Поліське (Ковельський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Поліське
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Громада Старовижівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1533[1]
Населення 459
Площа 2,174 км²
Густота населення 211,13 осіб/км²
Поштовий індекс 44416
Телефонний код +380 3346
Географічні дані
Географічні координати 51°28′41″ пн. ш. 24°30′51″ сх. д. / 51.47806° пн. ш. 24.51417° сх. д. / 51.47806; 24.51417Координати: 51°28′41″ пн. ш. 24°30′51″ сх. д. / 51.47806° пн. ш. 24.51417° сх. д. / 51.47806; 24.51417
Середня висота
над рівнем моря
161 м
Водойми річка Вижівка
Місцева влада
Адреса ради 44416, Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Поліське
Карта
Поліське. Карта розташування: Україна
Поліське
Поліське
Поліське. Карта розташування: Волинська область
Поліське
Поліське
Мапа
Мапа

Полі́ське (раніше Пісочно) — село в Україні, у Старовижівській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 459 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Вижівка.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 499 осіб, з яких 247 чоловіків та 252 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 453 особи.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Про Поліське (Пісочне) і Брунетівку в праці Теодоровича „Волинь в описании городов, местечек и сел" 1903 рік..... В цій же книзі зазначається: :20 грудня 1537 року князь Федір Андрійович Сангушко, староста Володимирський, маршалок землі Волинської дарує "двір мій Пісоченський, з людьми і роботою до цього двору, з пашнею, чиншем грошовим, з даниною медовою....." Милецькому монастирю.............. За переписом 19 століття було в Пісочно 76 домів і 382 жителі, початкова школа, вітряк. В кінці 16 ст. село це належало до жида "старозаконного", який мав ім"я Іван. На початку 20 століття (до 1911 року) належало до поміщиків Козаринів. 11 січня 1963 року рішенням облвиконкому № 13 село Пісочне Старовижівського району було перейменовано в село Пісочне ІІ, а сільську раду – в Пісочненську ІІ сільську раду. у 15 травня 1964 року рішенням облвиконкому № 283 було перейменовано село Пісочне ІІ Ковельського району на село Поліське, а Пісочненську ІІ сільську раду на Поліську сільську раду Ковельського району.


Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,56 %
білоруська 0,22 %
російська 0,22 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Поліське // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Волинська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев'янкін Т. І., Касименко О. К. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пилькевич С. Д., Ремезовський Й. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К.; Ред. кол. тому: Клімаш І. С. (гол. редкол.), Алексєєва Н. Л. (заст. гол. редкол.), Вербівська А. І., Гайдай І. С., Гордон Й. Б., Замлинський В. О., Ілляшенко Я. Є. (відп. секр. редкол.), Кашевський П. В., Минаєва Л. М., Михайлюк О. Г., Мишко Д. І., Оксенюк P. Н. (заст. гол. редкол.), Павлій П. Д., Сергєєв М. Ф., Сподаренко І. В., Ткачук Ф. І., Царенко М. О. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 767 с. — С. 676.

Посилання[ред. | ред. код]