Перфекціонізм (психологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У психології перфекціонізм — це віра у те, що ідеал може і мусить бути досягнутим. У патологічній формі являє собою неприйняття всього неідеального та загалом вважається нездоровим. Проявляється як бажання робити усе лише найкращим чином.
Прояви патологічного перфекціонізму:
- зволікання — особистість відкладає завершення задачі через страх зробити це недостатньо добре;
- уникнення ризику — страх та уникнення нової діяльності, через невпевненість у тому, що її можна буде здійснити на належному рівні;
- зосередження на другорядній роботі — трата часу на те, що на думку індивіда він робить ідеально.
Засоби боротьби:
- встановити прийнятні норми роботи
- працювати не недбало, однак і без перенавантаження
- встановити чіткий пріоритет виконання задач
- спочатку робити першочергові справи, потім другорядні
- встановити обмеження по часу
- щоб уникнути непомірних витрат часу, слід обмежувати час виконання навіть найменших задач
Джерела [ред.]
- Мэриан Томас «Психология успеха. Как добиться личного и профессионального успеха исключительно с помощью позитивного взгляда на жизнь»
