Овчарський Яків-Броніслав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків-Броніслав Овчарський
Народився 4 листопада 1872(1872-11-04)
м. Броди
Помер 28 липня 1943(1943-07-28) (70 років)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
 СРСР
Національність українець
Діяльність лікар, меценат
Знання мов українська, німецька, латина і польська
Заклад Народна лічниця

Яків-Броніслав Овчарський (4 листопада 1872, Броди — 28 липня 1943, Львів) — український лікар і меценат.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Франко у Притулку Українських Січових Стрільців. Поруч – управителька Притулку Ірена Домбчевська та лікарі Володимир Щуровський (між Франком та Домбчевською) та Броніслав Овчарський (крайній справа). 1916 р.

Народився 4 листопада 1872 року в місті Броди у родині Антона і Анни Овчарських. Його батько працював канцеляристом у Бродівському повітовому старостві.

Після закінчення початкової школи продовжив навчання у гімназії в Бродах. У 1894 році вступив на медичний факультет львівського університету. У 1906 році отримав право (сертифікат) на медичну практику у Львові та відкрив власний кабінет на вулиці Пекарській, 39.

У 1907 році одружився з Іриною-Олександрою, дочкою священика Йосипа Гулли з села Чепелі Бродівського повіту.

Один з організаторів Львівського рятункового товариства, директор Народної лічниці (1916—1918)[2], останній особистий лікар Івана Франка.

Під час першої світової війни лікував Українських січових стрільців, а також українських діячів, серед яких Олекса Новаківський і Іван Франко.

У 1922 році був власником кінотеатру «Коперник» та ще 4-х кінотеатрів. У зв'язку із його фінансовою підтримкою українських шкіл, польські шовіністи закликали бойкотувати ці кінотеатри.[3]

Фінансово підтримував українські театральні вистави, переобладнав залу Музичного інституту імені Миколи Лисенка, яку розписали художники Модест Сосенко та Олекса Новаківський.

Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря у Львові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Історія шпиталю імені Митрополита А. Шептицького. old.spital.org.ua. Процитовано 2 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Мирон Кордуба. Щоденник 1918-1925. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2021. — 688 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Криса Л., Фіґоль Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 112.

Посилання[ред. | ред. код]