Плінт (архітектура)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Плі́нт (через лат. plinthus від грец. πλίνθος — «цегла», «плитка», «брусок», звідси також «плінфа»)[1] — архітектурний термін, що вживається в таких значеннях:
- 1) нижня частина бази у підпори або п'єдесталу у вигляді товстої плити.
- 2) Завершення постаменту квадратною плитою, на якій підноситься скульптура або ваза.
- 3) Горизонтальна тяга, що прикриває стик стіни і підлоги.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
Література[ред. | ред. код]
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
| ||||||||||||||||
