Отто Штольц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Штольц
Otto Stolz
Народився 3 червня 1842(1842-06-03)
Галль-ін-Тіроль, Австрійська імперія
Помер 23 листопада 1905(1905-11-23) (63 роки)
Інсбрук, Австро-Угорщина
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Інсбруцький університет
Галузь математичний аналіз
Заклад Інсбруцький університет
Вчене звання професор
Аспіранти, докторанти Josef Anton Gmeinerd[1]
Lucius Hannid[1]
Членство Австрійська академія наук
Баварська академія наук
Corps Rhaetia-Innsbruck zu Augsburgd
Відомий завдяки: Теорема Штольца, вклад в математичний аналіз

CMNS: Отто Штольц у Вікісховищі

Отто Штольц (нім. Otto Stolz; 3 червня 1842, Галль-ін-Тіроль, Австрійська імперія — 23 листопада 1905, Інсбрук, Австро-Угорщина)[2] — австрійський математик, відомий працями в області математичного аналізу. Відомою в математичному аналізі є доведена ним теорема Штольца — своєрідний аналог правила Лопіталя для послідовностей.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Галль-ін-Тіроль, вчився в Інсбруці з 1860 року та у Відні з 1863 року, де у 1867 захистив докторську дисертацію. Два роки потому у Берліні вчився під керівництвом Карла Вейєрштрасса, Ернста Куммера і Леопольда Кронекера. У 1871 слухав лекції Альфреда Клебша та Фелікса Клейна у Геттінгені. Опісля повернувся в Інсбрук як професор математики. У 1890/91 академічному році був ректором Інсбруцького університету.

Помер в Інсбруці 23 листопада 1905 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Спочатку працював в області геометрії, яка була темою його дисертації, але пізніше, під впливом Вейєрштрасса, зосередився на математичному аналізі.

Він довів, зокрема, твердження про те, що неперервна функція , яка визначена на замкнутому інтервалі і справджує на ньому нерівність

має праву та ліву похідні в кожній точці інтервалу [3].

У 1885 році встановив результат, відомий тепер як теорема Штольца.

Опублікував ряд робіт, у яких розглядав побудову неархімедових розширень дійсних чисел[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. The Österreich-Lexikon and Almanach der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften for 1906 agree on 3 July 1842 — 23 November 1905. The MacTutor article gives 3 May 1842 to 25 October 1905
  3. Introduction to Mathematical inequalities. B. G. Pachpatte. 2005.
  4. Philip Ehrlich, «The rise of non-Archimedean mathematics and the roots of a misconception. I. The emergence of non-Archimedean systems of magnitudes», (2006), Archive for History of Exact Sciences 60, no. 1, pp. 1–121. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]