Переґрін Тук

Переґрін Тук (Піпін) — персонаж трилогії Толкіна «Володар Перстенів».

Народився: 2990 рік Третьої епохи. Помер: 70 рік Четвертої епохи. Титули: тейн Шира, лицар Ґондора, сквайр Денетора.

Син Паладіна Тука Другого, який був таном Ширу. А тому у 13 році Четвертої епохи після його смерті Переґрін Тук успадкував цей титул.

Кращий друг — Меріадок Брендібак, його двоюрідний брат.

Разом з Меріадоком, Семом та Фродо вирушив до Рівендолу у 3018 році Третьої епохи. Під час подорожі потрапляв у пригоди у Пралісі та на Могильниках.

У Рівендолі увійшов до Братства Персня. Це було не так легко, бо він був наймолодшим (навіть не досяг гобітського повноліття у 33 роки). Елронд Напівельф, володар Рівендолу, був категорично проти його включення, та Піпіна підтримав Ґандалф.

В одному із залів Морії на Піпіна щось найшло і він кинув камінь у колодязь. Це призвело до того, що через деякий час на Братство напали орки, а згодом і Балроґ, що прокинувся. Ґандалф та Балроґ упали в Морійську прірву, а решта Братства вийшло з Морії та попрямувало до Лотлорієну.

А в цей час на Братство йшло полювання. Урук-хаї отримали від Сарумана наказ, що гобітів треба брати живцем. Біля Амон-Гену Боромир, захищаючи Переґріна та Меріадока, загинув, а їх полонили. По їхніх слідах вирушили Араґорн, Ґімлі та Леґолас. Піпін кинув брошку від ельфійського плаща, отриману в Лотлорієні, щоб вони змогли знайти слід.

Проте в банді урук-хаїв були уруки з Мордора та ґобліни Морії. Виникла суперечка: частина вважала, що полонених треба вести до Сарумана, частина — що до Саурона, а деякі вважали, що їх просто потрібно з'їсти. А тут рогірими, територіями яких прямували до Ізенґарду, напали на цю банду, і гобітам вдалося втекти. Вони потрапили до Чарівного Лісу, де гулялиенти. Зуміли знайти спільну мову з Деревобородом (варіант уркаїнського перекладу Древленом), він дав їм притулок і до того ж, напоїв чарівним ентійським напоєм, завдяки чому Меріадок та Переґрін стали найвищими гобітами за всю історію .

Гобіти розповіли ентам про зраду Сарумана. А оскільки ті ненавиділи орків, ще й Саруман почав вирубувати дерева, енти на чолі з Деревобродом зруйнували Ізенґард. Там вони зустрілися з Ґандалфом, Араґорном, Ґімлі, Леґолом.

Гріма Язик Хробака кинув палантиром у Ґандальфа та Сарумана, коли ті вели бесіду. Піпін підібрав його, та Ґандалф забрав його собі. Потім Переґріну забажалося глянути у палантир, він викрав чарівну кулю у Ґандалфа, коли той спав. Він мав страшне зіткнення з самим Сауроном. Та Ґандалф не довго мав образу на Піпіна, бо зрозумів, що сам би міг опинится на його місці, що було б дуже небезпечно. Він узяв Переґріна з собою до Мінас Тіріта, де гобіт склав присягу на вірність наміснику Ґондора Денетору Другому. Затоваришував з ґондорським гвардійцем Береґондом.

У битві на полях Пеленнора Піпін майже не брав участі, бо рятував Фарамира від спалення його батьком Денетором.

Вирушив у складі Армії Заходу до Чорної Брами. Там брав участь у перемовах з Голосом Саурона. Бився поруч з Береґондом, убив тролля, що намагався перегризти гвардійцю горло.

Був присутній на коронуванні Араґорна. Той надав йому титул лицаря та безстрокову відпустку.

Брав участі у поваленні влади Сарумана та останній битві в історії Шира.

У 6 році Четвертої епохи одружився на Diamond of Long Clee. У них був один син — Фарамир, який одружився на доньці Сема.

З 13 по 63 рік був таном Шира. Потім переїхав до Ґондора, де разом з Меріадоком доживав свій вік. Померли вони у 70 році (за деякими відомостями — в один день), та були разом поховані.

У Четверту епоху підтримував зв'язки між Широм та Об'єднаним королівством.