Парестезія
| Парестезія Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | R20.2 |
|---|---|
| DiseasesDB | 24182 |
| MeSH | D010292 |
Парестезія (грец. παραίσθησις, відчуття біля чогось) — це відчуття поколювання, лоскоту, печіння шкіри людини без видимого фізичного подразнення.[1] Прояви парестезії можуть бути тимчасовими або хронічними.
Найвідоміший вид парестезії — це відчуття «поколювання голками» або «засинання кінцівки». Менш відомими та рідкими, але важливими є парестезії з відчуттями «повзання мурашок», «повзання жучків» під шкірою.
Причини[ред. | ред. код]
Тимчасові[ред. | ред. код]
Парестезії рук і ніг є загальними, тимчасовими симптомами. Найкоротший тип парестезії — «електричний удар» — може бути викликаний ударом ліктьового нерву. Короткочасні парестезії, подібні до цієї, можуть відчуватись, коли подразнений будь-який інший нерв. У старшій віковій групі спінальні порушення (порушення спинного мозку) можуть давати парестезії на короткий час, коли голова або тіло повертаються, зігнуті або розміщені в незвичних позиціях (симптом Лермітта). Найбільш поширеною, повсякденною причиною є тимчасове обмеження нервових імпульсів до області нервів, зазвичай викликані незручними нахилами або «засиджуванням» частин тіла. Інші причини включають в себе такі умови, як синдром гіпервентиляції і синдром панічних атак. Вірус вітряної віспи (оперізувальний лишай) також помітно може викликати повторювані болі і поколювання в шкірі або тканині уздовж шляху поширення цього нерва, зазвичай згідно з дерматомними картами нервів.
Іншими поширеними прикладами є стискування нерва в місці його проходження під шкірою, що пригнічує або стимулює його функції. Зняття тиску зазвичай призводить до поступового полегшення парестезії.[2]
Хронічні[ред. | ред. код]
Хронічні парестезії вказують на проблеми з функціонуванням нейронів або поганий кровообіг.
У літніх осіб парестезії часто є результатом поганої циркуляції в кінцівках (наприклад, при хворобах периферичних судин), що найчастіше викликано атеросклерозом, накопиченням атеросклеротичних бляшок в стінках артерій протягом багатьох десятиліть, звуження судин. Без належного кровопостачання поживних речовин нервові клітини вже не можуть адекватно передавати сигнали в мозок. Парестезії можуть бути симптомом дефіциту вітамінів та недоїдання, порушення обміну речовин, наприклад, діабету, гіпотиреозу і гіпопаратиреозу. В рідкісних випадках парестезії можуть бути симптомом отруєння ртуттю.
Безпосередні враження самих нервів, об'єднані в групу нейропатій, що часто самі є наслідками вражень інфекційними факторами (наприклад, хвороба Лайма), також можуть бути причиною парастезій. Парестезії можуть виникати як побічний ефект при хіміотерапії раку.[3] Хронічні парестезії можуть бути симптомами досить серйозних станів, наприклад, транзиторної ішемічної атаки і/або автоімунних патологій, таких як системна склеродермія чи системний червоний вовчак. Парестезії можуть відчуватись як наслідок пошкоджень ЦНС в людей, які перенесли інсульт ти черепно-мозкові травми.
Стоматологія[ред. | ред. код]
Так звана «постійна анестезія» є станом, коли знечулення замінюється поколюванням, як при зникнення анестезії, коли строк дії знеболення зник.[4] Потенційні причини включають травми оболонки нерва під час введення ін'єкції, крововилив біля нерва, тип використовуваного анестетика, або введення анестетика забрудненого алкоголем або стерилізуючим розчином. [5]
Діагностика[ред. | ред. код]
Дослідження провідності нерва зазвичай інформативне для постановки діагнозу. Для виключення ролі ЦНС використовують КТ.
Лікування[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лікування основної хвороби, симптоматично — імуносупресори, такі як преднізолон, внутрішньовенне введення імуноглобуліну, протисудомні препарати, противірусні препарати, в залежності від першопричин.
В додаток до лікування самої основної хвороби, може використовуватись аплікаційна анестезія в вигляді кремів, які містять, наприклад, лідокаїн. Тимчасовий ефект пригнічення парестезій в хворих з травмами мозку або в тих, які перенесли інсульт дає баклофен.
Парестезії, спричинені вірусом простого герпесу, лікуються шляхом лікування самої хвороби противірусними препаратами.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Paresthesia Definition and Origin. dictionary.com. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Paresthesia Information Page: National Institute of Neurological Disorders and Stroke. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 8 травня 2016.
- ↑ Chemotherapy-induced Peripheral Neuropathy. National Cancer Institute. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2011.
- ↑ Paresthesia dental definition: The Free Dictionary.
- ↑ Garisto, G; Gaffen, A; Lawrence, H; Tenenbaum, H; Haas, D (Jul 2010). Occurrence of Paresthesia After Dental Local Anesthetic Administration in the United States. The Journal of the American Dental Association. Т. 141, № 7. с. 836—844. doi:10.14219/jada.archive.2010.0281. PMID 20592403. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 8 травня 2016.
- ↑ Presentation and Management of Herpes Zoster (Shingles) in the Geriatric Population