Правовий прецедент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Правовий прецедент (від лат. praecedens — той, що попереду) — джерело права, що являє собою письмове або усне рішення судового або адміністративного органу, якому надається державою формальна обов'язковість, і воно стає нормою, еталоном, зразком при розгляді всіх подібних справ у майбутньому. Правовим прецедентом вважається рішення суду чи адміністративного органу, винесене в аналогічній справі в межах аналогічного судочинства. Визнання правового прецеденту рівнозначним джерелом права є одним з основних пунктів, за яким відрізняються англосаксонська та романо-германська системи права.

Загальнообов'язковим для вирішення питань судами тієї ж або нижчої інстанції є сформульоване судом правило, відповідно до якого за конкретних обставин, керуючись конкретними принципами права суд визнає за можливе винести саме таке рішення. Крім цього, судовий прецедент може не мати обов'язковості, тоді він є прикладом тлумачення норми закону певним судом.

Залежно від змісту прецеденту їх поділяють на креативні прецеденти — ті, які створюють нову норму права, заповнюючи певні прогалини у ньому, та інтерпретаційні, тобто ті, які тлумачать зміст існуючих норм права, а залежно від органу, що постановив рішення, розрізняють судовий або адміністративний прецедент.

Правовий прецедент є характерною ознакою англосаксонської системи права, хоча закон все одно є вищим за прецедент, оскільки закон може скасувати прецедент. При цьому не всі країни цієї правової сім'ї приймають прецедент як однозначне джерело права. Для країн із романо-германською системою права характерне верховенство закону, в таких країнах офіційно не визнають прецедент. Втім, останнім часом роль судової практики збільшується, стає зрозумілим, що закон є лише виразом загальних правил, і з огляду на це визнання правового прецеденту як повноцінного джерела права збільшується. Також у країнах романо-германської правової сім'ї існує практика з'ясування і тлумачення норм закону, яка узагальнюється і видається у законодавчій формі у вигляді постанов вищих інстанцій (наприклад, постанови Пленуму Верховного суду України).

Див. також[ред.ред. код]

Судовий прецедент

Джерела[ред.ред. код]