Орбітальна станція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Орбітальна станція (ОС) — космічний апарат, призначений для довгострокового перебування людей на навколоземної орбіті з метою проведення наукових досліджень в умовах космічного простору, розвідки, спостережень за поверхнею й атмосферою планети, астрономічних спостережень, тощо

Від штучних супутників Землі відрізняється наявністю екіпажа, що періодично змінюється за допомогою транспортних кораблів, що доставляють на ОС зміну екіпажа, запаси палива й матеріалів для функціонування технічних систем станції, засобу життєзабезпечення екіпажа, особисту кореспонденцію його членів, запасні частини для ремонту й модернізації самої станції, блоки встаткування для розширення її функцій, матеріали для проведення нових досліджень тощо Спускаючий апарат транспортного корабля доставляє на Землю змінених членів екіпажа й результати проведених досліджень і спостережень.

На ОС є комплекс технічних систем, що забезпечують корекцію орбіти станції, її орієнтацію, стабілізацію, постачання електроенергією (сонячними батареями), зв'язок з центром керування польотами, і виконання поставлених завдань.

ОС останніх поколінь (Мир, МКС) мають модульну архітектуру — станція складається з модулів — секцій, що доставляють на орбіту окремо, і, що збирають у єдине ціле на орбіті. Така технологія дозволяє створити станцію з масою, що багаторазово перевищує максимальне корисне навантаження одного ракети-носія, і поступово нарощувати житловий і робочий простір станції, розширюючи, таким чином, як склад екіпажа, так і кількість і номенклатуру проведених на ній робіт.

Орбітальні станції[ред.ред. код]