Колона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Колона — (фр. colonne, лат. columna) — архітектурно оброблена вертикальна опора, як правило, кругла у перерізі. Елемент несучої конструкції споруд та архітектурних ордерів.

[ред.] Основні елементи

• Фуст, або стовбур;
• Капітель;
• база.^[1]

У класичних архітектурних ордерах головна частина колони — фуст — тоншає догори, іноді при цьому утворюються криволінійні обриси або ентазис («припухлість»), та обробляється вертикальними канелюрами (рiвчаками).

[ред.] Архітектурне застосування

Вже в архітектурі Стародавнього Сходу та античності колони застосовувались у композиції як фасадів споруд, так і внутрішнього простору. Колони використовували й для архітектурної обробки стін: колони надавали їм потрібного масштабу та ритмічну розчленованість.

Колони часто використовували і як опори для арок та склепінь. У вигляді окремо архітектурних елементів у поєднанні зі скульптурами колони споряджують як пам'ятники, наприклад, на Майдані Незалежності у Києві, або ж Олександрівська колона у Санкт-Петербурзі.^[2]

У каркасних будівлях колони приймають на себе навантаження від елементів, що до них прикріплені або спираються — балки, ригелі, ферми тощо.

[ред.] Примітки