Печеристе тіло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печеристе тіло

Пече́ристе (каверно́зне) ті́ло — це структурна одиниця еректильної тканини пеніса. Ця тканина також включає в себе губчасте тіло. Печеристі тіла забезпечують еректильну функцію. Ерекція необхідна чоловікові для здійснення статевого акту.

Опис[ред.ред. код]

Печеристі тіла при ерекції прощупуються зверху і з боків стовбура статевого члена у вигляді твердих валиків. Губчате тіло залишається м'яким і під час ерекції, інакше б від набухання здавило уретру та перешкодять вільній еякуляції. При статевому збудженні нервові імпульси досягають кінчиків нервів статевого члена і викликають виділення оксиду азоту NO. Оксид азоту викликає розслаблення м'язів печеристих тіл і посилений приплив крові до них. Тіла розбухають, а кровонаповнення збільшує обсяг статевого члена і надає йому твердість. Це дозволяє чоловікові легко здійснити коїтус, необхідний для розмноження, а також для отримання задоволення та сексуального задоволення. Після еякуляції відбувається виділення норадреналіну, і кров швидко відливає від пеніса. Таким чином, після статевого акту ерекція швидко слабшає і зникає, але при статевому збудженні вона досягає максимуму не відразу, а лише при повній готовності ввести пеніс у піхву жінки.

Захворювання[ред.ред. код]

Порушення механізму ерекції, дефекти печеристих тіл (хвороба Пейроні, тобто заміна еректильної тканини рубцевою), або відсутність нервових імпульсів до пеніса (пошкодження іннервуючого пеніс нерва або проблеми на психічному рівні) є причиною еректильної дисфункції. Крім пеніса, печеристі тіла (але в набагато меншому обсязі) є в кліторі жінки.

Посилання[ред.ред. код]