Заздрість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Заздрість - самолюбне і недружелюбне невдоволення тим, чим інша людина насолоджується, в м’якому значенні тяга за добром, котре має інший. Заздрість — один з семи смертельних гріхів. Йоан Дамаскин так само описує заздрість як незадоволення добром іншого.

Тома Аквінський визначив заздрість як «смуток через добро іншого». Він теж зазначає, що ми не заздримо людям, далеким від нас місцем, в часі, чи статусі, але лише тим, хто близько нас і кого ми сподіваємося перевершити чи суперничати з ним. Люди найбільш схильні до заздрості є з одного боку амбіційними, а з іншого — боягузи, що роблять кротячі горби і думають про себе, що вони кращі в будь-якому добрі в стосунку до інших. Бути обуреним через те, що ми думаємо, що людина не варта такого матеріального добра, через те, що це добро перевершує наше власне, є заздрістю і завжди хибним. Любов доброчинства радіє добром наших ближніх, а заздрість є пригніченою.

Заздрість не те саме, що амбіція чи натхнення мати чи досягти добро, котре має інша людина. Таке натхнення може бути добрим, будь-це духовне добро (стосунок до Бога), психологічне добро (стосунок до себе чи інших), чи навіть матеріальне добро (стосунок до речей у світі), хоча останнє легко переходить в жадібність. Це не заздрість — брати приклад від інших людей.

Заздрість з іншого боку споглядає та говорить «Я хочу, щоби ти був нижче мене». Заздрість за суттю є конкуренційна. Заздрість спричиняє лише біль та смуток. Заздрість забирає радість, оскільки вона протилежна вдячності. Іншою причиною, що робить заздрість смертельним гріхом, є те що вона провадить до найгіршого гріха з усіх — ненависті, відсутності любові. Гнів теж провадить до ненависті, але дорога від заздрості коротша і більш пряма. Заздрість ненавидить іншого за те, що він має щось добре. Заздрість є теж шляхом, що провадить від гордості, найбільшого гріха, до ненависті, найнижчого гріха, як Святий Григорій Великий сказав в Моралії (XXXI 45) «Духовні пороки є так близько споріднені один до одного, що один повстає від інших» подібно раку.

Заздрість плаче через тих, хто радіє, і радіє через тих, хто плаче.

Любов чогось, що не може бути поділене чи бути одночасно у володінні спричиняє заздрість; але ніхто не заздрить знання іншого, оскільки воно може бути спільним, хіба що люди можуть заздрити блискучій вченості.

Джон Ролз зазначає: «Головним психологічним джерелом схильності до заздрості є відсутність впевненості в власній значимості, поєднане з почуттям безсилля».

[ред.] Цитати про заздрість

Ті, кому не заздрять, ніколи не є цілком щасливими. - Аесхилос (526 - 456 р до н.е.) Аґамемнон

Всі тирани Сицилії ніколи не видумали гіршої муки, ніж заздрість. - Горацій (65 - 8 н.е.) Листи

Де заздрість і боротьба — там безладдя і кожне зле діло. - Новий Заповіт, Якова ІІІ, 16

Жодна людина не любить бути перевершеною тими, хто того ж рівня - Лівій (59 - 17 н.е.) Аннали

[ред.] Посилання

• Новий Міжнародний Всеосяжний Словник Англійської Мови Вебстера. Енциклопедичне Видання. Міжнародна Друкарня Трайдент, 2003. (англ.)

• Пітер Кріфт. Назад до Чесноти (Оригінал: Peter Kreeft. Back to Virtue). Сан-Франциско: Друкарня Іґнатіус, 1992. (англ.)

• Святий Тома Аквінський. Сума Теології (Summa Theologiae). Повний Переклад Англійською мовою (за редакцією Тімоті МакДермота). Нотр Дам, Індіана: Друкарня Аве Марія, Християнська Класика, 1989, 1999. (англ.)

Смертні гріхи

Обжерливість | Хтивість | Жадібність | Заздрість | Зневіра | Гнів | Гордість