Антаблемент
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антаблеме́нт (фр. Entablement, від лат. tabula — стіл, дошка) — верхня горизонтальна частина споруди, звичайно спирається на колони, — складовий елемент класичного архітектурного ордеру.
Антаблемент виник на основі дерев'яного балочного перекриття на дерев'яних колонах і в своїх формах відображає його структуру.
В класичному зодчестві антаблемент складається з трьох основних частин:
- Архітрав — несуча частина у вигляді балки, що спирається на колонах
- Фриз — із скульптурними прикрасами, що спирається на архітраву
- Карниз — який спирається на архітраву, і вінчає частину
Інколи вживаються:
- Неповний антаблемент — без фризу
- Полегшений антаблемент — без архітраву
- Розкріпований антаблемент — увінчує стіну і виступаючі напівколони або пілястри
Інше сполучення горизонтальних несомих елементів має місце в ордерних композиціях стародавнього єгипетського, егейського, перського, індійського, китайського, давньоамериканського, а також середньовічного зодчества.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7
