Орбітальна станція «Мир»
Мир («Салют-8») — радянська (пізніше російська) орбітальна станція, що являла собою складний багатоцільовий науково-дослідний комплекс. 23 березня 2001 року станція була затоплена у водах Тихого океану.
Зміст |
[ред.] Історія
Проект станції став визначатися 1976 року, коли НПО «Енергія» видало «Технічні пропозиції зі створення вдосконалених довгострокових орбітальних станцій». У серпні 1978 року було випущено ескізний проект нової станції. У лютому 1979 року розгорнулися роботи зі створення станції нового покоління, почалися роботи над базовим блоком, бортовим і науковим устаткуванням. Але до початку 1984 року всі ресурси було кинуто на програму «Буран», і роботи над станцією виявилися практично замороженими. Допомогло втручання секретаря ЦК КПРС Григорія Романова, що поставило завдання завершити роботи зі станції до XXVII з'їзду КПРС.
Базовий блок було виведено на орбіту 20 лютого 1986 року. Потім протягом 10 років один за одним було пристиковано ще шість модулів.
З 1995 року станцію стали відвідувати іноземні екіпажі. Станцію відвідало 15 експедицій, з них 14 — міжнародних за участю космонавтів Сирії, Болгарії, Афганістану, Франції (5 разів), Японії, Великобританії, Австрії, Німеччини (2 рази), Словаччини, Канади.
У рамках програми «Мир - Шаттл» було здійснено сім короткочасних експедицій відвідування за участі корабля «Атлантіс», одна — за участі корабля «Індевор» і одна — за за участі корабля «Діскавері», під час яких на станції побувало 44 астронавти.
Усього на станції працювали 104 космонавти з 12 країн.
Наприкінці 1990-х років на станції почали виходити з ладу різні прилади та системи. Через деякий час уряд РФ, посилаючись на дорожнечу подальшої експлуатації та незважаючи на численні проекти порятунку станції, вирішив затопити «Мир». Станція відпрацювала утричі довше спочатку встановленого строку. Її було затоплено в спеціальному районі у південній частині Тихого океану 23 березня 2001 року.
Рекорди станції:
- Валерій Поляков - безперервне перебування в космосі протягом 438 діб (1995 рік).
- Шеннон Лусід - рекорд тривалості космічного польоту серед жінок - 188 діб (1996 рік).
- За кількістю експериментів - 23 000.
[ред.] Пристрій
Всі модулі, крім стикувального, доставлено ракетою-носієм «Протон».
[ред.] Базовий блок
Було зібрано на Землі у квітні 1985 року, з 12 травня 1985 року він піддавався численним випробуванням на монтажному стенді. У результаті блок було істотно дороблено, особливо його бортову кабельну систему. Виведено на орбіту 20 лютого 1986 року. Нагадує орбітальну станцію серії «Салют». Усередині кают-компанія, дві індивідуальні каюти, герметичний відсік із центральним постом керування й засобами зв'язку. У стінці корпуса - портативна шлюзова камера. Зовні — 3 панелі сонячних батарей. Має шість стикувальних портів для з'єднання з вантажними кораблями й науковими модулями.
[ред.] Модуль «Квант»
Виведено на орбіту 31 березня 1987 року й пристиковано до станції «Мир» 12 квітня 1987 року. Астрофізичний модуль ніс комплекс приладів для спостереження космічних рентгенівських джерел. «Квант» також дозволяв здійснювати біотехнологічні експерименти в галузі антивірусних препаратів і фракцій.
- Маса 11 050 кг.
- Довжина 5,8 м.
- Максимальний діаметр 4,15 м.
- Обсяг, що перебуває під атмосферним тиском, 40 м?.
- Площа сонячних батарей 1 м?.
- Вихідна потужність 6 квт.
[ред.] Модуль «Квант-2»
Виведено на орбіту 26 листопада 1989 року й пристиковано 6 грудня 1989 року. Модуль дооснащення, для додаткового комфорту космонавтів. Ніс устаткування, необхідне для життєзабезпечення станції. Зовні — дві поворотні сонячні батареї.
[ред.] Модуль «Кристал»
Виведено на орбіту 10 червня й пристиковано 10 липня 1990 року. Стиково-технологічний модуль. Усередині було наукове устаткування різноманітного призначення:
- Для дослідження одержання нових матеріалів в умовах невагомості. Це технологічні печі «Кратер-вм» і «Галлар», комплекс керування «Онікс», дзеркальна піч «Оптізон-1», експериментальні установки «Кристаллізатор-чск-1» і «Титус-чск-4», апаратурп «Аліс-II».
- Для астрофізичних спостережень. Це гамма-телескоп «Букет», Уф-телескоп «Глазар-2», спектрометр «З», магнітний спектрометр «Марія-2»
- Для медичних і біологічних досліджень. До нього належать оранжерея «Світло» + FBI-2 і апаратури «Фертіль».
[ред.] Модуль «Спектр»
Пристиковано 1 червня 1995 року. Геофізичний модуль. З його допомогою здійснювався моніторинг атмосфери, океану, земної поверхні, медико-біологічні дослідження.
[ред.] Стикувальний модуль
Пристиковано 15 листопада 1995 року. Цей модуль доставив шаттл «Атлантіс» для забезпечення можливості стикування шаттлів зі станцією «Мир».
[ред.] Модуль «Природа»
Виведено на орбіту 23 квітня 1996 року й пристиковано 26 квітня 1996 року. Ніс устаткування для спостережень за земною поверхнею в різних діапазонах хвиль, а також для вивчення поведінки людини в умовах тривалого космічного польоту.
[ред.] Екіпажі
- Союз ТМ-5 з 7 червня по 7 сентября 1988; міжнародний політ.
- Союз ТМ-7 з 26 листопада 1988 по 27 квітня 1989; міжнародний політ.
- Союз ТМ-11 з 2 грудня 1990 по 26 травня 1991; міжнародний політ.
- Союз ТМ-12 з 18 травня з 10 жовтня 1991; міжнародний політ.
- Союз ТМ-13 з 2 жовтня 1991 по 25 березня 1992; міжнародний політ.
- Союз ТМ-14 з 17 березня з 10 серпня 1992; міжнародний політ.
- Союз ТМ-15 з 27 липня 1992 по 1 лютого 1993; міжнародний політ.
- Союз ТМ-17 з 1 липня 1993 з 14 січня 1994; міжнародний політ.
- Союз ТМ-20 з 3 жовтня 1994 по 22 березня 1995; міжнародний політ.
- Союз ТМ-21 c 14 березня з 11 вересня 1995; міжнародний політ.
- Союз ТМ-22 c 3 сентября 1995 по 29 лютого 1996; міжнародний політ.
- ' STS-74 ' Атлантіс c 12 листопада з 20 листопада 1995
- Союз ТМ-23 з 21 лютого по 2 вересня 1996
- ' STS-76 ' Атлантіс c 22 березня з 31 березня 1996
- Союз ТМ-24 з 17 серпня 1996 по 2 березня 1997; міжнародний політ.
- ' STS-79 ' Атлантіс c 16 вересня з 26 вересня 1996
- Вільям Рідді - США
- Терренс Уілкатт - США
- Томас Ейкерс - США
- Джером Епт - США
- Карл Уолз - США
- Джон Блаха - США.
- Союз ТМ-25 з 10 лютого з 14 серпня 1997; міжнародний політ.
- Союз ТМ-26 з 5 серпня 1997 по 19 лютого 1998
- ' STS-86 ' Атлантіс c 25 вересня по 6 жовтня 1997; міжнародний політ.
- Союз ТМ-27 з 29 січня з 25 серпня 1998; міжнародний політ.
- Союз ТМ-29 з 20 лютого з 28 серпня 1999; міжнародний політ.
[ред.] Цікаві факти
- На честь орбітальної станції «Мир» названо астероїд 11881 Мирстейшен.
- Станція була безперервно населена майже 10 років - з 5 вересня 1989 по 26 серпня 1999, або 3642 дні, що наразі є світовим рекордом.
- Група Ground Beat присвятила свій кліп «Чорна вода» станції «Мир». Зйомки відбувалися на макеті станції в центрі підготовки космонавтів.
[ред.] Посилання
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Орбітальна станція «Мир» |
- Сайт утримуючої діаграми розвитку станції, детальні описи кожного блоку (English).
- Аварія на запуску станції «Мир»
- Орбітальна станція «Мир» на російському астрономічному порталі
- Хронологія запусків КК до орбітальної станції «Мир»
- Орбітальний комплекс «Мир» на сайті РКК «Енергія»
- Хроніка підготовки й затоплення станції
[ред.] Примітки
[ред.] Дивись також
|
||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
