Сент-Етьєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сент-Етьєн
Saint-Étienne
Blason ville fr Saint-Étienne (Loire).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Рона-Альпи 

Департамент

Луара 
Округ Сент-Етьєн
Код INSEE 42218
Поштові індекси 42000, 42100
Координати 45°26′05″N 4°23′25″E / 45.434722° пн. ш. 4.390278° сх. д. / 45.434722; 4.390278Координати: 45°26′05″N 4°23′25″E / 45.434722° пн. ш. 4.390278° сх. д. / 45.434722; 4.390278
Висота 422 - 1 117 м.н.р.м.
Площа 79,97 км²
Населення 171 260 (2010-01-01)
Густота 2141,55 ос./км²
Розташування
Сент-Етьєн (Франція)
Сент-Етьєн
Влада
Мер
Мандат
Maurice Vincent
2008 - 2014
Офіційна сторінка 

Сент-Етьєн (фр. Saint-Étienne) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Рона-Альпи, адміністративний центр департаменту Луара. Населення — 171 260 осіб (2010)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 410 км на південь від Парижа, 55 км на південний захід від Ліона. Знаходиться в Арпітанщині. З 1959 року місто є побратимом Луганська.

Зміст

Історія [ред.]

Сент-Етьєн

З XVI століття в Сент-Етьєні розвивалася збройова промисловість. Під час Великої Французької революції, Сент-Етьєн був на короткий час перейменований в Арм-Віль фр. Armeville — збройове місто. Пізніше, став центром видобутку вугілля. Відомий виробництвом велосипедів.

Розвиток міста тісно пов’язаний з побудовою першої у континентальній Європі залізниці, що сполучила Сент-Етьєн з Андрезйо.

У першій половині XIX століття Сент-Етьєн був невеликим містечком з населенням близько 33 тис. чоловік, але вже до 1880-х років завдяки промисловій революції і бурхливому зростанню індустрії число жителів досягло 110 тис..

Демографія [ред.]

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 83 520 14 463 14 098 22 110 19 388 12 133 1328
Жінки 93 912 13 340 14 818 21 907 21 998 18 480 3369


Економіка [ред.]

У 2007 році серед 113199 осіб у працездатному віці (15-64 років) 75430 були активні, 37769 — неактивні (показник активності 66,6%, у 1999 році було 65,4%). З 75430 активних працювало 63848 осіб (33649 чоловіків та 30199 жінок), безробітних було 11582 (5684 чоловіки та 5898 жінок). Серед 37769 неактивних 16751 особа була учнем чи студентом, 8804 — пенсіонерами, 12214 були неактивними з інших причин[6].

У 2008 році у муніципалітеті числилось 78575 оподаткованих домогосподарств у яких проживало 164325 осіб, медіана доходів виносила 15 901 євро на одного особоспоживача[7].

Сусідні муніципалітети [ред.]

Rose des vents Віллар Сен-Пріє-ан-Жаре Ла-Талодьєр Rose des vents
Рош-ла-Мольєр N Сен-Жан-Боннфон
W    Сент-Етьєн    E
S
Ла-Рикамарі Ле-Бесса Сен-Шамон

Міста-побратими [ред.]

Місто Країна Дата угоди
Ковентрі Велика Британія Велика Британія 1955
Вупперталь Німеччина Німеччина 1958
Луганськ Україна Україна 1959
Феррара Італія Італія 1960
Патри Греція Греція 1990
Катовице Польща Польща 1994
Банська Бистриця Словаччина Словаччина 2006

Галерея зображень [ред.]

Посилання [ред.]

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Процитовано 12 січня 2013. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Процитовано 27 червня 2011. 
  6. «Emploi et population active 1999 et 2007» [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007] (фр.). INSEE. Процитовано 5 травня 2011.  (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. «Revenus fiscaux des ménages en 2008» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році] (фр.). INSEE. Процитовано 25 травня 2011.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.