Пйотр Ожґа (теребовлянський староста)
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
| Пйотр Ожґа | |
|---|---|
| Piotr Ożga | |
| Народився | бл. 1570 |
| Помер | 1623 |
| Країна |
Річ ПосполитаКорона Польська .svg){kind=small} |
| Національність | поляк |
| Діяльність | урядник, дипломат, політичний та державний діяч |
| Відомий завдяки | фундатор монастиря в Теребовлі |
| Alma mater | Краківський університет |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | коронний референдар, теребовельський староста, земський львівський суддя |
| Термін | 1615—1623 (теребовельський староста) |
| Попередник | Якуб Претвич |
| Наступник | Якуб Собеський |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Ожги |
| Батько | Балтазар Ожґа |
| Мати | Ельжбета з Семушовських |
| Родичі | Александер Тшебінський |
| У шлюбі з | Ева з Нарайовських |
| Діти | Ян, Пйотр, Катажина |
 варіант гербу Равич | |
Пйотр Ожґа з Осси гербу Равич (пол. Piotr Ożga; бл. 1570 — 20 грудня 1623) — польський шляхтич, урядник, дипломат, політичний та державний діяч Республіці Обох Націй (Речі Посполитолї), дипломат.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився близько 1570 року.[1] Походив з родини із Равської землі, яка у XV ст. осіла в Червоній Русі. Син львівського земського судді Балтазара Ожґи та його дружини Ельжбети з Сємушовських.
1585 року записався навчатися у Краківському університеті. 11 квітня 1595 року став підсудком львівським земським; цього часу включився до політичного життя Львівської землі. 1597 року перший раз був послом від Львівської землі на Сейм у складі послів, вибраних партією двірською і канцелярською (також була партія послів зигвульського старости Станіслава «Диявола» Стадніцкого). 6 липня 1599 року став земським львівським суддею. 1605 року був обраний опозиційною до короля шляхтою послом на Сейм від Львівської землі. У червні 1606 року брав участь на з'їзді в Любліні (на цьому закінчилась його участь у рокоші під проводом Миколая Зебжидовського). Під час битви під Гузовом був серед оточення короля. 7 липня 1607 року Сигізмунд III Ваза призначив йому річну пенсію 2000 злотих з руських земель. У січні 1608 року був маршалком під час з'їзду шляхти Руського воєводства у Львові. У травні 1608 року був на раді Сенату у Кракові, за її дорученням їздив до Замостя на перемовини з М. Зебжидовським. 19 жовтня 1608 року в Кракові король надав йому село Задвір'я у Львівському повіті. Восени 1618 року був призначений головним («великим») послом до нового турецького султана Османа II для укладення перемир'я. Неодноразово перебував в оточенні коронного гетьмана Станіслава Жолкєвського під час перемовин.
1616 року міщани Теребовлі відмовились платити накладені податі на користь замку Теребовлі. Староста призначив нову раду, керівників посадив до тюрми, що загострило ситуацію. Суворий щодо старости вирок в грудні 1616 року комісарського суду в Теребовлі не дуже допоміг владнати стосунки. Асесорський суд по справі був у Варшаві (початок 1617 року). Королівський вирок прийняв сторону старости.
Бібліотека Пйотра Ожґи налічувала 200 великих, 100 менших книг. Володів значними маєтками, з них шхунами перевозив збіжжя до Ґданьська. Мав 2 великі табуни коней, багато золота, східних речей (в заповіті 288 шт.). Фундатор дерев'яного кляштору кармелітів та костелу Внебовзяття Богородиці (збудований 1627 року, Теребовля; віддав їм ґрунт поблизу церкви).
Посади: коронний референдар (невдовзі після вересня 1625 року), теребовельський староста (невдовзі після[2] номінації 15 березня 1613 року[3] з посади земського львівського судді).[2]
Помер 20 грудня 1623 року.[3]
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Ева з Нарайовських[2] гербу Яніна.[4] Діти:
- Ян — писар гродський львівський
- Пйотр[2] — підкоморій львівський, дідич Ліська, Милятина, Новосільця (у Волинському воєводстві)[5]
- Катажина — дружина підсудка земського галицького Миколая Копичиньського.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Piotr Ożga (ID: psb.21372.1).
- ↑ а б в г д Kowalska H. Ożga Piotr z Ossy h. Rawicz (zm. 1623)… — S. 688.
- ↑ а б Przyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 99. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 339. (пол.)
- ↑ Przyboś A. Ożga Piotr z Ossy h. Rawicz (zm. 1671) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979. — T. XXIV/4, zeszyt 103… — S. 690.
Джерела[ред. | ред. код]
- Kowalska H. Ożga Piotr z Ossy h. Rawicz (zm. 1623) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/4, zeszyt 103. — S. 686—688. — ISBN 83-04-00148 całość, ISBN 83-04-00234-5. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Piotr Ożga (ID: psb.21372.1). (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
