Полтавська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полтавська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Полтавська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населені пункти та ради
Окружний центр: Полтава
[[Зображення:
Карта Полтавської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Полта́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР, що існувала від березня 1923 року по вересень 1930 року. Центр округи — місто Полтава.

На 1930 рік округа займала 14,9 тис. км². Населення 1 089,4 тис. осіб, міського — 13,1%. За національністю: українців — 93,7%, росіян — 3,5%, євреїв — 2,1%. Залізниць було 414 км. Зернові займали 88% посівних площ, з них пшениця — 34,2%, жито — 32,8%, ячмінь — 14,7%[1].

Історія[ред. | ред. код]

Полтавську округу було утворено 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії із 20 волостей Полтавського повіту, 13 волостей Зіньківського повіту, 13 волостей Кобеляцького повіту, 3 волостей Миргородського повіту, 2 волостей Красноградського повіту та 1 волості Хорольського повіту. Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський), Білицький, Білоцерківський, Диканський, Зіньківський, Кобеляцький, Ковалівський, Малоперещепинський, Мачуський, Новосанжарський, Опішнянський, Решетилівський, Рунівщинський, Супрунівський, Царичанський (Китайгородський), Чутівський, Шишацький та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.

13 березня 1925 року райцентр Піщанського району перенесено із села Піщаного до села Балясного, а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка Китайгород до Царичанки і район перейменовано на Царичанський.

1925 року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. 3 червня того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованої Червоноградської (Красноградської) округи: Великобучківський, Сахновщанський, Кегичівський (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час Красноградського району), Карлівський, Машівський, Руновщанський райони, частини Зачепилівського, Котовського і Нехворощанського районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до Катеринославської округи. Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої Харківської губернії: Грунський, Котелевський і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони, 30 вересня 1925 року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села Супрунівки перенесено до міста Полтави, і район перейменовано на Полтавський.

Відтак, 1925 року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.

18 квітня 1929 року розформовано Балясніський та Великобучківський райони Полтавської округи, а їх територію розподілено: першого — між Диканським, Решетилівським і Шишацьким районами, другого — між Зачепилівським і Сахновщанським районами.

Полтавську округу розформовано 2 вересня 1930 року.

Керівники округи[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]

Національний склад[ред. | ред. код]

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]

населення українці росіяни євреї німці поляки білоруси
м. Полтава 91 763 68,5 8,9 20,1 0,4 0,9 0,6
Баляснівський район 31 473 99,4 0,4
Білоцерківський район 28 589 99,6 0,2 0,1
Великобучківський район 18 632 92,6 0,4 6,9
Грунський район 35 209 99,3 0,4 0,1 0,1
Диканський район 35 532 99,1 0,6 0,1
Зачепилівський район 41 152 74,0 25,9
Зіньківський район 57 127 98,3 0,4 1,1
Карлівський район 52 730 97,3 1,8 0,3 0,1 0,1 0,1
Кегичівський район 29 641 96,0 3,5 0,1 0,1 0,1
Кобеляцький район 62 985 96,6 0,8 2,3 0,1 0,1
Котелевський район 26 542 99,2 0,4 0,1 0,1
Красноградський район 66 679 76,3 20,6 2,4 0,2 0,1 0,1
Малоперепищенський район 43 513 99,4 0,4
Машівський район 36 547 99,2 0,4
Нехворощанський район 38 781 99,5 0,2
Новосанжарський район 45 680 99,3 0,2 0,1
Опішнянський район 49 348 99,4 0,3
Полтавський район 57 491 99,1 0,5 0,1 0,1 0,1
Решетилівський район 62 828 99,4 0,3 0,0
Рублівський район 20 863 99,3 0,5
Руновщанський район 33 114 98,8 0,7 0,1 0,1
Сахновщинський район 44 070 98,0 1,0 0,3 0,4 0,1
Чутівський район 32 031 97,7 1,4 0,1 0,1 0,1 0,1
Шишацький район 47 013 99,2 0,5 0,1
Полтавська округа 1 089 333 93,7 3,5 2,1 0,2 0,1 0,1

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Полтавської округи за переписом 1926 року[2]

населення українська російська інша
м. Полтава 91 763 62,7 23,7 13,6
Баляснівський район 31 473 99,2 0,4 0,3
Білоцерківський район 28 589 99,6 0,2 0,2
Великобучківський район 18 632 92,5 0,5 7,0
Грунський район 35 209 99,1 0,5 0,4
Диканський район 35 532 99,1 0,6 0,3
Зачепилівський район 41 152 73,9 26,0 0,2
Зіньківський район 57 127 98,3 0,6 1,1
Карлівський район 52 730 97,3 1,9 0,8
Кегичівський район 29 641 95,0 4,4 0,5
Кобеляцький район 62 985 96,1 1,9 2,0
Котелевський район 26 542 99,2 0,4 0,4
Красноградський район 66 679 74,9 23,3 1,7
Малоперепищенський район 43 513 99,2 0,4 0,4
Машівський район 36 547 99,1 0,5 0,4
Нехворощанський район 38 781 99,5 0,2 0,4
Новосанжарський район 45 680 99,1 0,4 0,5
Опішнянський район 49 348 99,2 0,4 0,5
Полтавський район 57 491 98,9 0,6 0,4
Решетилівський район 62 828 99,2 0,4 0,4
Рублівський район 20 863 98,9 0,9 0,2
Руновщанський район 33 114 98,7 0,9 0,4
Сахновщинський район 44 070 97,7 1,3 0,9
Чутівський район 32 031 97,4 2,0 0,6
Шишацький район 47 013 99,0 0,6 0,4
Полтавська округа 1 089 333 93,0 5,1 1,9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 697.
  2. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Джерела[ред. | ред. код]