Поліщук Наталія Валеріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліщук Наталія Валеріївна
Народилася 25 вересня 1985(1985-09-25) (38 років)
Чернелівка, Красилівський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Діяльність редакторка, поетка
Alma mater Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Поліщук Наталія Валеріївна

Наталія Валеріївна Поліщук (нар. 25 вересня 1985; с. Чернелівка) – письменниця, поетеса, прозаїк, філологиня, дослідниця літератури, журналістка, викладачка[1].

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народилася 25 вересня 1985 року в селі Чернелівка Красилівського району на Хмельниччині. Із золотою медаллю закінчила Чернелівську загальноосвітньою школу І-ІІІ ступенів імені О. Михайлюка, названу, до речі, на честь її дідуся Героя Радянського Союзу – Омеляна Йосиповича Михайлюка. Мати Петрук Галина Онисимівна – вчителька української мови та літератури, батько Петрук Валерій Купріянович – лікар. З дитинства мама прищеплювала донці любов до рідного слова. Тож майбутня письменниця багато читала та з юного віку пробувала свої сили в літературній творчості. А в одинадцятому класі взяла участь у Міжнародному конкурсі кращих творів молодих літераторів «Гранослов», у якому посіла призове місце. Переможців конкурсу нагороджували поїздкою до Канева. Відтак Наталія побувала на Чернечій горі, біля могили Великого Кобзаря й подорож справила на неї незабутнє враження, і допомогла зупинитися на виборі майбутньої гуманітарної професії.

У 2002-2007 роках вищу освіту здобувала у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Магістр філології та літературної творчості. У студентські роки Наталія поринає в літературне життя університету, стає членкинею літературної студії імені Максима Рильського, відвідує музеї і театри, літературні зустрічі у Національній спілці письменників України, знайомиться з відомими  українськими письменниками. А згодом продовжує навчання в аспірантурі рідного університету, досліджуючи зорову поезію та українську літературу для дітей.

У 2006 році стала на весільний рушничок, поєднавши свою долю з Поліщуком Володимиром Васильовичем.

Багатодітна мама, що разом із чоловіком виховує трьох дітей. Діти: Тарас Поліщук, Злата Поліщук, Влада Поліщук.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Свій трудовий шлях Наталія Поліщук розпочала ще в студентські роки. У 2004-2006 роках працювала кореспонденткою у київському видавництві «Магнат», на базі якого було кілька газет і журналів, тож її редакторський портфель у цей час вміщував статті на болючі теми, ексклюзивні інтерв’ю, цікаві замітки. Також Наталія певний час працювала вчителькою в одній зі столичних шкіл.

У 2007 році після закінчення Київського національного університету імені Тараса Шевченка, повернувшись на свою маленьку Батьківщину, з 2008 по 2013 рік працювала викладачкою кафедри української філології Хмельницького національного університету, редагувала й газету цього вищого навчального закладу, була авторкою кількох навчальних програм.

Поліщук Н. В.

З 2007 по 2022 рік Наталія Поліщук працювала редакторкою радіомовлення Хмельницької регіональної дирекції Національної суспільної телерадіокомпанії України («Поділля-центр», тепер «Суспільне. Хмельницький»). Була авторкою та ведучою радіопрограм на різні теми, а також готувала телевізійні програми й репортажі. Відтак майже 15 років пані Наталія присвятила журналістиці. Зокрема, вела передачі про мову, культуру, освіту краю, дитячі та молодіжні радіопрограми, прямі етери на гострі соціальні теми: «Криниця», «Мистецьке коло», «Людина і суспільство», «На музичних горизонталях», «У полі зору». На хмельницькому телебаченні вела програму для дітей «Подолянчики» та інформаційно-правову програму «Правосвідомість». Виступала і на радіо «Культура» (м. Київ), а також за свою журналістську майстерність була відзначена в ІІ Міжнародному конкурсі телевізійних і радіопрограм «Калинові острови» (Польща).

Поліщук Н. В.

Через війну в Україні у 2022 році була змушена разом із сім’єю переїхати в Іспанію й невдовзі стала активною членкинею української громади, зокрема, в м. Саламанка, де опинилися у зв’язку з еміграцією. Так, на початку реалізовувала власний проєкт «Казкові вечори» – казкотерапевтичні заняття для українських дітей-переселенців, надавала й приватні уроки української мови і загалом є популяризаторкою українських книг та читання.

У 2022-2024 роках – вчителька-волонтерка української школи «Золотий цвіт» Асоціації українців у м. Саламанка (Іспанія). Є членкинею цієї громадської організації, а також однією зі співзасновниць жіночого клубу підтримки «Сильна».

У 2023-2024 роках – співавторка та ведуча радіопрограми про Україну іспанською мовою: «Україна – незвідана земля» (Ucrania, la tierra desconocida) в спільному проєкті Радіо університету Саламанки (Radio USAL) та Асоціації українців у Саламанці. Це серія радіопрограм започаткована задля поширення інформації про Україну, її культуру та історію, задля міжнаціонального, міжетнічного діалогу, зокрема, розповіді про життя української діаспори в м. Саламанка, цікавих особистостей, що мають українське коріння та про український погляд на світ, а також про війну в Україні й актуальні події. Це важливий комунікаційний майданчик для обговорення різних тем з метою підтримки України й розвитку іспано-українських зв’язків і співпраці.

Творчість[ред. | ред. код]

Поліщук Н. В.

Вірші Наталія Поліщук почала писати у вісім років і свої перші рядки записувала у спеціальні зошити-щоденники. У 14 років була перша її публікація в хмельницькій обласній газеті «Подільські вісті» й одні з перших поезій авторки: «Стежками моєї душі», «Україні», «Я з села» та ін.

Згодом друкувалася у всеукраїнських та міжнародних виданнях:

- газетах: «Літературна Україна», «Життя», «Берегиня», «Сімейна», «Життєві історії», «Красилівський вісник»;

- журналах: «Дзвін», «Склянка часу», «Молодь України», «Золоте левеня»;

- альманахах: «Сполучник», «Сві-й-танок», «Південний Буг», «Слово єднає», а також на літературних сайтах та в соціальних мережах.

Також статті про Наталію і її родину виходили в іноземній пресі, зокрема: «La gazeta» (м. Саламанка, Іспанія). Наталія Поліщук – авторка кількох наукових статей з питань літератури. Її наукові публікації представлені у журналах: «Актуальні питання філології та перекладознавства» (Хмельницький національний університет), «Spheres of culture» (м. Люблін, Польща).

Має власну невеличку бібліотеку, окрасою якої, за словами письменниці, є столітній «Кобзар». Наталія Поліщук – учасниця та співорганізаторка багатьох літературних та патріотичних заходів, активістка і волонтерка.

З 2019 року – членкиня Національної спілки письменників України.

Збірки[ред. | ред. код]

  • Перша книга поезій Н. Поліщук
    «Метафор-мози» (2016 р.) – перша книга поезій Наталії Поліщук, у якій натрапляємо на сім циклів, сім кіл, де авторка пропонує читачу ідею кола як універсальної форми та символу безкінечності. У тих колах все: любов до рідних, інтимна лірика, закоханість у рідну землю та її красу, філософські роздуми, світлий сум, проба пера — ранні вірші [2]· Метафор-мози – це певна гра слів, що поєднує у собі більш знайомі слова «метаморфози» та «метафора». Авторка трактує свою першу книгу, як збірку «метаформ» – універсальних форм, якими, на її думку, є вірші: «Література для мене завжди була перетворенням світу за законами краси, а власне літературна творчість – перевтіленням душі у слові. Саме тому в цій своїй книзі я представляю на ваш розсуд те, що вийшло в результаті таких перетворень і перевтілень», – пише Наталія Поліщук на початку книги. А кандидат філологічних наук, доцент Надія Сенчило у фаховій передмові до збірки зазначає: «Тематика віршів Наталії Поліщук різноманітна. У філософській ліриці – це віддзеркалення, людина у масці, проблеми часу, миттєвості та вічності, тіней, життя і смерті, множинність смислів. У інтимній – знаходимо всі відтінки кохання: від першого погляду та поцілунку, від яких пробуджується душа, до зради та розлуки закоханих… Наталію надихає і природа, особливо осіння пора, яка зумовлює надзвичайну чутливість до світу, до найменших змін у природі… Безкінечність – ось змістовий синонім до збірки «Метафор-мози». А ще – безмежжя перетворень і власних творчих втілень авторки».
  • Друга збірка Н. Поліщук
    «Час квітів» (2018 р.) «Час квітів» (2018 р.) – друга збірка Наталії Поліщук, куди увійшли понад півтори сотні віршів. 15 червня 2018 року відбулася її презентація. Директор Хмельницького обласного літературного музею, письменник Василь Горбатюк, який відкрив презентацію підкреслив: «Нова збірка Наталі Поліщук – новий крок у її творчості. Це, справді, дуже оригінальна книжка як за поліграфічним виданням, так і за змістом – це вірші з історіями. Але найкраще – це сама поезія – вона квіткова, жива, чуттєва, яка надихає і збуджує глибокі почуття. Ця творчість виходить за межі, береги цієї книги і переходить у сьогоднішню презентацію, куди прийшли цінителі поезії Наталі Поліщук, і все йде в одному руслі: час квітів, час Наталі Поліщук». «Концепція книги – квіти-символи, – каже Наталя Поліщук. – Майже всі письменники зверталися до цієї теми. І якщо поміркувати, то квіти супроводжують нас протягом усього життя. Квіти – це краса і поезія – це краса. До того ж книжковим естетам буде приємно гортати аркуші такого світлого, ніби теплого паперу»[1].
  • Збірка казок та оповідань
    Збірка казок та оповідань для дітей «Добрі діти» (2019 р.) У збірку ввійшли майже три десятки текстів: 15 казок та 14 оповідань про добро, дружбу, дорослішання, шлях до мрії, дбайливе ставлення до природи, пізнання світу, цінність відведеного часу тощо. На сторінках є і добрі підказки-цитати, а також сторіночка, куди можна вписати власну добру історію, розповідь про свій добрий вчинок[3].


Джерела[ред. | ред. код]

  1. Барви поезії в «Час квітів» [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Словесні арабески з ароматами квітів
  3. Юним містянам презентували книжку про «Добрих дітей»
  4. Тепла збірка добрих казок
  5. Добрі діти. Н. Поліщук
  6. Блог Наталії Поліщук
  7. Побачила світ перша книжка поезій журналістки Наталії Поліщук [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
  8. У міських бібліотеках стартував літературний марафон
  9. У лабіринті кола [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  10. Поліщук, Наталія Валеріївна. Метафор-мози [Текст]: поезія / Наталія Поліщук. – Хмельницький: Цюпак А. А. [вид.], 2016. — 163 с.
  11. Радіопрограма «У полі зору», [1], [2], [3]
  12. Радіопрограма «Україна – незвідана земля» (Ucrania, la tierra desconocida) [4]
  13. Наукові публікації: «Spheres of culture» (м. Люблін, Польща)
  14. Добірка віршів поетеси на літературному сайті «Клуб поезії»
  15. Популяризація книг
  16. Велика публікація в газеті «Літературна Україна»
  17. Інформація про авторку в бібліографічному покажчику членів Національної спілки письменників України: Хмельницька область.
  18. Краща книга Хмельниччини 2018 р. Поліщук Наталія Валеріївна «Час квітів» (2018)
  19. Дитяча поезія Наталії Поліщук. Читає авторка
  20. Про популяризацію української літератури, мови, культури в Іспанії
  21. Сторінка української школи «Золотий цвіт» Асоціації українців у Саламанці у фейсбук
  22. Публікація про Наталію Поліщук та її родину в «La gazeta» (Salamanca, Espana): «Vivir la Navidad lejos del sonido de los bombardeos»
  23. Персональна сторінка Наталії Поліщук у фейсбук

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Відбулася презентація збірки поезій Наталі Поліщук «Час квітів». Архів оригіналу за 27 січня 2020.
  2. Радіорепортаж «Метафор-мози» душі Н. Поліщук [недоступне посилання]
  3. Презентація збірки казок та оповідань для дітей «Добрі діти»