Ованес Олов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ованес Олов
Народився 1635[1]
Стамбул, Османська імперія
Помер 24 листопада 1691(1691-11-24)[1]
Венеція, Венеційська республіка[1]
Національність вірмени[1]
Діяльність грамматик, перекладач, священнослужитель

Ованес Олов (вірм. Հովհաննես Հոլով), нар. Ованес-Акоп Костанднуполсеці (вірм. Հովհաննես-Հակոբ Կոստանդնուպոլսեցի) — вірменський граматик і перекладач XVII століття, релігійний діяч Вірмено-католицької церкви[2].

Життя і діяльність[ред. | ред. код]

Народився в 1635 році в Константинополі, в ранньому віці іммігрував до Європи і прийняв католицтво. У 1660-1667 роках навчався у вищих навчальних закладах Риму (коледж Sacra Congregatio de Propaganda Fide[3]) і Ліона[4], одночасно займався перекладацькою і проповідницькою діяльністю. Після закінчення навчання стає наглядачем над місцевими видавництвами Марселя (вид-во Воскана Ереванці[ru]) і Ліворно[3], але своєю діяльністю захищав інтереси вірменських книгодрукарів, внаслідок чого втратив роботу[5].

Переклав з латинської низку церковних книг[6], зокрема твір знаменитого містика XV ст. Томи Кемпійського «Про наслідування Христа» (лат. Imitatio Christi, вірм. Համահետեվումն Քրիստոսի)[7][4]. У 1670 році виходить перша книга Ованеса — вірменський переклад твору «Духовний сад» (лат. Giardino Spirituae[6], вірм. Պարտէզ հոգեւոր), проте широку популярність він здобув завдяки виданню в 1674 році в Римі своєї граматичного праці «Чистота вірменської мови або граматика вірменської» (вірм. Զտութիւն հայկաբանութեան կամ Քերականութիւն հայկական)[8], а через рік і її латинського перекладу (з незначними змінами): «Puritas Haygica, sev grammatica Armenica»[9][6][10][11]. Ованес розрізняє три різновиди вірменської: поряд з традиційними "письмовою" (lingua haigica, тобто грабар) і "розмовною" (lingua vulgaris, тобто простонародні діалекти) вводить новий термін — "цивільна" (lingua civilis, суміш перших двох варіантів[4], якою розмовляли оратори, адвокати і купці; рання форма ашхарабару). У книзі однак вивчається тільки грабар, який, на думку автора, мав найбільш «чисту і впорядковану» граматику[4][10][5]. За свої граматичні праці і отримав прізвисько "Олов" (по-вірменки — відмінок). Вважається одним з основоположників так званої "латинізованої моделі" вірменської граматики[10][12][3]. У тому ж 1674 році в Марселі вийшло в світ його «Коротке риторичне мистецтво» (вірм. Համառոտություն ճարտասանական արվեստի)[13], а в 1675 році в Римі друкується його «Граматика латинської викладена вірменською» (вірм. Քերականութիւն լատինական հայերեն շարադրեցեալ, лат. Grammatica latina armenice explicata)[14].

Останні роки життя провів у Венеції, де очевидно відігравав значну роль в культурному житті міста. Відомо, що він викладав релігію в інституті Катекумени, був репетитором турецької мови венеційського посла в Константинополі, відредагував перекладену венеційськими студентами італійською, арабською і латинською мовами збірку турецьких прислів'їв[3]. У 1683 році видав знамениту «Дашанц тухт», разом з перекладом італійською[15][16], а в 1687 році написав і опублікував другу на ашхарабарі (і першу з релігійним змістом[17]) книгу «Коментарі псалмів» (вірм. Պարզաբանութիւն հոգենուագ սաղմոսացն), у якій підняв обробку ашхарабару на новий рівень і вперше публічно захистив його використання[18]. Є думка, що він був редактором також і першої друкованої книги на ашхарабарі — математичної праці «Мистецтво числення» (вірм. Արհեստ համարողութեան)[19][20][21]. Загалом вже за життя було опубліковано щонайменше 15 авторських і перекладацьких праць Ованеса, що робить його найбільш видаваним автором у 300-річній (1512-1800) історії вірменської давньодрукованої книги[22][23]. Помер у Венеції, 24 листопада 1691 року.

  • Обкладинки деяких ранніх видань праць Ованеса Олова
  • «Чистота вірменської мови», Рим, 1674 рік
    «Чистота вірменської мови», Рим, 1674 рік
  • «Риторичне мистецтво», Марсель, 1674 рік
    «Риторичне мистецтво», Марсель, 1674 рік
  • «Чистота вірменської мови», Рим, 1675 рік
    «Чистота вірменської мови», Рим, 1675 рік
  • «Граматика латинської», Рим, 1675 рік
    «Граматика латинської», Рим, 1675 рік
  • «Гімнарій Діві Марії», Марсель, 1676 рік
    «Гімнарій Діві Марії», Марсель, 1676 рік
  • «Дзеркало правди», Венеція, 1680 рік
    «Дзеркало правди», Венеція, 1680 рік
  • «Коментарі псалмів», Венеція, 1687
    «Коментарі псалмів», Венеція, 1687

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. ↑ Kevork B. Bardakjian A Reference Guide to Modern Armenian Literature, 1500-1920 Wayne State University Press, 2000. стр. 98
  3. ↑ а б в г Francesca Scarpa Per la storia degli studi turchi e armeni a Venezia: Il sacerdote armeno Giovanni Agop, in: Annali di Ca' Foscari. Vol. 39, № 3, 2000. стр. 107—130
  4. ↑ а б в г A. J. Hacikyan, G. Basmajian, E. S. Franchuk, N. Ouzounian. The Heritage of Armenian Literature: From the sixth to the eighteenth century. — Detroit, MI : Wayne State University Press, 2002. — С. 650. — 1108 с. — ISBN 0814330231.
  5. ↑ а б Ованес Олов // Армянская Советская Энциклопедия. — Ер., 1980. — Т. 6. — С. 563.
  6. ↑ а б в Avedis Krikor Sanjian Medieval Armenian Manuscripts at the University of California, Los Angeles University of California Press, 1999
  7. ↑ История всемирной литературы: в 9 т. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Том 4. 1987, стр. 425
  8. ↑ Полное название книги «Чистота армянской речи или грамматика армянского, изложенная вардапетом Ованесом Костанднуполсеци, во славу Всевышного Господа и в пользу потомков Хайка». Заглавие написано также на латинском — Purita Linguae Armenicae, т.е. Чистота армянского языка
  9. ↑ Г. Мурадян Отношения латинофильской армянской грамматики к грекофильской [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Банбер Матенадарани № 19. 2012, стр. 341—358
  10. ↑ а б в Десницкая А., Кацнельсон С. История лингвистических учений [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Ленинград, «Наука». 1981. стр. 40
  11. ↑ Балинт Ковач Армянские библиотеки и армянская литература в Трансильвании [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.], in: Из истории армяно-украинских, венгерских и молдавских отношений. Сборник статей и материалов. Ереван, 2012
  12. ↑ И.П. Сусов История языкознания: Глава 4.5. Формирование лингвистической мысли в Армении [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.] М., 2006
  13. ↑ V. M. Kurkjian A History of Armenia, New York, 1958
  14. ↑ Alessandro Orengo Grammatiche e dizionari dell’italiano, scritti da armeni fra sei e settecento [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.], in:Rassegna Armenisti Italiani, Vol 7, 2004
  15. ↑ Թուղթ սիրո եւ միաբանութեան ... Lettera dell'amicitia e dell'vnione di Costantino gran Cesare e di San Siluestro sommo pontefice, e di Tridade re dell'Armenia, e di S. Gregorio Illuminatore della natione armena scritta nell'anno del signore 316, Венеция, 1683
  16. ↑ East and West in the Crusader States. ed. Krijna Nelly Ciggaar, Herman G. B. Teule. Peeters Publishers, 2003. стр. 81
  17. ↑ Армянский мова // Энциклопедия «Христианская Армения». — Ер., 2002. — С. 558. Архівовано з джерела 1 жовтня 2015.
  18. ↑ С. Чемчемян Армянская типография в Марселе [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.], Историко-филологический журнал АН АрмССР, 1988, № 1. стр. 207—209
  19. ↑ Sushil Chaudhury, Gegham Gewonean Armenians in Asian Trade in the Early Modern Era Les Editions de la MSH, 2008
  20. ↑ Kéram Kévonian, Marchands arméniens au XVIIe siècle: À propos d'un livre arménien publié à Amsterdam en 1699, in: Cahiers du monde russe et soviétique. Vol. 16 N°2. Avril-juin 1975. pp. 199-244
  21. ↑ Hakob Meghapart Project. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.
  22. ↑ К. С. Тер-Давтян О двух переводах Ованеса Олова [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Банбер Матенадарани № 16. 1994, стр. 111—119
  23. ↑ Армянская книга и книгопечатание // Армянская Советская Энциклопедия. — Ер., 1987. — Т. 13. — С. 464.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ованес_Олов&oldid=40665575