Хвороба Лайма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хвороба Лайма (інші назви — бореліоз, Лайм-бореліоз, системний кліщовий бореліоз) — це природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яка спричинюється бореліями комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato, передається кліщами і характеризується переважним ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми, а також нервової системи, опорно-рухового апарату і серця. Поширена у Північній Америці та Європі, і є другою за швидкістю зростання інфекційна хвороба в США після ВІЛ-інфекції [1].

Хвороба названа на честь міста Старий Лайм (штат Коннектікут) де був зареєстрований цілий ряд випадків в 1975 році, хоча клінічні особливості хвороби були описані в Європі ще у 1909 [2] р. Випадки хвороби Лайма зарєєстровані на всіх континентах окрім Антарктиди.

Збудник хвороби Лайма — бактеріальна інфекція спірохетами роду Borrelia, особливо виду Borrelia burgdorferi, який розноситься кліщами роду Ixodes. Borrelia burgdorferi була вперше ідентифікована в 1982 році Віллі Бургдорфером, фахівцем з кліщевих хвороб в Лабораторії Скелястих Гір в м. Гамільтон (Монтана). Borrelia burgdorferi — домінуючий збудник в США, але у Європі хвороба часто викликається бактеріями Borrelia afzelii або Borrelia garinii.

Захворювання зазвичай перебігає в три етапи (див. нижче), які пов'язані з різними симптомами. Вони можут бути важким, м'яким і зустрічаються в іншому порядку. Нерідко хворі також мають неспецифічні прояви, такі як втома, нічна пітливість, лихоманка або неспецифічний суглобові і м'язові болі. Хвороба Лайма може проявлятися в численних місцях в тілі, особливо на шкірі, нервовій системі, в суглобах і серці. Хвороба може стати хронічною, а й викликало те не завжди відчуття дискомфорту. Інодіінтервали між окремими фазами захворювання є довгі й безсимптомні.

1 Фаза захворювання - шкірні інфекції (мігруюча еритема). Часто приблизно до чотирьох тижнів на місці укусу кліща є почервоніння. Загалом, їх діаметр більшає поступово, але в центрі блідіше. Також висип є чіткою ознакою хвороби Лайма. Тим не менш, вона відсутня в кожному другому випадку. Інші симптоми включають лихоманку, кон'юнктивіт, головний біль, м'язові і суглобові проблеми. Швидка терапія особливо важлива на цій стадії захворювання. Чим раніше захворювання лікується, тим легше запобігти хронічний перебіг. 2 Фаза захворювання - поширення в організмі Приблизно через 6 місяців, збудники поширюються в організмі. якшо нервова системи постраждає (гострий нейроборрелиоз): то може відбутися параліч, наприклад, параліч лицьового нерва (параліч Белла). Крім того відбуваються сенсорні порушення. Зустрічаються рідше менінгіти (менінгіт) або запалення мозку (енцефаліт) з лихоманкою i біль в шиї. Також може постраждати серце, що, зрештою, проявляється у вигляді серцевої аритмії. 3 Фаза захворювання - хронічна стадія Пізніше симптоми можуть проявлятись від декількох місяців до декількох років. Вони стосуються, головним чином суглобів, шкіри і нервової системи. Найчастіше колінні суглоби і біль (артрит Лайма). Симптоми можуть зберігатися або відбуваються ривками. Особливо на руках і ногах іноді відбуваються зміни шкіри, вона стає тоншою і блакитного кольору (акродерматит хронічний атрофічний Herxheimer). Також хронічне запалення головного і спинного мозку (хронічний нейробореліоз) з паралічем є можливим пізнішим проявом хвороби Лайма. Хвороба Лайма в гіршому випадку може розвиватися хронічно і це є найгірше.


Виноски[ред.ред. код]

  1. «Fighting the competition for funds to fight Lyme disease». The New York Times. 1990-03-25. Процитовано 2006-11-19. 
  2. Sternbach G, Dibble C Willy Burgdorfer: Lyme disease. // J Emerg Med, 14 (5) С. 631-4. — PMID 8933327.


Чумний лікар Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.