Арка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

А́рка (синоніми — лук, склепіння[1]) (лат. arcus — дуга) — криволінійне перекриття прорізу в стіні або простору між двома опорами (стовпами, колонами, пілонами), що передає на основу не тільки навантаження, а й розпір.

Термін також вживається для будь-якої вигнутої структури, що має форму арки. Арки можуть використовуватися як конструктивний архітектурний елемент, наприклад, над двірним проходом чи брамою, або у якості чисто декоративного елемента.

Механіка арки[ред.ред. код]

Арка в Сент-Луїсі з формою ланцюгової лінії

Арка — криволінійний брус плавного обрису, тримальна будівельна конструкція. На відміну від вертикального тиску балки, тиск арки на опори похилий, через що виникає горизонтальна опорна реакція (розпір). Від склепіння арка відрізняється лише значно меншою шириною. Під вертикальним навантаженням арка працює переважно на стиск і меншою мірою на згин.

Арки бувають безшарнірні, двошарнірні та тришарнірні; якщо опорні кінці арки з'єднати стрижнем (затяжкою, що сприймає горизонтальну реакцію), утворюється арка із затяжкою.

Частини арки мають такі назви: п'ята арки (поперечний переріз біля опори), замок арки (поперечний переріз біля вершини арки), стріла підйому (віддаль центра замка арки від лінії, що з'єднує центри п'ят арки). Відстань між центрами п'ят називається розрахунковою проймою. Із збільшенням стріли підйому зменшується розпір арки. Залежно від внутрішнього обрису арки бувають півциркульні, колові, стрілчасті, кільовидні та ін. Вісь арки добирають так, щоб згинальні моменти були найменші; тоді арка буде найбільш міцною і стійкою.

Міцність арки залежить від її форми. Найпростіші акри мають форму напівкола, однак теоретично найміцнішими є арки з формою параболи або ланцюгової лінії. Параболічні арки запровадив в архітектуру іспанський архітектор Антоніо Гауді. Такі арки передають весь розпір на основу й не потребують додаткових елементів.

Генеза[ред.ред. код]

Арки вперше з'явилися у 2 тисячолітті до Христа в архітектурі Стародавнього Сходу, зокрема Межиріччя, де будівництво цегляних споруд досягло високого рівня, набули широкого поширення в архітектурі Стародавнього Риму. У старовину арка стала символом небесного світу, в епоху Античності ототожнювалась з Зевсом і Юпітером, природним підтвердженням чого вважалася райдуга. Внаслідок утилітарні завдання перекриття простору переростали у проблему створення відповідного художнього образу.

Матеріал[ред.ред. код]

Залежно від розміру пройми, навантаження і призначення арки виконуються з каменя, цегли, залізобетону, металу і дерева.

Кам'яна арка — найдавніша (3000 до н. е.); в 2-й пол. 19 ст. виникла металева арка, в 20 ст. створена і поширилась в будівництві залізобетонна арка, за допомогою якої можна перекривати великі пройми.

Chastyny arky.jpg

Частини арки:

  1. плінтус
  2. імпост
  3. лоб арки
  4. п'ята арки
  5. замковий камінь
  6. архівольт

Типи арок[ред.ред. код]

За формою, що зумовлювалася стильовими вимогами, конструкцією та місцем розташування існували і продовжують вживатися такі види:

  • Арка аравійська — окреслена з одного центра кривою, що складає більше половини кола, внаслідок чого отримує вигляд підкови.
  • Арка багатолопатева — внутрішня поверхня якої складена з кількох менших арочок.
  • Арка ввігнута — перекрита двома дугами, зверненими випуклими боками всередину прорізу.
  • Арка дволопатева — складена з двох малих арок однакових розмірів, імпости і з'єднання яких розташовані на одному рівні (порівн. Арка підвісна).
  • Арка двоцентрова — сформована двома дугами однакового радіус
  • Арка діагональна — розташована у хрестовому склепінні по діагоналі квадрата чи прямокутника, тобто нервюра, яку називають «ожива».
  • Арка еліптична — утворена в перетині частиною еліпса
  • Арка заплічна — влаштована над заглибленням у стіні.
  • Арка зворотна — зі зверненою донизу опуклістю дуги.
  • Арка зубчаста — із рівномірним розташуванням по внутрішній поверхні гострокутних виступів.
  • Арка кільоподібна — має форму півкола із загостреним верхнім кутом, внаслідок чого у перетині нагадує поперечній розріз кормової частини перекинутого судна
  • Арка клинчаста — викладена з клинчастих каменів або з прямокутних каменів з клинчастими швами.
  • Арка коробова — виконана у вигляді дуги з трьох і більше центрів.
  • Арка кругова (стиснута) — описана півколом з центру, розташованому нижче п'ят.
  • Арка кутова — те саме, що і арка митрова
  • Арка ланцетоподібна [лат. — спис або ніж з обоюдогострим лезом] — утворена двома дугами, що перетинаються під кутом і має форми стрілчастої рівнобічної, стрілчастої стиснутої, стрілчастої плоскої.
  • Арка лучкова (кругова) — утворює у перетині менше півкола (одноцентрова).
  • Арка мавританська — те саме, що Арка аравійська
  • Арка митрова — з двома симетричними спадами у завершенні.
  • Арка овальна — утворює в перетині частину овалу,
  • Арка опукло-угнута — вигини у п'ят звернуті опуклими боками в середину прорізу і плавно переходять в одноцентрове чи багатоцентрове підвищення по вертикальній осі.
  • Арка параболічна — утворює в перетині частину параболи.
  • Арка перекинута — така, у котрій замок знаходиться нижче п'ят (порівн. контрарка). Виконує функції розвантажувальної і влаштовується в нижній частині стіни.
  • Арка перспективна — входить у товщу стіни ступінчастими уступами.
  • Арка півциркульна — утворює в перетині півкола; описана з центру, розташованого вище п'ят або на їх рівні.
  • Арка підвісна — складена з двох дуг, місце з'єднання яких розташоване нижче їх вершин.
  • Арка підковоподібна — те саме, що Арка аравійська
  • Арка піднесена — те саме, що Арка ланцетоподібна
  • Арка плоска — зі стрілою підйому в кілька разів менше прольоту.
  • Арка повзуча — з п'ятами на різних рівнях.
  • Арка попружна (підпружна) — допоміжна, що підтримує склепіння або плоску стелю.
  • Арка портьєрна — утворена двома або чотирма дугами з центрами за межами прорізу.
  • Арка притуплена — полога стрілчаста з округленнями у п'ятах.
  • Арка розвантажувальна — замурована у стіну для рівномірного розподілу навантаження або його передачі на підпори, простінки.
  • Арка стиснута (лежача) — завершена горизонтальною перемичкою.
  • Арка стрілчаста — утворена двома дугами, що перетинаються під кутом.
  • Арка ступінчаста — система арок у вигляді кількох ярусів закомар.
  • Арка трилопатева — утворена трьома півколами. Причому підвищене середнє спирається на кінці бокових, які дзеркально повторюють одне одного.
  • Арка трицентрова — півовальна у розрізі, складається з дуг трьох кіл, з яких найбільше середнє побудоване радіусом з центра на осі прорізу. Дві інші дуги прокладаються радіусами з точок, що знаходяться значно вище.
  • Арка «тюдор»  — полога із загостреним верхом.
  • Арка удавана (фальшива) — викладена з горизонтальним напуском каменів.
  • Арка царська — розташована в Царських вратах іконостасу християнського храму.
  • Арка щокова — попружна хрестового склепіння, розташована по боках прямокутника його плану. Оточує склепіння перпендикулярно до його утворюючої. Арка зводяться також у вигляді окремих споруд, а саме:
  • Арка меморіальна — збудована на пам'ять про важливу знамену подію або історичну особу.
  • Арка тріумфальна — докладніше див. тріумфальна арка.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]