (кастрації), й проіснувала аж до настання ХХ ст..

Напівпримусову кастрацію здійснювали з метою підготовки хористів з високим регістром голосу (дискант) задля співів у церковному або придворному хорах.

Кастрація за сучасності[ред.ред. код]

На сьогодні, хірургічну кастрацію (орхіектомію) чоловіків проводять винятково з лікувальною метою (при злоякісних пухлинах статевих залоз, що збільшуються внаслідок активізації в яєчках дії тестостерона, травматичних ушкоджненнях статевих органів.

Хірургічне кастрування здійснюється двома способами: шляхом розрізу на мошонці або через розріз у паху.

Після кастрації зміни в організмі певною мірою усувають за допомогою препаратів статевих гормонів. Ці зміни виявлені тим більше, чим раніше зроблено кастрацію.

В зрілому віці кастрація здатна спричинити порушення обміну речовин, тяжкі розлади психіки, порушення функції статевого апарату тощо; однак статевий потяг і здатність до статевого життя іноді зберігається ще тривалий час.

В ряді країн, напр. мусульманських, Росії і навіть європейських з боку ярих борців з сексуальною злочинністю, напр. з поширенням педофілії, лунають заклики і вдаються до запровадження безболісної кастрації (приміром, через опромінення або внаслідок дії хімічних реагентів) як міри покарання за вчинення названих злочинів. Так, у серпні 2008 року британський уряд дозволив проводити хімічну кастрацію на добровільній основі для педофілів, які відбули свій термін тюремного ув'язнення і готові вийти на волю. Під час хімічної кастрації ув'язненим будуть вводити різні препарати, які знімають депресію і знижують сексуальне бажання до рівня передпідліткового віку[1].

Кастрація тварин[ред.ред. код]

кастрація мула

Кастрацію тварин провадять з економічною та лікувальною метою. Кастровані тварини спокійніші, краще відгодовуються; вважається, що їхнє м'ясо смачніше і поживніше, позбавляється непрємного специфічного запаху, від них настригають більше вовни.

Жеребців каструють у віці 3—4 років, бичків для відгодівлі — в 2—5 місяців, для роботи — в 1—2 роки, баранів і козлів — у місячному віці, кнурців — у віці 3—4 тижнів, свинок — у 4—6 місяців, півнів — у 40 днів.

Кастрованого самця коней називають мерином, свійського бика — волом, свиней — кабаном, овець — валухом, або чуваком, курей (півня) — каплуном, кастровану курку — пулярдкою.

Оскільки мули безплідні, нерідко проводять їхню кастрацію.

Подеколи, в тому числі і за рекомендаціями ветеринарів, провадять кастрацію кімнатних тварин — собак і котів.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

університет,