Оскар Вернер
| Оскар Вернер | |
|---|---|
| нім. Oskar Werner | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Оскар Йозеф Бішлісмаєр (нім. Oskar Josef Bschließmayer) |
| Дата народження | 13 листопада 1922 |
| Місце народження | Відень, Австрія |
| Дата смерті | 23 жовтня 1984 (61 рік) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Cemetery of Triesend |
| Громадянство |
 Австрія |
| Професія | актор |
| Роки активності | 1939 — 1984 |
| Діти | Eleanora Wernerd[1] і Felix Florian Wernerd[1] |
| IMDb | ID 0921459 |
 | |
| Золотий глобус (1965) | |
 Оскар Вернер у Вікісховищі | |
О́скар Ве́рнер (нім. Oskar Werner, спражні ім'я та прізвище — Оскар Йозеф Бішлісмаєр (нім. Oskar Josef Bschließmayer); 13 листопада 1922, Відень, Австрія — 23 жовтня 1984, Марбурга, Гессен, Німеччина) — австрійський актор. Лауреат премії «Золотий глобус», номінант на премію «Оскар». У пресі за життя його називали «видатним австрійським актором сучасності» і «Лоуренсом Олів'є Євразії»[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Оскар Йозеф Бішлісмаєр народився 13 листопада 1922 року у Відні, Австрія. Дебютував на сцені віденського «Бурґтеатру» в 1941 році (взявши псевдонім Оскар Вернер) завдяки своєму наставникові, режисерові й акторові — Лотару Мютелю. У театрі Вернер пропрацював з невеликими перервами багато років.
У кіно Оскар Вернер з 1948 року. Здобув світову популярність після виконання однієї з головних ролей у фільмі Франсуа Трюффо «Жуль і Джим» (1962). Надалі продовжив співпрацю з режисером, знявшись у фільмі «451° за Фаренгейтом» (1966).
Оскар Вернер отримав визнання також у Великій Британії та в США, де його роль у фільмі «Корабель дурнів» Стенлі Крамера була номінована на здобуття кінопремій BAFTA[3] та «Оскар» за найкращу чоловічу роль. Крім того, Вернер був відзначений «Золотим глобусом» за найкращу роль другого плану у фільмі «Шпигун, що прийшов з холоду».
Вернер пробував сили в режисурі, знявши у 1958 році телефільм «Вірний Юда» (нім. Ein gewisser Judas), де також зіграв головну роль.
22 жовтня 1984 року, перебуваючи на короткочасних гастролях у Марбурзі, 61-річний Вернер відчув себе зле й скасував заплановане читання поезії в маленькому драматичному клубі міста. Наступного дня Оскар Вернер раптово помер від серцевого нападу у своєму готельному номері. За два дні до цього з життя пішов найближчий друг актора, іменитий режисер Франсуа Трюффо[2].
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1970-х роках Оскар Вернер переселився до громади Трізен, що в князівстві Ліхтенштейн, звідки практично не виїжджав[2].
Був двічі одружений, мав сина й доньку[2]. В останні роки життя мав алкогольну залежність[2].
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1938 | Гроші падають з неба | Geld fällt vom Himmel | ||
| 1939 | Hotel Sacher | ліфтер | ||
| 1948 | Віденська кавалькада | Der Engel mit der Posaune | Герман Алт | |
| 1949 | Героїчна симфонія | Eroica | Карл | |
| 1950 | Ангел з трубою | The Angel with the Trumpet | Герман Алт | |
| 1951 | Вкрадений рік | Das gestohlene Jahr | Петер Брук | |
| Виклик з ефіру | Ruf aus dem Äther | студент | ||
| Вундеркінд | The Wonder Kid | Руді | ||
| Рішення перед світанком | Decision Before Dawn | капрал Карл Маурер | ||
| 1955 | Останній акт | Der letzte Akt | капітан Вюст | |
| Шпигунство | Spionage | лейтенант Зено фон Баумгартен | ||
| Дай руку, життя моє | Mozart | Вольфанг Амадей Моцарт | ||
| Лола Монтес | Lola Montès | студент | ||
| 1962 | Жуль і Джим | Jules et Jim | Жуль | |
| 1964 | т/ф | Торквато Тассо | Torquato Tasso | Торквато Тассо |
| 1965 | Шпигун, що прийшов з холоду | The Spy Who Came in from the Cold | Фідлер | |
| Корабель дурнів | Ship of Fools | лікар Вільгельм Шуман | ||
| 1966 | 451 градус за Фаренгейтом | Fahrenheit 451 | Гай Монтаг | |
| 1968 | Інтерлюдія | Interlude | Стефан Зелтер | |
| Черевики рибалки | The Shoes of the Fisherman | Девід Телемонд | ||
| 1968-2003 | т/с | Коломбо | Columbo | Гарольд ван Вік |
| 1975 | т/ф | Коломбо: Повторний перегляд | Columbo: Playback | Гарольд ван Вік |
| 1976 | Подорож знедолених | Voyage of the Damned | професор Егон Крейслер |
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації Оскара Вернера[4] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | |||
| 1965 | Найкращий актор | Корабель дурнів | Перемога |
| Премія Золотий глобус | |||
| 1966 | Найкращий актор | Корабель дурнів | Номінація |
| Найкращий актор другого плану | Шпигун, що прийшов з холоду | Перемога | |
| 1977 | Подорож знедолених | Номінація | |
| Премія «Оскар» | |||
| 1966 | Найкращий актор в головній ролі | Корабель дурнів | Номінація |
| Премія BAFTA | |||
| 1966 | Найкращий іноземний актор | Корабель дурнів | Номінація |
| 1967 | Шпигун, що прийшов з холоду | Номінація | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д Елбін Креббс. (24 жовтня 1984). OSKAR WERNER, ACTOR, DIES; ACCLAIMED FOR 'SHIP OF FOOLS' (англ.). The New York Times. Процитовано 27.02.2017.
- ↑ База даних премії BAFTA
- ↑ Нагороди та номінації Оскара Вернера на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оскар Вернер |
- Оскар Вернер на сайті IMDb (англ.)
- Оскар Вернер на сайті Find a Grave (англ.)
- Оскар Вернер на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)
|
-->