Федеративна держава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта федеративних держав

Федера́ція (лат. foederatio — об'єднання, союз, спілка) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації — це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб'єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів.

Радянський енциклопедичний словник 1963 року дає таке визначення: федерація, союзна держава — форма державного устрою, за якої кілька держав створюють одну союзну державу. Держави, що входять до Ф., зберігаючи самостійність, створюють єдині союзні (федеральні) державні органи, єдине союзне громадянство, єдину союзну (федеральну) армію. Союзні закони обов'язкові до виконання на всій території федерації…[1]

Опис[ред.ред. код]

Основною ознакою федеративної держави є поділ суверенітету між двома рівнями (федеральним і суб'єктів федерації), що передбачає, зокрема існування двох систем державної влади та управління, кожна з яких діє у визначених межах. Характерною рисою федеративної держави є те, що поряд з федеральною конституцією, органами влади та законодавством свої конституції, закони, свою систему законодавчих, виконавчих та судових органів мають суб'єкти федерації. Характерне конституційно установлене розмежування компетенцій між федерацією у цілому та її суб'єктами. До відання федерації, як правило, належать найважливіші питання державного життя: зовнішня політика, оборона країни, фінанси, оподаткування, організація федеральних органів, розв'язання конфліктів між суб'єктами федерації. Компетенція суб'єктів федерації у цілому ширша, але вона зводиться переважно до питань, що не потребують однакового регулювання. До них віднесені організація органів місцевого самоврядування, громадський порядок, охорона довкілля, встановлення місцевих податків та ін.

Державоподібний характер суб'єктів федерації виражається також у тому, що в них часто є своє громадянство, столиця, державні символи — герб, прапор, гімн. Водночас самостійність суб'єктів федерації недостатня для того, щоб вони могли визнаватися суб'єктами міжнародного права. Це пояснюється тим, що суб'єкти федерації не є державами у повному значенні цього слова: вони не мають суверенітету; не мають права сецесії — право одностороннього виходу з федерації; юридично позбавлені права самостійної участі в міжнародних відносинах.

Федеральність є зазвичай ознакою держав, які історично формувалися шляхом об'єднання чи завойовування різних територій. Історія свідчить, що найстійкішими є федерації, створені на територіальній основі (США, Мексика, ФРН). Натомість федерації, які будуються за національно-територіальною ознакою (колишні СРСР, Югославія, Чехословаччина, сьогоднішня Росія, Індія), змушені рахуватися з можливими сепаратистичними проявими, які загрожують цілісності такої держави. Суб'єкти федерації можуть мати різні назви, які, як правило, визначаються певними історичними або правовими чинниками: штати, провінції, республіки, федеральні землі та ін.

Федерацію слід відрізняти від конфедерації, яка являє собою міжнародно-правовий союз суверенних держав, до компетенції якого передаються деякі важливі питання. Близькими до суб'єктів федерації можуть бути також автономні утворення деяких унітарних держав. В цілому в практиці однозначно окреслити правовий характер тих чи інших утворень часто доволі важко.

27 федеративних держав формують 80% світового ВВП.[2]

Сучасні федерації[ред.ред. код]

Європа[ред.ред. код]

Азія[ред.ред. код]

Африка[ред.ред. код]

Америка[ред.ред. код]

Австралія і Океанія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Джерело — Энцеклопедический словарь в двух томах под редакцией Б. А. Введенского (главный редактор), С. Р. Гершберга, Ф. Н. Петрова, М. Э. Струве, Л. С. Шаумяна. т. 2. — Москва. — Государственное научное издательство «Советсткая энциклопедия». — 1963. — с. 570.
  2. В.Медведчук пояснив, чому влада бореться проти федералізації / УНН, 16 квітня 2014
Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.