Пацюк чорний

Пацюк чорний (Rattus rattus) — один з видів гризунів роду пацюків, або щурів (Rattus). Вид відомий також як «чорний щур», «азійський чорний щур», «корабельний пацюк» або просто «пацюк».

Нерідко «чорним пацюком» називають меланістів пацюка мандрівного (Rattus norvegicus). Від останнього пацюк чорний відрізняється не так забарвленням (часто не відмінне), як пропорціями тіла: у нього довгі вуха (притиснуті до щоки прикривають очі) та довгий хвіст (довший за тіло), натомість лапка відносно коротка.

Цей вид гризунів — давній активний учасник людської історії, який від часів своїх надуспішних середньовічних чумних інвазій дожився до сучасного статусу раритетності на більшій частині Європи.

Вид походить з тропічних районів Азії, проте розповсюдився Близьким Сходом та Європою (до VI ст.), а пізніше — усім світом. Зараз найпоширеніший в теплих районах Землі, в холодніших переважно витіснений сірим пацюком (Rattus norvegicus).

В Україні зберігся тільки у двох районах — у ялівцевих лісах південнобережжя Криму та у глухих куточках Полісся, де в зимовий час стає синантропом, проте влітку виселяється у природу.

Література

• Загороднюк I. Природна історія пацюка чорного (Rattus rattus) в Україні // Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини / Під ред. В. Костюшина. — Київ, 1996. — С. 228–231.