Позитивна свобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хоча, щоб не бути ув'язненим необхідна негативна свобода, цього недостатньо, щоб гарантувати позитивну свободу

Позити́вна свобо́да (яку ще називають «свободою до» чи «свободою для») визначається як спроможність і ресурси, щоб зреалізувати свій власний потенціал (це може включати в себе і свободу від внутрішніх обмежень)[1], на відміну від негативної свободи («свободи від»), яка є свободою від зовнішніх обмежень.[2] Невід'ємною частиною концепції позитивної свободи є уявлення про те, що свобода визначається здатністю громадян брати участь в управлінні або в добровільній кооперації (у випадку з анархістами).

Берлін Ісайя в своєму есе «Дві концепції свободи» (1958) пише про те, що позитивне значення свободи

… мається на увазі у відповіді на питання: «що або хто служить джерелом контролю або втручання та змушує людину здійснювати цю дію, а не яку-небудь іншу, або бути такою, а не іншою?».[2]

Позитивне поняття свободи є центральною ідеєю соціал-лібералізму (в США також використовують скорочену назву — лібералізм), що відрізняє його від класичного лібералізму.[3][4][5] Також уявлення про позитивну свободу вплинули на політичну філософію соціал-демократії.

Огляд[ред.ред. код]

Ісайя Берлін виділяв два основних типи свободи. Таке твердження як «Я нікому не раб» Берлін описував як характерне для негативної свободи, тобто свободи від прямого втручання з боку іншого індивіда. В якості протиставлення Берлін використовував притаманне позитивній свободі твердження «Я сам собі господар», заява про свободу вибору свого власного шляху в житті.[1]

Чарльз Тейлор пояснює, що негативна свобода являє собою ідею «можливості» («opportunity-concept»), коли індивід знаходить негативну свободу в тому випадку, якщо не поневолений зовнішніми силами і має рівний доступ до суспільних ресурсів (незалежно від того, як він вирішує проводити свій час). Позитивна свобода, стверджує Тейлор, спирається на ідею «здійснення» («exercise-concept»): володіння позитивною свободою може означати, що індивід вільний внутрішньо та повинен бути здатний розсудливо діяти у відповідності зі своїм «Я».[1] Припустимо, багатий та впливовий діяч є одночасно наркоманом. Він може володіти великою негативною свободою, але мати дуже мало позитивної свободи, згідно з Тейлором. Позитивна свобода тягне за собою перебування в положенні дорослої, зрілої людини, здатної приймати рішення, вільної від внутрішніх обмежувачів (слабкість, страх і т. п.).[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Taylor, C. «What's Wrong with Negative Liberty» 1985. Law and Morality. 3rd ed. Ed. David Dyzenhaus, Sophia Reibetanz Moreau and Arthur Ripstein. Toronto: U of Toronto P, 2008. 359–368. Print.(англ.)
  2. а б Берлін І. Дві концепції свободи // Сучасна політична філософія: Антологія / Упоряд. Я. Кіш: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — С. 56-113. (Исайя Берлин. Две концепции свободы(рос.))
  3. McGowan, J. (2007). American liberalism: An interpretation for our time. Chapel Hill, N.C.: North Carolina University Press.(англ.)
  4. Starr, P. (2007). Freedom's power: The true force of liberalism. New York: Basic Books.(англ.)
  5. Schwartz, J. (2005). Freedom reclaimed: Rediscovering the American vision. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press.(англ.)


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.