Онопченко Микола Маркович

Микола Маркович Онопченко
Народження	3 жовтня 1920(1920-10-03) Манили
Смерть	3 травня 1998(1998-05-03) (77 років) Ступіно
Поховання	Московська область
Країна	СРСР  Росія
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1940—1959
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації
Формування	163-й гв. вап
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «За взяття Кенігсберга» Медаль «Ветеран праці» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Медаль Жукова

Мико́ла Ма́ркович Оно́пченко (нар. 1920 — пом. 1998) — радянський військовий льотчик-винищувач часів Другої світової війни, командир ескадрильї 163-го гвардійського винищувального авіаційного полку 229-ї винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1946).

Почесний громадянин міста Севастополя.

Життєпис

Народився 3 жовтня 1920 року в селі Манили, нині Валківського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Закінчив 9 класів школи і Харківський аероклуб. Працював на Харківському миловарному заводі.

До лав РСЧА призваний у вересні 1940 року. У 1942 році закінчив Чугуївську військову авіаційну школу пілотів.

На фронтах німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював у складі 249-го (з 14.04.1944 року — 163-го гвардійського) винищувального авіаційного полку на Закавказькому, Північно-Кавказькому, 4-му Українському, 2-му Білоруському фронтах та у окремій Приморській армії. Літав на винищувачах ЛаГГ-3, Ла-5, Ла-7.

За роки війни здійснив 642 бойових вильоти, з них 446 — на повітряну розвідку. Провів 87 повітряних боїв, у яких збив особисто 14 та у складі групи — 6 літаків супротивника. Ще 1 літак знищив на землі.

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1948 році закінчив Вищі льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. У 1959 році полковник М. М. Онопченко вийшов у запас.

Мешкав у місті Ступіно Московської області, працював контрольним майстром на одному з підприємств міста. Помер 3 травня 1998 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за відвагу і героїзм, виявлені в роки німецько-радянської війни, гвардії старшому лейтенантові Онопченку Миколі Марковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 9010).

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (02.05.1943, 15.04.1944, 30.04.1945), орденом Олександра Невського (12.07.1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.09.1943, 11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (19.10.1943, …) і медалями.

Посилання

• Онопченко Микола Маркович. // Сайт «Герои страны» (рос.).