Референдум про статус Криму 2014

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Урна для голосування на референдумі

Референдум про статус Криму — нелегітимний[1][2][3] референдум про статус Автономної Республіки Крим[4], який відбувся 16 березня 2014[5][6]. Був призначений 27 лютого Верховною Радою Криму; спочатку був запланований на 25 травня, згодом дату проведення перенесли на 30 березня[7], а потім — на 16 березня. На референдумі було поставлено два питання: про відновлення конституції Криму 1992 року і про входження Криму до складу Росії. ООН, СНД, ЄС та ОБСЄ своїх офіційних спостерігачів не надсилали.[8][9][10][11]

Референдум був проведений за допомогою російських військ[12].

За оголошеними організаторами результатами референдуму, за приєднання до Росії у Криму (крім Севастополя) проголосувало 96,77% учасників голосування[13], у Севастополі — 95,6%. На сайті ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини(рос.) на короткий час з'явилася інформація, що у референдумі брало участь не більше 30%, з яких близько 50% висловилося за приєднання до Російської Федерації.[14][15], дані про 30-40 процентну явку оприлюднив і Меджліс кримськотатарського народу[16]

У Севастополі проходив окремий референдум, оскільки формально місто не входить до Автономної Республіки Крим.

Оголошення референдуму[ред.ред. код]

Докладніше: Кримська криза

27 лютого 2014 Верховна Рада Криму за підтримки проросійського мітингу зібралася на позачергове засідання в захопленій озброєними людьми будівлі. На цьому засіданні було поставлене питання про призначення референдуму на 25 травня 2014 року, запитанням якого мало стати таке: «Автономна Республіка Крим має державну самостійність та входить до складу України на основі договорів і угод». За офіційними даними, за призначення референдуму проголосував 61 депутат із 64, присутніх на засіданні[17]. Натомість існують свідчення окремих депутатів про те, що реально голосували 40-41 депутатів, тоді як голоси інших були сфальсифіковані шляхом використання карток-дублікатів[18]

Пізніше, референдум було перенесено спочатку на 30 березня[19], а потім — на 16 березня[20]. Головою комісії з проведення референдуму був призначений Михайло Малишев[21].

Питання[ред.ред. код]

Зразок бюлетеня

За першим проектом референдуму ставилися питання:

  • «Автономна Республіка Крим має державну самостійність та входить до складу України на основі договорів і угод» (так чи ні).

6 березня стало відомо, що на референдум будуть винесені два питання[22]:

  • Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?
  • Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?[23]

Заступник голови ЦВК Андрій Магера зазначив, що питання щодо повернення до Конституції АРК 1992 року є некоректним, оскільки кримська Конституція 1992 року існувала у двох редакціях: травневій та вересневій[24].

Результати соціологічних опитувань[ред.ред. код]

За опитуваннями, проведеними компанією International Republican Institute (IRI) у листопаді 2011 і травні 2013, за приєднання півострова до складу Росії виступало 23-33% мешканців Криму, 49-53% виступали за збереження статусу автономії у складі України[25].

За даними соцопитування, проведеного з 8 до 18 лютого 2014 Київським міжнародним інститутом соціології, 41% жителів Криму бажали входження автономії до складу Росії (2013 — 35,9%)[26].

За результатами соціологічного дослідження «Суспільно-політичні, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в АР Крим: стан, проблеми, шляхи вирішення», проведеного у 2008 Центром Разумкова спільно з Інститутом Європи Університету Базеля, сепаратистські настрої мали 32,4% жителів АР Крим[27][28].

Перебіг голосування[ред.ред. код]

Голосування тривало з 8 до 20 години 16 березня на 1205 виборчих дільницях в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь[29]. На території Бахчисарайського району у місцях проживання кримських татар виборчі дільниці не було створені, оскільки не знайшлося добровольців для роботи у виборчих комісіях[30].
Голосування пройшло без участі міжнародних спостерігачів. ООН не визнав його результати. На референдумі у якості так званих міжнародних спостерігачів були помічені відомі своїми фашистськими, нацистськими і неосталіністськими поглядами особи[31][32]

Явка виборців[ред.ред. код]

За даними організаторів референдуму, станом на 12 годин явка виборців становила 44%, на 15 годин — 64%.[33][34]

Станом на 20 годин явка за даними організаторів референдуму становила 81,4% на території АР Крим та 89,5% у Севастополі[35]. За незалежними оцінками явка склала 32,4%[36]

Динаміка явки за даними організаторів референдуму, %
Територія 12:00[37] 15:00[38] 18:00[39] 20:00[40]
Сімферополь, Залізничний район 44,7 80,2 85,0 86,6
Сімферополь, Київський район 39,3 65,5 76,8 90,0
Сімферополь, Центральний район 41,3 63,6 76,2 88,5
Керч 64,3 75,6 88,2 94,6
Алушта 38,6 67,5 75,8 81,8
Армянськ 43,7 62,3 74,6 87,2
Джанкой 45,5 67,8 84,5 89,8
Євпаторія 43,2 60,1 67,8 84,8
Красноперекопськ 46,6 67,7 80,4 87,5
Саки 40,6 54,5 67,5 73,0
Судак 47,1 64,1 72,4 80,3
Феодосія 51,7 70,5 79,5 89,7
Ялта 40,0 60,8 73,4 86,6
Бахчисарайський район 39,8 55,4 56,7 59,2
Білогірський район 40,8 53,5 59,5 63,8
Джанкойський район 41,0 57,6 67,7 76,5
Кіровський район 36,6 51,1 53,8 57,6
Красногвардійський район 38,4 56,2 66,8 72,2
Красноперекопський район 24,4 58,8 74,0 81,5
Ленінський район 44,4 60,7 72,4 80,3
Нижньогірський район 43,9 59,8 69,8 77,1
Первомайський район 38,2 60,3 63,6 72,8
Сакський район 39,9 63,8 71,2 76,7
Сімферопольський район 41,9 71,0 78,2 85,2
Совєтський район 37,8 53,0 59,9 64,0
Роздольненський район 41,2 61,2 68,4 77,9
Чорноморський район 43,5 59,4 93,7
Загалом 44,27 63,97 73,4 82,71

Порушення[ред.ред. код]

У день референдуму на території АРК було багато білбордів та сіті-лайтів з агітаційними матеріалами, які закликали голосувати за возз'єднання з Росією[41].

У кримському відділенні Комітету виборців України зазначили, що голосування відбувається за застарілими списками виборців[42].

Повідомлялося про можливість голосування особами, яких не було попередньо включено до списків виборців: російська журналістка з сімферопольською пропискою проголосувала на референдумі[43]. Інший експеримент здійснив журналіст телекомпанії ATR, котрий ходив по дільницях з вимогою включити його до списків. У результаті йому було відмовлено лише одного разу і тричі журналіст отримав бюлетень та мав можливість проголосувати[44]. ЗМІ повідомляли про порушення під час голосування у психіатричній лікарні у Ялті, де пацієнтам «допомагали правильно проголосувати»[43].

Підтримали приєднання до Російської Федерації 474 137 осіб з Севастополя, хоча населення міста відповідно до даних міського управління статистики становило на 1 листопада 2013 року 383 499 осіб; тобто за від'єднання Севастополя від України проголосували 123% жителів міста[45]. Однак на брифінгу в Сімферополі, присвяченому явці виборців станом на 20:00 місцевого часу, були озвучені інші дані — в Автономній Республіці Крим (без Севастополя) явка становила 1 250 427 осіб, з урахуванням Севастополя 1 524 563. Деякі блогери і ЗМІ поширили жарт, що у Севастополі явка становила 123% (за даними Управління статистики Севастополя на 1 січня 2014 року в місті всього проживало 385 870 осіб, і через помилкові цифри сумарної явки в Севастополі нібито проголосували 1 724 563-1 250 427 = 474 136 осіб).

Інформація Ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини[ред.ред. код]

На початку травня на вебсторінці Ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини з'явилось повідомлення, що за попередніми оцінками на березневий референдум про статус Автономної Республіки прийшли 30-50% громадян, і лише половина з тих, хто зʼявився на референдум, проголосували за приєднання до Росії[46][47]. Тобто долю українського Криму визначила проросійська меншість: від 15% до 30% населення. Приблизно такі ж дані явки і голосування раніше оприлюднював Меджліс кримськотатарського народу[48]. Після оприлюднення в масмедіа, новину з вебсторінки швидко прибрали, а ще пізніше вона знову з'явилась там з роз'ясненням, що це є неофіційна доповідь члена Ради і голови комісії з міграційної політики та захисту прав людини у сфері міжнаціональних відносин Євгенія Боброва[49].

Результати[ред.ред. код]

За даними єдиного проведеного екзит-полу за «входження Криму до складу РФ як суб'єкта Федерації» проголосувало 93% виборців, за «відновлення конституції Криму 1992 року» — 7%[50].

За офіційними даними, після обробки 50% бюлетенів за «входження Криму до складу РФ як суб'єкта Федерації» проголосувало 95,5% виборців, за «збереження Криму у складі України і відновлення конституції Криму 1992 року» — 3,5%[51].

За підсумковими результатами за «входження Криму до складу РФ як суб'єкта Федерації» проголосувало 96,77% виборців, за «збереження Криму у складі України і відновлення конституції Криму 1992 року» — 2,51%, недійсних бюлетенів — 0,73%[52].

Результати голосування в Автономній Республіці Крим[53]
Питання Кількість голосів Відсотки
Yes check.svg Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації? 1 233 002 96,77%
Red x.svg Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року й за статус Криму як частини України? 31 997 2,51%
Недійсні бюлетені 9 097 0,72%
Явка виборців 1 274 096 83,10%
Загальна кількість виборців 1 533 208 100,00%
Результати голосування у місті Севастополь[54]
Питання Кількість голосів Відсотки
Yes check.svg Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації? 262 041 95,60%
Red x.svg Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року й за статус Криму як частини України? 9 250 3,37%
Недійсні бюлетені 2 810 1,03%
Явка виборців 274 101 89,50%
Загальна кількість виборців 306 258 100,00%

Питання легітимності[ред.ред. код]

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про всеукраїнський референдум», ратифікаційний референдум про зміну території України може бути проведено за наслідками всеукраїнського референдуму[55].

На момент підготовки і проведення референдуму в Криму, за даними української влади, перебувало біля 30 тисяч російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків[56]. Кримські татари заявляли про спроби залякування їх групою російськомовних людей[57]. Було відключено 5 канал і 1+1[58].

Голова Центральної виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв заявив 16 березня про масові порушення під час проведення референдуму та фальсифікацію його результатів.[59] Зокрема він заявив, що

« У Бахчисарайський район на автобусах завезли «летючих голландців», які, очевидно, роз'їжджатимуть по дільницях і вкидатимуть бюлетені. У голосуванні беруть участь і громадяни Росії. У Білогірському районі на дільницю не допускали журналістів телеканалу АТР. Отже, один скоєний злочин (незаконний референдум) підштовхує до скоєння іншого (фальсифікації результатів) з метою уникнення відповідальності.  »

Позиція української влади[ред.ред. код]

За Конституцією та українськими законами цей референдум є нелегітимним[2][1]. У Центральній виборчій комісії України наголосили, що в українському законодавстві не передбачене проведення «місцевих референдумів».[1]

Юлія Тимошенко зазначила, що проводити референдум під дулами автоматів неможливо, охарактеризувавши це насиллям, а не референдумом[60]. Міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що рішення про референдум щодо статусу Криму і про відставку уряду АР Крим були нелегітимними, оскільки приймалися з грубим порушенням Конституції та законів України[2].

Головне слідче управління Служби безпеки України розпочало розслідування за ознаками частини 3 статті 110 Кримінального кодексу України — зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України[61].

7 березня 2014 виконувач обов'язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ про призупинення рішення кримського парламенту про референдум щодо статусу Криму[62]. У Верховній Раді Криму заявили, що ця заява Турчинова не тягне за собою правових наслідків[63].

14 березня 2014 року Конституційний Суд України розглянув справу за конституційними поданнями виконувача обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 р. № 1702-6/14 та вирішив[64]:

«
  1. Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року № 1702-6/14.
  2. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року № 1702-6/14, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
  3. Припинити діяльність Комісії Автономної Республіки Крим із проведення загальнокримського референдуму, територіальних та дільничних комісій, створених для проведення цього референдуму.
  4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим припинити фінансування заходів щодо проведення референдуму, забезпечити знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів.
 »

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Позиція російської влади[ред.ред. код]

Putin with Vladimir Konstantinov, Sergey Aksyonov and Alexey Chaly 4.jpeg

28 лютого депутат Держдуми Росії Сергій Миронов вніс законопроект про спрощення процедури прийняття нових суб'єктів до складу РФ. За поточним російським законодавством, прийняття нового суб'єкта можливе тільки зі згоди Росії і держави, якій територія належить; причому ініціатива повинна виходити саме від цієї держави. Миронов запропонував процедуру, за якою приєднання регіону до Росії стало можливим за ініціативою цього регіону за зверненням органів влади регіону і результатами місцевого референдуму — без згоди держави, до якої входить регіон. Сергій Миронов підтвердив, що пропозиція була внесена саме для приєднання Криму[65].

Спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко під час візиту до Криму заявила, що верхня палата російського парламенту підтримає входження регіону до складу Росії, якщо відповідне рішення буде підтримане на референдумі[66].

Президент Російської Федерації В. В. Путін в інтерв'ю 4 червня 2014 року заявив, що російські війська, що знаходилися в Криму відповідно до міжнародного договору про наявність там російської військової бази, дійсно допомогли жителям Криму провести референдум про свою незалежність і бажання приєднатися до Російської Федерації[12]. Також він зазначив, що Росія не могла дозволити, щоб «історична російська територія з переважним етнічним російським населенням» пішла у НАТО[67].

Міжнародна реакція[ред.ред. код]

  • Рада безпеки ООН оголосила, що вважає референдум нелегітимним[3].
  • Президент США Барак Обама заявив, що проведення референдуму порушить український суверенітет і міжнародне право[68].
  • На думку канцлера Німеччини Ангели Меркель, референдум «нелегітимний і не сумісний з конституцією України»[68].
  • Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер оголосив, що канадська влада не ви́знає результати референдуму, бо Крим перебуває під «незаконною військовою окупацією»[68].
  • Організація з безпеки і співробітництва в Європі вважає референдум неконституційним, тому відмовилася відправити своїх спостерігачів на нього[69].
  • Венеціанська комісія визнала референдум у Криму нелегітимним, мотивуючи це тим, що можливість проведення такого референдуму не передбачено ні українською, ні кримською конституціями, а також тим, що умови його проведення не відповідають демократичним стандартам.[70]
  • Казахстан заявив, що кримський референдум був «вільним волевиявленням народу» та «з розумінням поставився» до подального фактичного включення Криму до складу РФ.[71]
  • Президент Вірменії констатував, що кримський референдум — зразок реалізації права народів на самовизначення.[72]
  • В пункті 15 Резолюції від 1 липня 2014 року Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі проголосила, що даний референдум є «нелегітимним і незаконним актом, результати якого не мають жодної юридичної сили»[73].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в ЦВК наголошує, що місцевий референдум в Криму неможливий
  2. а б в Мінюст дав оцінку рішенням про референдуми у Криму та Донецьку: нелегітимні — Українська правда (2 березня 2014)
  3. а б Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму
  4. Крымский парламент принял решение о вхождении автономии в состав РФ и назначил на 16 марта референдум по этому вопросу
  5. Українська правда: Маріонеткова Рада Криму призначила референдум про входження в РФ на 16 березня
  6. Референдум о статусе Крыма назначен на 16 марта — РИА Новости (6 березня 2014)
  7. Референдум про статус Криму перенесли на 30 березня — Українська правда (1 березня 2014)
  8. [http://horoscope.tsn.ua/politika/u-radi-bezpeki-oon-hochut-vidpraviti-sposterigachiv-v-ukrayinu-337526.html У Раді безпеки ООН хочуть відправити спостерігачів в Україну Більше читайте тут: http://horoscope.tsn.ua/politika/u-radi-bezpeki-oon-hochut-vidpraviti-sposterigachiv-v-ukrayinu-337526.html // ТСН]
  9. Білорусь і Казахстан відмовились послати спостерігачів на кримський референдум // UAport
  10. На незаконному референдумі в Криму немає жодних спостерігачів ЄС // Укрінформ
  11. ОБСЄ не відправлятиме спостерігачів на кримський референдум // iPress
  12. а б Интервью Владимира Путина радио «Европа-1» и телеканалу TF1 // Сайт Президента России(рос.)
  13. Результаты общекрымского референдума (рос.)
  14. Під час псевдореферендуму в Криму насправді лише 15% громадян хотіли приєднання до РФ // Уніан
  15. Putin's Human Rights Council Accidentally Posts Real Crimean Election Results; Only 15% Voted For Annexation // Forbes
  16. [http://www.ukrinform.ua/ukr/news/yavka_vibortsiv_na_psevdoreferendumi_v_krimu_bula_maksimum_30_40_vidsotkiv___medglis_1918585 Явка виборців на псевдореферендумі в Криму була максимум 30-40 відсотків — Меджліс // Укрінформ]
  17. Депутати ВР Криму призначили референдум щодо статусу автономії
  18. Константинов сфальсифікував рішення парламенту Криму про референдум — ЗМІ
  19. Аксьонов вирішив пришвидшити референдум у Криму і призначив його на 30 березня
  20. Рада Криму під охороною російських «багнетів» призначила референдум на 16 березня
  21. Крымский референдум будет проходить под контролем наблюдателей (рос.)
  22. Маріонеткова Рада Криму призначила референдум на 16 березня — Українська правда (6 березня 2014)
  23. Парламент Криму ухвалив постанову "Про проведення загальнокримського референдуму"
  24. «У кримських бюлетенях не вказано, за який варіант Конституції АРК 1992 р. голосують виборці, - Магера». РБК Україна. 13 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  25. Public Opinion Survey Residents of the Autonomous Republic of Crimea May 16 — 30, 2013
  26. Динаміка ставлення населення України до Росії та населення Росії до України, яких відносин з Росією хотіли б українці
  27. З2% жителів Криму схильні до сепаратизму — Центр Разумкова (19 грудня 2008)
  28. Суспільно-політичні, національні та міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим: Стан, проблеми, шляхи вирішення
  29. «В АРК стверджують, що всі дільниці відкрилися, тільки в деяких "поломки"». Українська правда. 16 березня 2014. Процитовано 16 березня 2014. 
  30. ««Референдум» у кримськотатарських масивах у Бахчисараї зірваний – Умеров». Радіо Свобода. 16 березня 2014. Процитовано 16 березня 2014. 
  31. На дільницях у Криму за виборцями спостерігали фашисти, нацисти і неосталіністи
  32. The Crimean referendum's neo-Nazi observers(англ.)
  33. http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/16/7019007/
  34. Явка на кримському референдумі становить 44,27%
  35. Явка в Севастополе на референдуме составила 89,5%, в Автономной Республике Крым — 81,36%
  36. Джемілєв розповів Раді безпеки ООН про брехню та цинізм влади Росії
  37. Явка избирателей на общекрымском референдуме составила 44,27% на 12.00
  38. Явка на референдуме в Крыму на 15.00 составила 64%
  39. Явка на референдуме в Крыму на 18.00 составила 73,4%
  40. Самая высокая явка на референдуме в Крыму отмечена в городе-герое Керчи
  41. «В Криму під час «референдуму» триває масова агітація «за Росію»». Радіо Свобода. 16 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  42. «У Комітеті виборців говорять про порушення на референдумі». BBC Україна. 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  43. а б «"Мертві душі", маніпуляції в психлікарні, перешкоди для журналістів: перелік порушень на Кримському референдумі». Gazeta.ua. 16 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  44. «Тотальна фальсифікація незаконного референдуму: журналіст зміг проголосувати одразу на трьох дільницях». Факти ICTV. 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  45. «За злиття з Росією проголосувало 123% севастопольців». Українська правда. 17 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014. 
  46. Під час псевдореферендуму в Криму насправді лише 15% громадян хотіли приєднання до Росії
  47. Судьбу Крыма определили 15% жителей — совет при президенте России
  48. Явка виборців на псевдореферендумі в Криму була максимум 30-40 відсотків — Меджліс
  49. Проблемы жителей Крыма(рос.)
  50. Екзит-пол нарахував 93% кримчан за приєднання до РФ
  51. После подсчета половины голосов: за воссоединение с Россией проголосовало 95,5% крымчан
  52. По итоговым данным, за воссоединение с РФ проголосовали 96,77% принявших участие в референдуме жителей Крыма — Малышев
  53. На загальнокримському референдумі 16 березня 2014 року за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта РФ проголосували 96,77% кримчан
  54. На сессии городского Совета утверждены результаты общекрымского референдума 16 марта 2014 года(рос.)
  55. Закон України «Про всеукраїнський референдум»
  56. У Криму зосереджено до 30 тисяч російських військових ZN.UA, 7 берзня 2014.
  57. Кримських татар намагаються залякати Радіо Свобода, 7 березня 2014.
  58. У Криму відключили 5-ий канал і «1+1» Українська правда, 6 березня 2014.
  59. Голова Центрвиборчкому Курултаю: «референдум» фальсифікований Радіо свобода, 16 березня 2014 р.
  60. Укрінформ: Тимошенко: Референдум про статус Криму під дулами автоматів є нелегітимним
  61. СБУ порушила справу за незаконне «приєднання» Криму до Росії
  62. Турчинов офіційно зупинив «референдум» Криму. КС уже взявся за подання
  63. У Раді Криму назвали «нікчемною» заяву Турчинова
  64. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційними поданнями виконувача обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» (справа про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим) (Справа № 1-13/2014) від 14 березня 2014 року № 2-рп/2014
  65. Углубление фарватера: Сможет ли Крым отделиться от Украины (рос.)
  66. Матвиенко: Совфед готов поддержать решение Крыма о вхождении в РФ (рос.)
  67. Интервью Владимира Путина радио «Европа-1» и телеканалу TF1 // Сайт Президента России(рос.)
  68. а б в Harper, world leaders reject proposed Crimean referendum (англ.)
  69. Спостерігачі ОБСЄ не поїдуть на референдум у Крим
  70. Венеціанська комісія визнала «референдум» у Криму нелегітимним
  71. Казахстан признал референдум и поддержал аннексию Крыма
  72. [Армения признала референдум в Крыму http://lb.ua/news/2014/03/20/260077_armeniya_priznala_referendum_krimu.html ]
  73. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок OSCE не вказаний текст

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]