Партизанський рух у Росії та Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Партизанський рух у Росії та Білорусі — партизанський рух, який з'явився у Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Заявляється, що рух діє проти режимів В. В. Путіна в Росії та О. Г. Лукашенка в Білорусі, а також проти їх збройних сил і проти цивільних прихильників цієї влади з метою перешкодити війні в Україні[1].

Напади на будівлі органів влади та посібників влади[ред. | ред. код]

До 7 березня 2022 року зафіксовано випадки підпалів відділень поліції у Смоленську та Красноярську[2].

Підпали військоматів, які почалися після повномасштабного вторгнення не були єдиною скоординованою кампанією: за ними стояли різні люди: від лівих анархістів до ультраправих груп. Іноді це були одинаки, які не асоціюють себе з жодними рухами[3][4]. Після оголошення мобілізації стало відомо про нові підпали.

21 листопада 2022 року у центрі Грозного 19-річний повстанець-джихадист вбив інспектора ДПС але незабаром сам був застрелений неподалік місця події. За офіційною версією, силовика вбили нібито під час намазу, а нападника застрелили при спробі втечі. Після цього у Чечні почалися масові затримання, а родичів бойовика викрали силовики[5].

24 лютого 2023 року колишній офіцер-підводник, петербуржець Тигран Хачикян, у районі Гостинного двору включив пісню «Вставай, страна огромная!», після чого кілька разів вистрілив у прапорщика Росгвардії[6]. За даними слідства, Хачікян поділяє погляди ультралівої забороненої організації «Артпідготовка»[7].

Партизанський рух «Чорний міст» узяв на себе відповідальність за пожежу в будівлі прикордонного управління ФСБ в місті Ростов-на-Дону, що трапилася 16 березня 2023 року. У самій ФСБ заявили, що вибух стався в гаражі прикордонної служби через загоряння паливно-мастильних матеріалів[8].

3 квітня 2023 року в Інгушетії було введено режим КТО через напади групи ісламістських повстанців[ru] із 6 осіб на співробітників поліції[9]. Внаслідок зіткнень загинули 5 людей: троє російських солдатів і двоє джихадистів, 11 російських солдатів було поранено і двоє повстанців було взято в полон[10].

2 березня 2024 року у місті Карабулак російські силовики намагалися затримати[ru] групу з шести партизанів-джихадистів у квартирі багатоповерхівки. У відповідь вони відкрили вогонь. Партизани протягом 16 годин чинили збройний опір бійцям спецпідрозділу російської ФСБ. Лише опівдні 3 березня, стрілянина затихла. Російська влада повідомила про ліквідацію всіх шести повстанців. Жоден із них не склав зброю і не здався. Про втрати серед силовиків не повідомляється[11].

22 квітня 2024 р. повстанці-ісламісти напали на поліцейський патруль у місті Карачаєвськ, вбивши двох поліцейських і поранивши третього, а також затрофеївши у них табельну зброю (пістолет та гвинтівку) та трохи боєприпасів[12].

28 квітня 2024 р. ймовірно, партизани-ісламісти напали на пост російської поліції в селі Мара-Аяги Карачаєво-Черкеської Республіки, внаслідок чого було вбито 2 співробітників поліції та поранено як мінімум 4. Усіх нападників нібито було вбито під час нападу[13].

Диверсії проти російської військової техніки[ред. | ред. код]

26 лютого 2023 року на білоруському військовому аеропорту «Мачулищі», який знаходиться за 12 кілометрів від Мінська, сталися два вибухи, внаслідок чого було пошкоджено російський військовий літак ДРЛО А-50. 7 березня президент Білорусії Олександр Лукашенко заявив про затримання «терориста та його посібників», причетних до цієї диверсії. За його словами, цю людину, яка має український і російський паспорт, завербувала Служба безпеки України[14].

Диверсії[ред. | ред. код]

24 вересня 2022 року члени комітету Башкирського опору підірвали офіс «Єдиної Росії» в Салаваті, 3 жовтня вони ж підірвали офіс Комуністичної партії Росії в м. Салават[15].

20 березня 2024 року в Кірові дівчина нібито підпалила адміністративну будівлю в Кірові. За це їй нібито обіцяли 4 мільйона рублів, які так і не виплатили[16][17].

21 березня в Воронежі чоловік намагався підпалити будівлю СУ СК РФ. але був затриманий силовиками.[18]

25 березня у Новосибірську невідомі намагалися підпалити два магазини для військовослужбовців. Постраждалих немає. Про це повідомив начальник ГУ МНС у регіоні Віктор Орлов.[19][20]

26 березня у Приморському краї евакуювали людей із відділення Сбербанку через вибухонебезпечний пристрій[21].

3 квітня в східній частині Санкт-Петербурга стався вибух. Невідомі піддірвали 2 трансформатора 1 з яких не належить відновленню. без електроенергії лишились 12 тисяч чоловік[22].

Рейкова війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Рейкова війна в Білорусі під час російсько-української війни

Рейкова війна активно розгорнулася в Білорусі та Росії ще в лютому 2022 року. У трьох білоруських областях було знищено сигнальне обладнання, а залізничні колії було заблоковано. Внаслідок цих операцій було порушено роботу кількох відділень білоруської залізниці.

Про диверсії на залізницях, які могли б утруднити рух потягів із озброєнням, заговорили майже з самого початку російського вторгнення в Україну. З'явилося чимало каналів, які публікували інструкції для партизанів і брали на себе відповідальність за акти саботажу, але про затримання диверсантів силовики почали звітувати лише до осені 2022 року[23].

У Росії про свою диверсійну діяльність на залізничній інфраструктурі заявили рухи «Бойова організація анархо-комуністів» (БОАК) та «Зупини вагони». За даними The Insider, з березня по червень 2022 року в Росії зійшли з рейок 63 товарні поїзди, що майже в півтора рази більше, ніж за той же період минулого року. При цьому географія катастроф вагонів перемістилася на захід, а частина поїздів потрапила в аварії поряд з військовими частинами. За версією РЗ та перевіряючих органів, половина аварій пов'язана з поганим станом залізничних колій[24].

Представники «БОАК» взяли відповідальність не лише за розбір рейок та залізничної диверсії в підмосковному Сергієвому Посаді та під Киржачем Владимирської області, але й за підпали вишок стільникового зв'язку (наприклад, у селі Біломістне у Бєлгородській області) і навіть за підпали машин людей, які підтримують дії російського керівництва. За визнанням самих анархістів, їхня діяльність багато в чому була натхненна дією білоруських партизанів, які ефективно протистояли російському вторгненню через територію Білорусі на початку Великої війни[25].

25 лютого 2024 року помилований ув'язнений зі «Шторму Z» підпалив у Брянській області релейну шафу, за це йому нібито обіцяли 40 тисяч рублів.[26][27]разом з ним був заарештований 16 річний підліток, який також був " на завданні"[28].

4 березня був підірваний міст У Самарській області на перегоні Зірка-Чапаєвськ стався вибух опори залізничного мосту яким прокладено логістичний шлях доставки боєприпасів та озброєння із заводу «Промсинтез» стратегічного підприємства АТ «ПОЛІМЕР». Підприємство входить до інтегрованої структури АТ «НВК «Техмаш» державної корпорації «Ростех». А вже 5 березня в Самарській області на перегоні Хімзаводсько-Жигулівське море було виявлено невідомий пристрій.[29][30]

7 березня "Атеш" підпалили релейний шкаф у московській області[31].

21 березня зійшли з рейок 10 вагонів із вугіллям та три цистерни з дизельним паливом на перегоні Гиршелун — Хушенга в Забайкальському краї. Читинською транспортною прокуратурою організовано перевірку за фактом сходження вагонів[32].

2 квітня в підмосков'ї з рельсів зійшли 11 вагонів торгового поїзда[33].

В квітні російський партизанський рух "Альгіз" відзвітував про те, що один з їхніх партизанів спали релейний шкаф у Смоленській області[34] та пообіцяв що подібні акції будуть більш масованими у майбутньому[35].

Ліквідація посібників російської та білоруської влади[ред. | ред. код]

Владлен Татарський[ред. | ред. код]

2 квітня 2023 року у кафе «Стрит Бар» у Санкт-Петербурзі, де відбувався творчий вечір військового кореспондента Владлена Татарського, стався вибух. Загинув лише Татарський; постраждали ще 25 осіб; 19 із них госпіталізовано[36][37][38]. Вважається, що вибухова речовина була захована в статуетку, яку подарували Татарському; є також версія про те, що вибуховий пристрій заклали до заходу[39]

Ілля Кива[ред. | ред. код]

Колишній народний депутат України 9-го скликання від забороненої проросійської політичної партії ОПЗЖ Ілля Кива розстріляний невідомими 6 грудня 2023 року поблизу готелю «Величъ Country Club» у селі Супонєво Одінцовського району Московської області. 11 грудня 2023 року українські ЗМІ з посиланням на СБУ оприлюднило відео та фото з місця ліквідації Киви[40][41].

Протидія влади[ред. | ред. код]

27 квітня влада Білорусі схвалила поправки до Кримінального кодексу, які передбачають можливість застосування смертної кари «за замах на вчинення актів тероризму».

Влада Росії була змушена посилити заходи безпеки на залізницях. ФСБ неодноразово звітувала про затримання «терористів», нібито причетних до диверсій на залізниці[42].

"Медиазона" вивчила всі доступні повідомлення про подібні справи і з'ясувала, що часто вони будуються за однією схемою: групу молодих людей затримують за підпал релейної шафи, здійснити яку за гроші попросив невідомий у телеграмі. З початку осені 2022 по квітень 2023 силовики повідомили про затримання не менше 66 осіб у справах про диверсії на залізницях більш ніж в 21 регіоні Росії. Майже всі затримані — школярі чи студенти за віком. Третина з них взагалі неповнолітні, решті менше 25 років (старше лише кілька осіб)[23].

6 березня співробітники ФСБ застрелили Миколу Алєксєєва який звинувачувався у підготовці вибуху в Олонцеві. В 17:00 Алєксєєв приїхав в район села Тукса, щоб забрати з тайника вибухівку. Там його убили ФСБ-шники при спробі збройного спротиву[43][44][45]

3 квітня в Уфі силовики затримали підлітків які нібито намагалися вчинити диверсію на об'єкти зв'язку[46].

Список відомих партизанських підроздів та підпільних організацій[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Коктейли Молотова и рельсовая война — стратегия новой российской оппозиции. Роман Попков поговорил с «партизанами» об их методах борьбы. БелСат (рос.). 12-08-2022. Архів оригіналу за 26 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
  2. ↑ Полицейских предупредили о возможных поджогах: уже пострадал военкомат [Police were warned about possible arson: military registration and enlistment offices already hit]. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  3. ↑ «Изображал флейту, пел — охранники его били». Кто такой Илья Фарбер — бывший сельский учитель, арестованный за поджог военкомата. Медиазона (рос.). Архів оригіналу за 7 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  4. ↑ «Сплошное белое пятно»: кто поджигает военкоматы в России. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  5. ↑ Коллективная ответственность в Чечне Кадырова: как наказывают родственников боевиков
  6. ↑ Офицер-подводник, расстрелявший омоновца: «Я ему сказал, чтобы он убегал» // Фонтанка.ру. — 2023. — 25 лютого.
  7. ↑ Выяснилось, что Хачикян, стрелявший в сотрудника ОМОН, разделяет взгляды экстремистской группы «Артподготовка»* // Петербургский дневник. — 2023. — 25 лютого.
  8. ↑ Ответственность за пожар в здании ФСБ в Ростове-на-Дону взяло на себя движение «Чёрный мост». Оно само называет себя «несуществующей структурой». Meduza (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  9. ↑ Малыхин В., Черкасов А. В. Северный Кавказ: взгляд правозащитников. Весна — лето 2023 гг. // Центр защиты прав человека «Мемориал»: Бюллетень. — 2023.
  10. ↑ Режим КТО в Ингушетии: с кем ведёт бой ФСБ, что известно о жертвах.
  11. ↑ В Ингушетии в городе Карабулак произошла перестрелка
  12. ↑ 2 Police Officers Killed in Armed Attack in Russia’s North Caucasus. The Moscow Times. 22 квітня 2024.
  13. ↑ Two died, four were in hospital: what is known about the attack on police in Karachay-Cherkessia. 72RU. 29 April 2024.
  14. ↑ Лукашенко заявил о задержании причастных к попытке диверсии в Мачулищах. Новые Известия. 7 березня 2023. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023.
  15. ↑ [https://euromaidanpress.com/2022/10/19/bashkirs-launch-armed-underground-movement-against-russias-war-and-for-national-independence/ Bashkirs launch armed underground movement against Russia’s war and for national independence. 19/10/2022.]
  16. ↑ Baza. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  17. ↑ В Кирове девушка бросила «коктейль Молотова» в здание правительства
  18. ↑ Мой и твой Воронеж. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  19. ↑ В Новосибирске неизвестные пытались поджечь два магазина для военнослужащих. TACC. Процитовано 13 квітня 2024.
  20. ↑ В Новосибирске неизвестные пытались поджечь два магазина для военных. Коммерсантъ (рос.). 25 березня 2024. Процитовано 13 квітня 2024.
  21. ↑ RusNews ⭕️. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  22. ↑ Baza. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  23. ↑ а б Шкаф в огне. По делам о диверсиях на железных дорогах в России задержали уже больше 65 человек, каждый третий — несовершеннолетний. Медиазона (рос.). Архів оригіналу за 18 квітня 2023. Процитовано 18 квітня 2023.
  24. ↑ На РЖД сходят с рельсов вагоны – почему?. www.rzd-partner.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  25. ↑ Russia: Train saboteurs attempt to prevent transfer of military equipment to Ukraine. France 24 (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
  26. ↑ ASTRA. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  27. ↑ Baza. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  28. ↑ Россия: в Брянской области арестовали экс-заключенного участника войны в Украине из-за поджога релейного шкафа. Крым.Реалии (рос.). 5 березня 2024. Процитовано 13 квітня 2024.
  29. ↑ ASTRA. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  30. ↑ Svodka Material. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  31. ↑ АТЕШ. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  32. ↑ https://ulanude.bezformata.com/listnews/vagonov-na-peregone-girshelun-hushenga/129280346/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  33. ↑ NEXTA Live. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  34. ↑ РПД Альгиз. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  35. ↑ РПД Альгиз. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  36. ↑ Baza. Telegram. Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  37. ↑ Baza. Telegram. Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  38. ↑ ASTRA. Telegram. Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  39. ↑ Baza. Telegram. Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  40. ↑ З’явилися кадри з місця ліквідації Киви. Українська правда (укр.). Процитовано 11 грудня 2023.
  41. ↑ ЗМІ показали нове відео з місця ліквідації Киви. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 11 грудня 2023.
  42. ↑ ФСБ отчиталась о задержании трёх человек, подозреваемых в причастности к терактам на железной дороге в Свердловской области. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2023. Процитовано 1 лютого 2023.
  43. ↑ Утро Февраля. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  44. ↑ Baza. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  45. ↑ ОВД-Инфо. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
  46. ↑ TATNEWS. Telegram. Процитовано 13 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Партизанський_рух_у_Росії_та_Білорусі&oldid=42418358